Школа № 142 Амур-Нижньодніпровський район
 
.

 

 

 

 

 

 

 

Формування національної свідомості та патріотичних почуттів учнів засобами національно-патріотичного виховання

Національне виховання – факт цілісного формування особистості, що відображає систему поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв, покликаних формувати  свідомість і цілісність орієнтації молоді. Найголовніше завдання вчителя – це формування в школярів  національної гідності і гордості за свою землю, народ, батьківщину, усвідомлення себе  представниками державної нації, носіями незалежності і державності.

      Вважаю, що патріотичні відчуття учнів засновуються на їхньому інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів школярів має приклад дорослих.

   На мою думку, основними напрямами патріотичного виховання на уроках української мови та літератури є:

·        формування думки про суспільну значимість родини, про сім’ю, рід і родовід;

·        краєзнавство;

·        ознайомлення з явищами суспільного життя;

·        формування знань про історію  держави, державні символи;

·        ознайомлення з традиціями і культурою свого народу.

   Оскільки національна школа відіграє неабияку роль у вихованні патріотів України, збереженні традицій народу, землі, на якій жили їхні предки, на якій живуть вони, на якій житимуть їхні діти і онуки, своїм завданням бачу виховання учнів на історичних, бойових та трудових традиціях українського народу. На уроках словесності ґрунтовно працюю над формуванням мовної культури, засвоєнням основ  світосприймання, психології, національної духовності українців. Намагаюся виховувати чесність і громадянську гідність й мужність в обстоюванні істини, прав і свобод  громадянина України. У процесі виховання розвиваю в учнів почуття громадянської відповідальності за свої вчинки і позиції, за долю рідного краю, народу, захист і розвиток, його духовної культури, зміцнення миру і дружби між людьми.

      Під час навчання  формую у школярів розуміння важливої ролі української мови у відродженні України, розуміння того, що лише завдяки їй можна глибше пізнати традиції, звичаї, психологію, національний дух українців, розвиваю мовну культуру учнів,  вміння і навички спілкуватися, логічно висловлювати думки українською мовою, говорити правильно, вишукано і виразно.

   На уроках української мови, вважаю, слід  проводити роботу  в трьох основних напрямках:

«Я»:

Я- виховую віру в себе, розкриваю і розвиваю свої здібності, поспішаю робити добро, намагаюсь розділяти радість і горе інших;

Я- патріот і громадянин України;

Я – пізнаю, бережу і примножую красу в усьому, розумію, що до істини

веде багато шляхів,відшукую з них свій;

Я- утверджую себе в праці, шаную будь-яку корисну праці, прагну стати сильним,витривалим, сміливим.

«Батьківщина»:

Вивчаю, утверджую та примножую традиції і святині всього народу, України;

Прагну жити в мирі та дружбі з дітьми інших народів, пам’ятаючи: Земля – наш спільний дім;

Живу в злагоді із природою.

«Родина»:

Шаную свою родину, бережу тепло батьківської оселі.

На уроках української мови звертаю увагу на вивчення українського побуту: старовинні речі,  їх призначення, поповнення словникового запасу, забуті і рідко вживані українські слова, їх значення.

      Також знайомлю дітей із народною творчістю про родинні стосунки: приказками, прислів’ями, промовками, казками, народними оповіданнями, розширюю знання про народний одяг, його символічні елементи.

        На уроках позакласного читання ознайомлюю дітей з легендами про рідний край, його героїв, героїчними піснями і думами, продовжую знайомити їх з традиційними святами українського народу: національними, обрядовими, релігійними, залучаю дітей до активної участі в них, а також знайомлю із святами інших народів. Під час проведеної роботи учні вчаться  систематизувати матеріал про фольклорні символи українського народу та інших народів, що населяють Україну: одяг, рушник, вінок,головний убір, рослини - барвінок, верба, дуб, калина і т.д..

        Розвиваючи творчість у дітей, слід поглиблювати навички колективного життя, громадянської і соціальної відповідальності – «Кому честь – тому й хвала», «Якби я був чарівником», «У школі ти господар і гість», «Однокласник, товариш, друг», «Я, ти, ми», «Коли яке слово мовити», «Скромність прикрашає людину», «З дружби починається усмішка» і т.д.

   На уроках мови та літератури розвиваю особисті якості  громадянина  України: національної самосвідомості, розвиненої духовності, моральної і художньо-естетичної культури, а також правової, трудової, фізичної, екологічної культури.

Для цього добираю теми, а до них – тексти і речення, а також готую матеріали до вікторин, конкурсів, усних журналів, заочних ігор - конкурсів.

   Вважаю, що саме на уроках мови, літератури потрібно прививати дітям любов і повагу до ближнього, а також щирість, привітність, співпереживання, бажання допомагати тим, хто потребує допомоги. Найбільше практично застосовую ці вміння на уроках розвитку зв’язного мовлення, літератури рідного краю, бесіди про позакласне читання.

      Знайомлячи учнів з творчістю письменників рідного краю, проводжу уроки-зустрічі, уроки-творчі портрети.

Як класний керівник намагаюсь приділяти якомога більше уваги формуванню патріотичних почуттів в учнів. Використовую різні форми і методи роботи в цьому напрямку. Наприклад, відвідування музеїв, виховні години, єдині уроки, бесіди. Учні класу входять до волонтерського загону нашої школи, активно беруть участь в різних акціях.

   Отже, на мою думку, виховання національної самосвідомості на уроках мови і літератури та в класному керівництві сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує усвідомлення  особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю. В наш час, коли  нівелюється приналежність людини до певної нації, виховання справжнього патріота  набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнях любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.

Подобається