Школа № 142 Амур-Нижньодніпровський район
 
.

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ Всеукраїнська наукова шкільна конференція «КРОК У НАУКУ» 15–16 січня 2018 р. ЗІРКИ ОЛІМПІЙСЬКОГО СПОРТУ З ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ

УДК 37.013.43

 

Олімпійські ігри – міжнародні спортивні змагання, які проводяться кожні два роки під егідою  Міжнародного  олімпійського  комітету.  

Олімпійські ігри зародилися в Стародавній Греції, де вони проводилися  раз на чотири  роки  у місті  Олімпія і були  визначною  подією   в житті стародавніх  греків.

Античні Олімпійські ігри проводилися в грецькійОлімпії з 8 століття до н. е. до 4 століття н. е.

Барон П'єр де Кубертен заснував у 1894 році Міжнародний Олімпійський комітет (МОК), який з тих пір став керівним органом Олімпійського руху, структура і дії якого визначаються Олімпійською хартією. [1]

Я працюю у школі,  яка регулярно запрошує спортсменів, спортивних діячів, ветеранів. Все це робиться для того, щоб учні нашої школи знали історію своєї держави, знали і дотримувалися принципів здорового способу життя (два рази нашу школу відвідала знаменита спортивна організація «Street Workout).

У 2013-2014 навчальному році нашу школу було включено до Всеукраїнської мережі шкіл Олімпійської освіти.

Дніпропетровщина протягом багатьох десятиріч була і є лідером фізкультурно-спортивного руху в Україні.

Понад 14% населення області залучено до занять фізкультурою і спортом — середній показник по Україні — 11,4% . В області культивується 75 видів спорту, в тому числі 34 олімпійських. Дніпропетровські спортсмени успішно виступають на Всеукраїнських і міжнародних змаганнях, [2].

З 1952 по 2012 рік дніпропетровські спортсмени беруть участь майже в усіх Олімпійських іграх і стали чемпіонами, призерами Олімпіад. У 2002 році 62 провідні спортсмени області стали переможцями та призерами чемпіонатів світу та Європи [3].

Спортивна Дніпропетровська область має давні традиції щодо участі своїх спортсменів в сучасних Олімпійських іграх. Починаючи з 1952 року в Іграх взяли участь 162 спортсмени регіону, які завоювали 10 золотих, 9 срібних та 16 бронзових медалей.

Серед них Олімпійські чемпіони: Людмила Гуревич (легка атлетика – 1960 рік), Раїса Курвякова (баскетбол – 1976 рік), Султан Рахманов (важка атлетика – 1980 рік), Сергій Фесенко (плавання – 1980 рік), Вадим Тищенко, Володимир Лютий, Олексій Чередник (футбол – 1988 рік), Євген Браславець та Ігор Матвієнко (вітрильний спорт –1996 рік).

Імена переможців навічно вписані в історію Олімпійських ігор сучасності.

Першу золоту медаль Олімпіади завоювала Людмила Лисенко (Гуревич) з бігу на 800 метрів – це сталося на ХVІІ Олімпійських іграх в Римі (1960 рік). На цих же Олімпійських іграх Вальтін Альберт у складі збірної команди Радянського Союзу з баскетболу здобув срібну винагороду.

Якщо на дебютній Олімпіаді 1952 року виступало лише четверо дніпропетровців, то потім з кожним Олімпійським чотириріччям їх ставало все більше і більше.

1964 рік, Токіо: Іван Бєляєв здобув бронзову нагороду в бігу на 3000м з перешкодами.

1976 рік, Монреаль: Раїса Курв’якова (баскетбол), Юрій Зайцев (важка атлетика) – золоті медалі; Олег Молібога (волейбол), Василь Юрченко (веслування на байдарках і каное) – срібні медалі, Віктор Савченко (бокс) – бронзова медаль.

1980 рік, Москва: Султан Рахманов (важка атлетика), Сергій Фесенко (плавання) – золоті медалі; Віктор Савченко (бокс), Сергій Фесенко (плавання) – срібні медалі, Василь Юрченко (веслування на байдарках і каное), Олена Круглова (плавання) – бронзова медаль.

Врожайними на золоті, срібні та бронзові винагороди для дніпропетровських спортсменів стали Олімпійські ігри 1988 року в Сеулі, де з 15 учасників золоті медалі завоювали футболісти команди «Дніпро» у складі збірної СРСР: Володимир Лютий, Олексій Чередник, Вадим Тищенко, Євген  Яровенко; срібні медалі: Інна Фролова, Вікторія Омелянович (веслування академічне); бронзові медалі: Лариса Москаленко, Ірина Чуніховська (вітрильний спорт), Вадим Ярощук (плавання).

