Школа № 142 Амур-Нижньодніпровський район
 
.

 

 

 

 

 

 

 


Кримські гори

Тема: Кримські гори.

Мета: сформулювати знання про особливості географічного положення Кримських гір та їх природних умов; закріпити навички складання характеристики природних умов гірських районів; удосконалити практичні навички з тематичними картами атласу.

Обладнання: підручник, фізична карта України, атлас України, начальні картини, де зображено краєвиди, рослинність, тваринний світ Кримських гір та Південного берега Криму; опорні схеми, програмні слайди з озвученням.

Тип уроку – комбінований.

Хід уроку

                              I.            Організація учнів до уроку.

                           II.            Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

На перших партах 6 учнів одержують тести з теми Українські Карпати (тести додаються, додаток №1)

                       III.            Перевірка раніше засвоєних знань.

         (Метод – пошукова бесіда.)

На даному етапі ми вивчаємо природні комплекси.

-         Що таке природній комплекс?

-         Які природні комплекси ми вже вивчили на території України?

Зразок правильної відповіді

(На території України є три фізико-географічні країни і ти природні зони. Ми вже вивчили I фізико-географічну країну – Південний-захід Східноєвропейської рівнини, де є зони : 1) мішаних та широколистих лісів, 2) лісостеп, 3) степ. Також вивчили другу фізико-географічну країну – Українські Карпати (показ їх на карті)) Отже ми підійшли до вивчення природного комплексу – Кримські гори. Ось перед нами рельєфна карта і ми бачимо форму цих гір. Але про Кримські гори ми вже дещо знаємо. Вивчаючи природні компоненти України ми торкалися і цієї частинки. Давайте згадаємо все це.

-         Де знаходяться Кримські гори відносно України?

-         Яка крайня точка там знаходиться? (м.Сарич - 44˚23́ пн.ш. )

-         Яке їх розташування відносно екватора і північного полюса, якщо їх перетинає паралель 45˚ пн.ш.

-         Яка найвища точка (Роман-Кош 1545м.)

-         В якому напрямку завжди змінюються природні компоненти в горах?(Від підніжжя до вершини, тобто висотна поясність)

-         Що особливого ми виявили вивчаючи клімат України?

(Що гори у помірному кліматичному поясі, а Південний берег Криму – у субтропічному.)

-         Що таке морський бриз?

(Вітер який змінює свій напрям двічі на добу)

-         Що таке селеві потоки?

(Після дощу з гір можуть зриватися потоки грязі і дрібного каміння)

-         Що вам відомо про карстові форми рельєфу?

 (Демонструю макет печери і обриву)

Збір тестів, які виконували учні на перших партах.

                       IV.            Мотивація навчально- пізнавальної  діяльності учнів та повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Кримські гори.(Запис у зошити) Перед вами стоїть завдання – поглибити свої знання про Кримські гори і удосконалити вміння складати характеристику природних комплексів.

                           V.            Сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу.

 а) Словникова робота.

У вас на партах є опорні схеми, зверніть увагу на словничок. Аналіз нових слів та запис їх у зошит.

б) Слово вчителя

Перлиною на березі Чорного моря називають Кримські гори, природним музеєм… Ось перед вами краєвиди цих місць (розгляд ілюстрацій). Сюди ринуть потоки людей, щоб відпочити, підлікуватись. Також часті гості тут туристи. Багато письменників, художників , композиторів дарували свої творіння цій землі.

         Діти відшукували в літературі ці поетичні вислови. Один із них ми послухаємо (читає учениця)

Що мала природа найкраще й величне

То все тут з’єднала: далекії гори,

Химерні та ніжні тумани вечірні,

Блакитнії скелі, блакитнеє море,

Блакитно зелені гаї й понад ними

Безхмарнеє небо, ясне та прозоре.

Із цілого світу природа зібрала

Квітки та рослини, щоб тут закрасити,

Й ці сосни прозорі, мов ранок осінній,

Квітчасті й барвисті трояндові віти,

Магнолії пишні, стрункі кипариси,

Гнучким виноградом усе це повите.

Н. Кибальчич

в) Перегляд слайдів з озвученням.

