Школа № 142 Амур-Нижньодніпровський район
 
.

 

 

 

 

 

 

 

ФОРМУВАННЯ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ УЯВЛЕНЬ І ПОНЯТЬ ПРО ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У системі людських цінностей і пріоритетів одне з найважливіших місць займає здоров'я людини як процес збереження і розвитку іі психічних  і фізіологічних функцій, оптимальної працездатності. Актуальність  проблеми формування навичок здорового способу життя насамперед визначається різким погіршенням здоров'я підростаючого покоління, що зумовлено соціальним, економічним, екологічним станом українського суспільства на сучасному етапі.

Результати досліджень свідчать, що саме діти молодшого шкільного віку здатні розуміти значення власного здоров'я, керуючись різними мотивами. Тому особливого значення набуває цілеспрямований вплив на особистість молодшого школяра, визначення умов, змісту, форм і методів,  які є дієвими у вихованні здорового способу життя молодших школярів.

Феномен здоров'я та здоров'язбереження цікавили вчених різник наук впродовж тисячоліть - філософів, медиків, соціологів, психологів і  педагогів. Перші спроби трактування поняття «здоров'я», «здорова людина», «здоровий спосіб життя» належать давньогрецьким філософам Алкме ону, Сократу, Платону, Арістотелю, Єпікуру, Сенеці, Піфагору.

Проблема здоров'язбереження в науці набула міждисциплінарного характеру, що дало змогу розглядати її як багатомірний феномен. Медичним аспектам формування здорового способу присвячені праці М Амосова, Г. Куколевського, Г. Апанасенко та ін. Наукові доробки С.Волкової, 0.Киричук, С. Страшка, В.Сухіної, Г.Яцук висвітлюють різні аспекти валеологічного виховання дітей. Розробці здоров'язбережувальних технологій в освіту присвячені праці О.Ващенко, С.Гозак, В.Ковалько, Н.Коцур, В.Савченко та ін.

Проте, питанням збереження та зміцнення здоров'я учнів початкової школи не приділялась належна увага у психолого-педагогічних дослі­дженнях, що зумовило мету написання статті - здійснити аналіз умов та шляхів формування в молодших школярів уявлень і понять про здоровий спосіб життя засобами здоров'язбережувальних технологій.

В «Енциклопедії освіти» здоров'я визначається як «динамічний стан організму, який характеризується високим енергетичним потенціалом, оптимальними адаптаційними реакціями на зміни довкілля, що забезпе­чує гармонійний фізичний, психоемоційний і соціальний розвиток особис­тості, її активне довголіття, повноцінне життя, ефективну протидію захво­рюванням» [4, с.318].

Важливість формування здорового способу життя у молодших шко­лярів обумовлена розумінням, що лише з раннього дитинства можна при­щепити основні знання, навички і звички з охорони здоров'я, які згодом перетворяться у важливий компонент загальної культури людини і вплинуть на формування здорового способу життя усього суспільства. Саме у молод­шому шкільному віці закладається майбутній потенціал здоров'я.

Вважаємо, що формування в молодших школярів уявлень і понять про здоровий спосіб життя буде успішним при дотриманні ряду педагогіч­них умов:

1)   виділення основних понять і уявлень про організм і здоровий спосіб життя, доступних для засвоєння молодшими школярами;

2)  визначення основних критеріїв сформованості культури здорово­го способу життя;

3)  освоєння дітьми виділених понять і уявлень при вивченні навча­льних предметів;

4)   забезпечення наступності у формуванні уявлень і понять про здоровий спосіб життя людини в учнів 1-4 класів;

5)  закріплення отриманих знань і практичне освоєння форм і спо­собів здорового способу життя.

Одним з головним завдань сучасного освітнього закладу є створен­ня умов, що гарантують збереження, зміцнення і формування здоров'я учнів. Загальноосвітня установа зможе успішно вирішувати поставлені завдання за умови, якщо стане «школою здорового способу життя», тобто використовуватиме систему здоров'язберігаючого навчання, де будь-яка діяльність школярів (учбова, спортивна, рухова активність, дозвілля, а також харчування та ін.) відповідатиме віковим фізіологічним нормативам і здійснюватиметься в допустимих санітарно-гігієнічних умовах.

Формування в молодших школярів уявлень і понять про здоровий спо­сіб життя слід розпочинати з діагностичної роботи, в процесі якої необхідно:

1.  Виявити початковий рівень уявлень і понять молодших школярів про організм людини і про здоров'язберігальні фактори.