1992 рік, Барселона: Олена Жирко (баскетбол) – золота медаль.

1994 рік, Ліллехаммер (Норвегія) – першою Олімпійською чемпіонкою незалежної України стала Оксана Баюл - українська фігуристка. Перша Олімпійська чемпіонка незалежної України, дворазова срібна призерка чемпіонатів Європи(1993,1994), чемпіонка світу (1993).

В Атланті 1996 року Євген Браславець та Ігор Матвієнко стали Олімпійськими чемпіонами з вітрильного спорту в класі „470”. Срібні нагороди привезли додому наші спортсменки з веслування академічного: Діна Міфтахутдінова, Олена Ронжина, Інна Фролова, бронзову – яхтсменка Руслана Таран.

В Сіднеї 2000 року Руслана Таран (вітрильний спорт) і Роман Щуренко (легка атлетика) були нагороджені бронзовими медалями.

З Олімпійських ігор в Афінах 2004 року з бронзою повернулись дніпропетровці, у складі четвірки парної з веслування академічного Леонід Шапошников, Олег Ликов, Сергій Білоущенко, з плавання – Андрій Сердінов.

На ХХІХ літніх Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні Олена Антонова, отримала бронзову нагороду.

За всіма олімпійськими нагородами, яскравими перемогами стоїть нелегка сумлінна праця тренерів, серед них необхідно назвати заслуженого тренера Радянського Союзу Бровка Е.П. (важка атлетика), заслуженого тренера Радянського Союзу Авдієвського С.М. (бокс), заслуженого тренера України Коваленка В.В. (вітрильний спорт), заслуженого тренера України Шишканова А.П. (веслування академічне), заслуженого тренера Радянського Союзу Майзліна І.Є. (баскетбол) та інших.

На ХХІ зимових Олімпійських 2010 року у м. Ванкувері (Канада) представники Дніпропетровської області Катерина Костенко та Роман Талан посіли 20 місце в змаганнях з фігурного катання на ковзанах.

На ХХХ літніх Олімпійських іграх 2012 року у м. Лондоні (Велика Британія) область представляли 30 спортсменів, які вибороли:  золоті медалі у змаганнях з веслування академічного у складі четвірки парної (Яна Дементьєва, Наталія Довгодько, Анастасія Коженкова, Катерина Тарасенко) та срібну медаль у змаганнях з метання спису (Олександр П’ятниця).

Спортивна колекція Дніпропетровського історичного музею висвітлює історію розвитку спорту на Дніпропетровщині в радянські часи (1945-1991) і на сучасному етапі. Це матеріали провідних спортивних клубів Дніпропетровщини — «Метеор», «Монтажник», «Колос». [3]

 

Рис. 1  Султан Рахманов

 

Султан Рахманов  двічі ставав чемпіоном світу (в 1979 і 1980 рр.)

 

В 1980 році виграв золоту медаль чемпіонату Європи. Триразовий чемпіон СРСР 14 національних рекордів, у тому числі два світових і п'ять всесоюзних. На Олімпійських іграх 1980 року в Москві став переможцем. Він підняв 195 кг в ривку, встановивши новий олімпійський рекорд, і 245 кг у поштовху. 23 вересня 2010 року на його честь в Дніпрі встановлено пам'ятну дошку за адресою Дмитра Яворницького, б. 45б. [4]

 

 

Рис. 2  Сергій Фесенко


Сергій Фесенко став володарем золотої і срібної медалей Олімпіади (батерфляй, дистанція 200 м.), чемпіон і рекордсмен Європи з плавання, призер Світу, перший український плавець — чемпіон ХХІІ Олімпіади, заслужений майстер спорту з комплексного плавання. В наш час - віце-президент Київської міської федерації плавання. [5];

 

3. Віктор Савченко - гордість нашого міста.

 

 

Рис. 3  Віктор Савченко

 

Боксом почав займатися в 13 років під керівництвом тренера Сергія Макаровича Авдієвського. У 1971 році Віктор домігся першого успіху - на чемпіонаті СРСР серед юніорів в Алма-Аті посів перше місце. У 1975 році на чемпіонаті Європи в Катовіце Савченко став срібним призером. Виступав за збірну команду СРСР з 1975 по 1982 рр. Провів 271 бій, здобув 241 перемогу. За високі спортивні досягнення нагороджений медаллю «За трудову доблесть». В наш час є дійсним членом Виконкому та Президії федерації боксу України, ректор Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту, доктор педагогічних наук, академік, професор.[6]

За період його керування Дніпровський державний інституту фізичної культури і спорту (ДДІФКіС) є центром науково-методичного забезпечення сфери фізичної культури і спорту придніпровського регіону і має значний вплив на розвиток фізичної культури і спорту, як у Дніпропетровській, так і в найближчих до неї областях. [7]

Найзаповітніші мрії ініціатора та засновника сучасних Олімпійських ігор П’єра де Кубертена знайшли своє відображення у формулюванні олімпізму.