-         Географічне положення

Кримські гори простягаються на півдні Кримського півострова на 180 км із заходу на схід від мису Фіолент, що поблизу Севастополя, до мису Іллі, що біля Феодосії.

Ширина гірської системи становить приблизно 60 км. На півночі до передгір’їв прилягають степові простори Криму. Південний берег Криму омивається водами Чорного моря. Південне положення Кримських гір щодо помірного поясу та геологічна історія розвитку визначають основні особливості їх природних умов.

 

-         Геологічна будова

Кримські гори піднялися в результаті альпійського горотворення подібно до Альп, Карпат та Кавказу. Тоді виникла складчасто-брилова система Гірського Криму.

Кримські гори складені сланцями і пісковиками тріасового і юрського віків. У процесі вивітрювання цих порід утворилися своєрідні форми: останці, скелі та стовпи.

Утворення Кримських гір супроводжувалося вулканічними процесами. Свідченням підводного вулканізму, що був характерний для юрського періоду, є гірський масив Карадаг. На Південному березі Криму вулканічними породами складені гори-лаколіти Аюдаг, Кастель. Кримські гори – яскравий приклад взаємозв'язку між рельєфом і будовою надр.

-         Рельєф

У рельєфі Кримських гір виділяють 3 гірських пасма: Головне (найвище), Внутрішнє і Зовнішнє. Вони розділені поздовжніми зниженнями та річковими долинами на окремі гірські масиви (яйли): Байдарську, Ай-Петринську, Ялтинську, Бабуган, Чатирдаг, Демерджі та Карабі. Їх середні висоти – 700-1200 м, а найбільша на Головному пасмі (г. Роман-Кош) має висоту 1545 м. Гірські пасма поступово знижуються в північному напрямку. Їх північні схили довгі й пологі, а південні – стрімкі. Такі пасма з асиметричними схилами називають куестами.

-         Клімат

На кліматичні умови Кримських гір впливають їх розташування на північно-східній окраїні субтропічного поясу, Чорне море, експозиція схилів гір, атмосферна циркуляція. Унаслідок поширення тропічних повітряних мас основна сума сонячної радіації припадає на весняно-літній період.

В осінньо-зимовий період спостерігається хмарна погода. У цей час випадає основна маса опадів, переважно у вигляді дощу. Річна сума опадів у передгір'ях становить 500 мм, а на гірських вершинах – до 1100 мм. Стійкий сніговий покрив утворюється лише в горах. На Південному березі Криму його не буває, хоча сніг випадає щороку.

Важливу роль у кліматоутворенні відіграє бризова циркуляція. Вона зумовлена тепловими контрастами суходолу і моря протягом теплого періоду. Удень спостерігається морський бриз, вночі — береговий. У горах дмуть гірсько-долинні вітри: вдень – до гір, вночі – з гір. У деяких місцях денний морський бриз поєднується з долинним вітром, а нічний — з гірським, що призводить до посилення вітру.

-         Поверхневий стік

Основний поверхневий стік відбувається в зимово-весняний період. Улітку він практично не спостерігається. У живленні річок велику роль відіграють підземні води. З північних схилів гір стікають річки Альма, Кача, Бельбек, Чорна та Салгир. У верхів'ях річок створено водосховища для водопостачання населених пунктів. Річки південного схилу Кримських гір короткі, порожисті, їх русла заповнені уламками гірських порід, басейни невеликі. Річки мають водоспади, серед них найбільш відомі – Учан-Су, Джур-Джур.

-         Рослинний і тваринний світ

Рослинність Кримських гір надзвичайно різноманітна. У передгір’ях поширені лучні степи, низькорослі дубові ліси, чагарникові зарості на чорноземах. На північних схилах Кримських гір, починаючи з висоти 400 м, ростуть ліси з дуба пухнастого і скельного на бурих лісових ґрунтах. Над ними на висотах 700-800 м панують букові та грабові ліси. Вище, на яйлах, переважають гірські лукостепові угруповання. На південних схилах гір, починаючи з висоти 400 м, ростуть дубово-ялівцеві низькорослі ліси та чагарники, до 1000 м – соснові та дубові ліси, а до 1300 м — букові та соснові.
Фауна Кримських гір досить різноманітна. Із ссавців можна зустріти оленя благородного, козулю, кабана, кутору, білку, куницю кам’яну, борсука та кажанів. З птахів характерними є сойки, дрозди чорні, зяблики, канюки, яструби, сови, трапляються орли-могильники і грифи чорні. З плазунів водяться мідянка, гекон кримський, жовтопуз, полоз леопардовий, із земноводних — квакша звичайна; із членистоногих зустрічаються скорпіон, сколопендра, фаланга та цикади.