2.  Встановити ступінь інтересу дітей до будови свого організму, ба­жання зберегти його здоровим.

3.  Виявити вміння дітей дотримуватися санітарно - гігієнічних вимог на практиці.

4.  Виявити рівень знань моральних норм з теми дослідження.

5.  Визначити ставлення батьків до проблеми формування в школя­рів елементарних уявлень про здоровий спосіб життя.

Ефективним засобом формування здорового засобу життя молод­ших школярів є здоров'язбережувальні технології. Здоров'язбережувальні технології - такі технології, що створюють безпечні умови для перебуван­ня, навчання та праці учнів у школі та ті, що вирішують завдання раціона­льної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог), відповідності навчаль­ного та фізичного навантаження можливостям дитини. Мета здоров'язбережувальних освітніх технологій - сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати такі знання в повсякденному житті.

З погляду позитивного впливу на здоров'я учнів найбільш доцільни­ми є технології, які:

-    мають за основу комплексний характер збереження здоров'я;

-    беруть до уваги більшість факторів, що впливають на здоров'я;

-    ураховують вікові та індивідуальні особливості учнів;

-     забезпечують запровадження цілей та змісту політики освітнього закладу щодо зміцнення здоров'я учнів та формування здорового способу життя;

-     постійно покращують санітарно-гігієнічні умови школи, матеріа­льно-технічну та навчальну базу;

-     заохочують учнів до участі у плануванні оздоровчої діяльності школи та до аналізу виконаної роботи;

-     залучають батьків до діяльності щодо збереження та зміцнення здоров'я дітей;

-      створюють освітнє середовище, що забезпечує комфортні та безпечні умови життєдіяльності учнів і вчителів.

Пріоритетною формою збереження і зміцнення здоров'я школярів є фізкультурно-оздоровча діяльність. Зважаючи на те, що значне змен­шення рухової активності учнів призводить до погіршення їхнього стану здоров'я, зменшення адаптаційних можливостей організму, особлива увага в навчальних закладах має приділятися використанню різних засо­бів і форм фізичного виховання учнів.

Система заходів підвищення рівня фізичного здоров'я учнів перед­бачає: проведення позакласних, додаткових і самостійних занять із фізич­ними вправами (змагання, ігри, турніри, туристичні походи, конкурси, дні здоров'я), що задовольняють біологічну потребу дітей у русі.

У режим дня молодшого школяра включаються оздоровчі заняття: гімнастика до занять, фізкультхвилинки під час уроків, динамічні перерви та перерви, що мають ігровий, танцювальний або змагальний характер. Для учнів розробляються індивідуальні оздоровчі програми та профілакти­чно-оздоровчі заходи.

Однією з основних складових успіху в збереженні та зміцненні здо­ров'я молодших школярів є їхній позитивний психологічний та емоційний настрій. Він залежить від самопочуття у школі, сім'ї, колі друзів. Від того, яким чином організоване педагогічне середовище, залежить психічний та духовний світ учнів, їхнє бажання самовдосконалюватися та вести здоро­вий спосіб життя.

Висновки. Збереження здоров'я дітей, формування в них свідомого вибору здорового способу життя є актуальною проблемою, для розв'язання якої необхідна розробка і послідовне запровадження прин­ципово нових підходів до змісту і структурування освітніх завдань. Вирі­шення проблеми збереження здоров'я у молодших школярів передбачає пошук та розробку здоров'язбережувальних освітніх технологій, під якими розуміється сукупність засобів, методів, форм, прийомів організації та управління навчально-виховним процесом з метою формування в учнів здоров'язбережувальних компетенцій - системи знань, умінь, навичок, які сприяють здоров'ю у всіх сферах їх життєдіяльності.

Література

1.  Антипова А. Использование здоровьесберегающих технологий в обра- зовательном процессе / А. Антипова // Начальная школа. - 2011. - №8. - С. 106-108.

2.   Ващенко 0. Здоров'язберігаючі технології в загальноосвітніх навчаль­них закладах / О. Ващенко, С. Свириденко// Директор школи. - 2006. - №20. - С. 12-15.

3.    Ващенко 0. Як створити школу сприяння здоров~ ю /О. Ващенко, С. Свириденко. - К.: Шкільний світ, 2008. - 132 с.

4.  Енциклопедія освіти: АПН України. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

5.   Психология здоров'я: учебник для вузов / под ред. Г.С. Никифорова. - СПб.: Питер, 2003. - 305 с.

Подобається