«Олімпізм являє собою філософію життя, що звеличує та об’єднує в гармонійне ціле якості тіла, волі й розуму. Поєднуючи спорт з культурою та освітою, Олімпізм прагне створити спосіб життя, який базується на радощах, здобутих через зусилля, освітній цінності доброго прикладу та повазі до універсальних етичних принципів».

Спорт має дивовижні властивості. Він об’єднує людей, знайомить їх між собою, спорт зміцнює здоров’я,  характер і навіть розумові здібності людей, які ним займаються, розвиває в них такі навички як швидкість, спритність, реакція, координація, витривалість, терпіння. Спорт робить людей більш стійкими до негативних факторів зовнішнього середовища. Він завжди приносить людям масу позитивних емоцій.

У зв’язку з розвитком техніки фізична праця для людини перестає мати значення. Люди в порівнянні зі своїми далекими предками стають більш немічними і тут ще до всього іншого на них дуже погано можуть впливати такі спокуси, як алкоголь, тютюн і наркотики. І вкрай не бажано піддаватися цим спокусам. І в цьому чудову роль для людини може відіграти заняття спортом, тому що він прямо протилежний цим злим факторам і спокійно може служити альтернативою, яка не дасть людині стати алкоголіком, курцем і наркоманом.

Отже, необхідно обов’язково займатися спортом і прищеплювати молоді любов до спорту та здорового способу життя.

Одним з основних принципів Олімпізму є: поєднання спорту з культурою та освітою, створення такого способу життя, який базувався б на радощах, здобутих  через зусилля, виховання на основі доброго прикладу.

На жаль, результати багатьох  соціологічних опитувань школярів і педагогів в Україні говорять нам  про нехтування молодими людьми здоров’ям як значущою соціальною цінністю. Так, наприклад, результати опитування підлітків і керівників навчальних закладів, проведеного в 2010 році в рамках міжнародного проекту «Здоров’я й поведінкові орієнтації української молоді, що навчається», відображають далеко не кращу картину ставлення підлітків до власного здоров’я.

Тому, реалізація Олімпійської освіти у виховному процесі дітей та молоді здійснюється шляхом впровадження інноваційних проектів, використання методичних посібників, застосування різноманітних форм поширення Олімпійських ідей.

 Наші Олімпійці - це яскравий приклад не тільки патріотів нашої держави, а ще й людей , які проробили дуже кропітку  роботу по досягненню таких результатів. Ознайомившись з їх біографією, ми зможемо винести для себе певні життєві уроки і натхнення до здорового способу життя та занять спортом.

До нашої школи дуже часто приїздять засновники “StreetWorkout” для залучення  учнівської молоді до здорового способу життя. Після таких цікавих знайомств, історій - учні розуміють, що немає нічого неможливого і надихаються повторити даний результат та створювати  свої цікаві власні методики  для занять спортом.

 

Список літератури

 

1. Вікіпедія  Спосіб доступу URL: https://ru.wikipedia.org

2. Спортивний Дніпропетровськ. / Катеринослав — Дніпропетровськ 225 // Дн-вськ, ІМА-ПРЕС, 2001.

3. Україна Олімпійська (1952-2004). // Голос України. — 2004. — 7 вересня.

4. Інтернет-видання Путеводитель по Днепропетровщине  Спосіб доступу URL: http://www.tourdnepr.com

5. Фесенко Сергей — мастер баттерфляя. // Зеркало недели. — 1998. — 12 августа.

6. «Спортивний вісник Придніпров’я» (науково-теоретичний журнал Дніпропетровського інституту фізкультури і спорту. 2005,  №№6, 7; 2006, №№1, 2, 3; 2006, №1.

7. Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту  Спосіб доступу URL: http://infiz.dp.ua/joomla/index.php/pro-ddifkis/slovo-rektora

 

Електронний збірник статей конференції

http://globalnauka.com/download/Krok_u_nauku3_tom2.pdf

Том ІІ ст. 284

 

Подобається