         г) Робота з підручником , атласом і настінною картою.

1.    Охарактеризувати географічне положення Кримських гір, користуючись настінною картою.

2.    Особливості геологічної будови(Відшукування абзаців у підручнику).

Землетруси там бувають і досі. У 1927 р. був дуже руйнівний землетрус – 8 б.

3.    Відшукування яйл на вершинах гір, користуючись схемою у підручнику і на рельєфні карті:

                   Байдарська яйла

                   Ай-Петрівска

                   Ялтинська

                   Бабуган

                   Чатирдаг

                   Демерджі

                   Карабі

4.    Розгляд гербарію та аналіз висотної поясності.

                       VI.            Осмислення знань.

А)Метод – інтерактивна вправа, гра «Мікрофон».

                   Назвіть головні особливості кримських гір.

                   (Зразки можливих висловлювань дітей)

-         Є три пасма: Головне, Внутрішнє і Зовнішнє

-         Вершини плоскі на них росте лучна рослинність, їх називають яйла

-         Є гори-лаколіти ; наприклад гора Аюдаг

-         Гірські пасма мають різні схили – одні обривисті, а другі пологі – це куести.

-         Є карстові форми (лійки, печери, шахти)

-         Найвище – Головне пасмо, там є г. Роман-Кош

-         Висота цієї гори становить 1545 м.

-         Ці гори складені в основному сланцями, пісковиками, вапняками

б) Ознайомлення з природними областями

         Кримські гори поділяються на три природні області (учень зачитує їх назви із схеми на дошці). Щоб поглибити свої знання ми розглянемо кожну область детально.(Найважливіше можете фіксувати в зошит)

                          в) Перегляд слайдів з озвученням.

Кримська передгірна лісостепова область

         За просторовими відмінностями в Кримських горах виділяють три природні області: Кримську передгірну лісостепову, Головне гірсько-луколісове пасмо, Кримську південнобережну область.

Кримська передгірна лісостепова область – це куестові пасма. Відносні висоти тут коливаються від 10-15 м у центральних районах до 250 м – на заході. Кримська передгірна лісостепова зона складена вапняками, мергелями і глинами. Своєрідності поверхні надають чудернацькі вапнякові гори-останці: Чурук-Су, Чуфут-Кале, Мангуп-Кале, Тепе-Кермен, Ескі-Кермен. Клімат змінюється від сухого степового до вологого помірно теплого. Річна сума опадів становить 550 мм.

         Передгір’я розчленоване досить густою мережею річок (Індол, Салгир з притоками, Альма, Кача, Бельбек, Чорна). Річки мають мішане живлення. Річковий стік регулюється водосховищами. Поширеним є поверхневий карст. Поєднуються куестово-степові, лісові та лісостепові міжпасмові, низькогірні, горбисті яружно-балкові та долинно-терасові лучні ландшафти.

Головне гірсько-луколісове пасмо

         Головне гірсько-луколісове пасмо має досить різноманітні ландшафти. На північному схилі до 800 м поширені горбисто-улоговинні низькогір’я з бурими гірськими ґрунтами під дубовими лісами. Вище тягнуться глибоко розчленовані середньогір’я під буково-грабовими і буково-сосновими лісами на бурих гірсько-лісових і дерново-буроземних ґрунтах. На висоті понад 1000 м, на межі з яйлинським поясом, букові ліси змінюються приземистим буковим криволіссям. Верхній пояс Головного пасма утворюють гірсько-лучні степи (яйли) на гірських чорноземах.

