Школа № 142 Амур-Нижньодніпровський район
 
.

 

 

 

 

 

 

 

Класна година у системі особистісно-орієнтованого виховання

Практична мета діяльності кожного закладу освіти - випускник, особистість, яка на­буває під час навчання певних якостей, знань, умінь, навичок, розвивається за визначеними напрямками.

Особистість - людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно-значущого та індивідуально-неповторного. Особистість є суб'єктом пізнання і активного перетворення світу. Розвиток особистості пов'язаний з її самовизначенням, ти­пом та способом вирішення суперечностей з дійснісністю, власним життям, оточенням.

Якщо характеризувати риси людини, що актуалізовані сучасною соціокультурною та економічною ситуацією, то виявляється, що в першу чергу це: здоров'я, культура (як зага­льна, так і професійна), гуманізм, громадянськість, толерантність, працелюбність, самостворення, моральність, творча самодіяльність, заповзятість (діловитість, практичність), комунікативність, законослухняність.

В центрі уваги особистісно орієнтованого виховання стоїть дитина її творчі сили.

Тому принципи, які визначають мету, стратегію, зміст, шляхи та засоби виховання такі:

  • принцип природовідповідності, який полягає в тому, що виховання має узгоджуватись із законами розвитку природи і людини, у відповідальності людини за подальшу еволюцію ноосфери в цілому та самої себе, у дотриманості того, щоб зміст, методи і форми виховання, стиль взаємодії педагогів і вихованців враховували необхідність статевої та вікової диференціації, особливо при формуванні ставлення до здорового способу життя, на­вичок виживання у екстремальних умовах;
  • принцип гуманізації, що реалізується через особистісно орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу та гуманітаризацію змісту і зазначає, що необхідно актуалізувати весь загальнокультурний потенціал дітей;
  • принцип культуровідповідності, який полягає у тому, що освіта має відкривати дитині вікно в світову культуру через сприйняття цінностей і норм конкретної національної та регіональної культури;
  • принцип системності, що вимагає системного підходу до організації життєдіяльності освітнього закладу на основі забезпечення цілісності становлення особистості;
  • принцип діалогічності, що передбачає співтворчість рівних партнерів: вихователя та ви­хованця, які взаємозбагачують одне одного;
  • принцип диференціації полягає у створенні умов для засвоєння змісту виховання в опти­мальному для кожної дитини обсязі з урахуванням специфічної позиції дітей та дорослих (батьків і педагогів);
  • принцип інтеграції розглядається як основа реформування змісту виховання і передба­чає переборювання диспропорцій між предметами, які збагачують особистість наукови­ми знаннями, озброюють засобами діяльності, надають можливість художньо-образногосприйняття навколишнього світу, формують цілісне уявлення про сьогоденну реальність і утворення між ними суттєвих взаємовідносин;
  • «принцип творчої самодіяльності, що полягає у самоорганізації та розвитку інтересів ді­тей, практичному оволодінні різноманітними видами навчальної роботи, фізичної праці, спорту, мистецтва з подальшою реалізацією у діяльності;
  • принцип адаптивності, що є провідним принципом управління в умовах демократизації, коли на перше місце виходять "м'які" методи через створення умов та мотивацію.

Класна година  - як одна  з головних форм виховання в школі

Форма виховної роботи -  це сукупність організаційних прийомів і виховних засобів, які забезпечують зовнішнє вираження виховної роботи.

Існують різні підходи до класифікації форм виховання, в основі яких  та чи інша ознака:

1) За кількістю учасників: масові, групові (класні збори), індивідуальні

2) За видами діяльності: пізнавально-розвиваючі (вікторини), розважальні, за напрямками виховної роботи (профорієнтаційні, фізично-оздоровчі)

3) За результатом: інформаційний обмін, акції

Класна година - це час для спілкування класного керівника зі своїм колективом, коли він використовує різноманітні прийоми, засоби і способи організації взаємодії

Функції класної години:

1)  Просвітницька – дає можливість розширити круг тих знань, яких немає в навчальних програмах

2)  Орієнтуюча – сприяє формуванню ставлення до навколишнього світу, вироблення ієрархії матеріальних і духовних цінностей.

3)  Направляюча - покликана переводити обговорення того чи іншого явища в рамки реального досвіду учнів. 

4)  Формуюча - формує в учнів навички обмірковування та оцінки своїх вчинків і самих себе, навички ведення діалогу і побудови висловлювання, відстоювання своєї думки.

Типи класної години

Моральний

Мета:

1. Освіта учнів з метою вироблення власних моральних поглядів, суджень, оцінок;

2. Вивчення, осмислення і аналіз морального досвіду поколінь;

3. Критичне осмислення і аналіз власних моральних вчинків, вчинків однолітків та однокласників;

4. Розвиток моральних особистісних якостей (доброта, бажання допомагати людям, вміння визнавати свої помилки, відстоювати свою думку і поважати чужу, та ін.)

Інтелектуально-пізнавальний

Мета:

1.   Розвивати пізнавальний інтерес учнів;

2. Розвивати вміння усвідомлювати свої індивідуальні можливості, прагнення до самовдосконалення

Тематичний

Мета:

1.   Розвивати кругозір учнів;

2. Сприяти духовному розвитку учнів, формуванню їх інтересів і духовних потреб.

Інформаційний

Мета:

1. Формування в учнів причетності до подій і явищ суспільно-політичного життя своєї країни, свого міста, району;

2. Застосування знань, отриманих на уроках;

3. Формування свого ставлення до подій;

4. Розвиток дослідницьких умінь.

Форми класної години:

q Бесіда (естетична, моральна)

q Диспут

q Зустрічі з цікавими людьми

q Вікторини з різних галузей знань

q Дискусії

q Інтерактивні ігри

q Ігри-подорожі

q Тренінги

q Читацькі конференції

Принципи вибору змісту та форми

проведення класної години

q Вікових та психологічних особливостей школярів;

q Цілей і завдань;

q Моральних уявлень, інтересів, потреб учнів

Поради щодо проведення класної години

Ø Від предметної інформації до оцінки інформації;

Ø Від загальних оцінок до розгорнутих суджень;

Ø Увага до виступів учнів;

Ø Акцент на важливих моментах;

Ø Роздуми разом з дітьми;

Ø Спільний пошук рішень проблеми;

Ø Облік психологічних особливостей сприйняття матеріалу учнями

Ø Участь дітей у складанні плану класних годин (чверть/півріччя/ рік) (вибір з декількох запропонованих).

Анкетування

Вчителю слід дорожити довір’ям дитини, любити її, захищати, поважати її почуття. Тоді між учителем і дітьми складатимуться доброзичливі, щирі стосунки. Педагог повинен берегти найвище благо: людську гордість, недоторканість особистості, гідність дитини.

Подобається