         Клімат на яйлах – прохолодний (середні температури липня +15 °С, січня – +4 °С). Тут за рік випадає від 600 до 1000 мм опадів, причому 50-60% – у вигляді снігу. Головне пасмо є акумулятором підземних вод, які, розтікаючись на південні й північні схили, дають початок струмкам і річкам.

         Унікальний витвір природи – Великий каньйон Криму (завдовжки 3 км, завглибшки 350 м). Коли в Криму відбувалися горотворчі процеси, в суцільному вапняковому масиві утворився розлом. Під дією води тріщина перетворилася на глибокий каньйон з дуже стрімкими схилами. По його дну протікає р. Кокозка з чистою прозорою водою. Оскільки каньйон є вузьким, то під час дощу швидко переповнюється водою, тому перебувати там небезпечно.

         На сухих південних схилах Головного пасма та кам’янистих урвищах поширені напівчагарники. У карстових лійках та улоговинах росте бук, на скелястих кручах трапляється тис ягідний. Широколисто-лісові ландшафти утворюють низькогірний ярус з дуба і прияйлинський середньогірний ярус з бука і дуба на бурих гірських лісових ґрунтах.

         Своєрідності надають вулканічні низькогір’я з розрідженими ялівцево-грабниковими чагарниками та дубовими лісами на коричневих ґрунтах.

Вулканічні ландшафти поширені на масиві Карадаг. Там можна побачити вулканічну лаву юрського періоду — «Чортів комин», химерні фігури вулканічних порід, що утворилися внаслідок вивітрювання: Піраміда, Кінь-Пряник, Сокіл.

         Східний Крим і Карадаг — невисокі гори (300-500 м заввишки), але близькість моря, загостреність форм, значні перепади висот надають їм справжнього гірського вигляду.

Кримська південнобережна область

         Кримська південнобережна область є приморським ландшафтним поясом на південному схилі Головного пасма, який простягається від мису Айя на заході до міста Феодосія – на сході. Ця територія здіймається на висоту 400-450 м. Вона складена сланцями і вапняками. Південний берег є системою амфітеатрів і бухт, які замикаються мисами. Так, Ялтинський, Гурзуфський та Алуштинський амфітеатри мають нахилену до моря поверхню, оточену напівкільцем гірських пасом. Колись у природних ландшафтах там переважали сухі ліси і чагарники на коричневих ґрунтах, а тепер поширені виноградники, сади, плантації ефіроолійних культур, тютюну, а також парки. Область густо порізана невеликими річковими долинами та ярами.

         Розташування в субтропічному поясі та південна експозиція приморських схилів сприяли розвитку там ландшафтів середземноморського типу. Це найтепліша природна область в Україні: середні температури липня +24 °С, січня +4 °С. Річна кількість опадів недостатня: 450 мм на рік. Річки здебільшого невеликі, але їх багато. Улітку більшість з них пересихає, але під час злив у їх долинах трапляються короткочасні селі.

         Природна рослинність Південного берега Криму – це низькорослі ліси, зарості чагарників, сухостійких трав. Там поширені дуб пухнастий, ялівець деревоподібний, фісташка дика, суничне дерево, скумпія ломиніс, плющ.

         На значних площах природна рослинність замінена парковою з рослинами, що завезені з різних частин світу. Там прижилися кипарис, лавр, магнолія, платан, ліванський кедр, мексиканська сосна та інші дерева.

  г) Метод – інтерактивна вправа – робота в парах.

         А зараз попрацюємо творчо. Об’єднайтесь по двох так як сидите і підготуйте розповідь про природу

         I ряд – Передгірна лісостепова

         II ряд – Головне гірсько-лучно-лісове пасмо

         III ряд – Кримське-Південнобережжя

 Використовуйте опорні схеми, атлас, підручник, записи в зошиті

 Пізніше кілька учнів озвучують складені характеристики.

                    VII.            Підсумок і повідомлення домашнього завдання.

                   Ми ознайомилися із прекрасною природою Криму і водночас крихкою, яку треба дуже берегти. Тут створено багато заповідних територій, які ми розглянемо на наступному уроці.

                   Д/з: Опрацювати тексти підручника § 40, 41. Підготувати виступ про природоохоронні території Криму (за бажанням).

Подобається