Школа № 142 Амур-Нижньодніпровський район
 
.

 

 

 

 

 

 

 


Покращення свідомого ставлення учнів до предметів української мови та літератури

Комунальний заклад освіти

“Середня спеціалізована загальноосвітня школа №142

еколого-економічного профілю”

 

 

 

 

 

Виступ на педраді

Покращення свідомого ставлення учнів

до предметів української мови та літератури

 

 

 

 

Підготувала: вчитель

української мови та літератури

Стріжак Л.М.

 

 

 

 

 

 

2017 р.

Людина, що не знає нічого,

може навчитися, справа тільки в тому,

щоб запалити в ній бажання вчитися.

Д. Дідро

Час зобов’язує педагога шукати такі форми проведення, які захопили б, принесли радість і задоволення учням. Як Коменський вважав інтерес основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникати одноманітності, шаблонності, сприяє широкому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань.

Основне завдання кожного творчого вчителя – запалити бажання в учнів учитися. І зробити це доцільно на етапі мотивації навчальної діяльності. Основним своїм завданням убачаю потребу розвитку в учнів свідомого ставлення до навчання, сприяння позитивній мотивації до пізнавальної діяльності, потребі у самопізнанні.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежить від умінь і стилю роботи конкретного вчителя. Для підсилення мотивації діяльності дуже корисними, на мою думку, є використання інтерактивних технологій. Тому у своїй роботі на різних етапах уроку використовую технологію опрацювання дискусійних питань, інтерактивні методи (робота в парах, “мозковий штурм”, рольові ігри, “асоціативний кущ”, метод “мікрофон”, інсценізації), блочний метод викладу матеріалу, кооперативну форму навчання (урок-пошук, урок-гру, урок-інсценізацію, урок-мандрівку, урок-виставу). Помітила, що учням також подобаються рольові ігри, імітації. Так, наприклад, під час вивчення теми “Творчість Т.Г. Шевченка” у 9 класі провела урок-виставу “І генії теж кохають”. У 6-В класі був проведений урок-інсценізація за творам О.Олеся “Микита Кожум’яка”. Коли на екранах країни демонстрували турецький серіал “Величне століття”, а за програмою учні 8 класу вивчали повість Осипа Назарука “ Роксоляна”, я провела у 8-Б класі урок-пошук “Велична красуня роду українського”. Під час уроку учні намагалися розкрити образ відомої українки Насті Лісовської (Роксолани). Показали її як жінку, доньку, матір, правительку, патріотку. Саме нестандартні уроки надовго запам’ятовуються дітьми, на таких уроках кожен учень може знайти собі завдання, яке йому подобається, яке він може виконати. В результаті формується любов до предмету.

У методиці виділяють п’ять основних методів стимулювання та мотивації навчальної діяльності.

1.     Метод емоційного стимулювання у поєднанні зі словесним методом.

Прийоми цього методу:

·        Наведення цікавих прикладів; (Наприклад, на уроці мови: з історії виникнення розділових знаків та інше. На уроці літератури можна розповісти цікаву історію з біографії письменника.)

·        цікава аналогія;

·        створення ситуації новизни.

2.     Проблемно-пошуковий метод.

Прийоми цього методу:

·        Створення проблемної ситуації;

·        дослідницькі, творчі проекти.

3.     Метод, який стимулює пізнавальні запитання учнів.

Прийоми цього методу:

·        Запитання, спрямовані на отримання додаткової інформації;

·        незакінчені завдання, які спонукають учнів шукати правильних шляхів виконання.

4.     Метод, що стимулює ініціативу учнів.

Прийоми цього методу:

·        Самостійне творче складання завдань;

·        самостійне складання завдань за аналогією на новому змісті;

·        пошук аналогів у повсякденному житті.

5.     Метод, що стимулює ініціативу, яка проявляється під час діяльності.

Прийоми цього методу:

·        Прийом навмисних помилок;

·        прийом “лабіринту”;

·        прийом спільного з учителем пошуку розв’язаня проблеми;

·        прийом виконання практичних завдань.

Вчитель може створювати на своїх уроках ситуацію успіху, якщо формує навчально-пізнавальну мотивацію учнів. Ситуація успіху – це сполучення умов, що забезпечують успіх, а сам успіх – результат такої ситуації.

Українська мова та література дає величезний матеріал, який сприяє формуванню свідомого ставлення до вивчення предметів. Мотивації учнів може сприяти нестандартний, інтригуючий початок уроку, формування теми.

Наприклад:

Продзвенів уже дзвінок,

Всім пора вам на урок.

Станьте, діти, всі рівненько,

Посміхніться всі гарненько.

Або:

“Сьогодні на вас чекає незвичайний урок, а урок-подорож. І ми будемо подорожувати, але здогадайтеся, куди саме?”

“На уроці кожен з вас продемонструє всі свої знання, вміння, навички з вивчених тем, а за правильні відповіді будете одержувати ось такі смайлики. А в кінці за кількістю смайликів виявимо найкращих, найактивніших знавців української літератури.”

Роблять уроки мови цікавими використання лінгвістичних казок, мовознавчих практикумів, різних вікторин, використання інформаційно-комунікаційних технологій. Такі уроки дають змогу учням краще сприймати матеріал. Під час використання інформаційно-комунікаційних технологій навчально-виховний процес відзначався такими перевагами:

·        Краще сприймався матеріал учнями;

·        зростала зацікавленість;

·        відбувалася індивідуалізація навчання;

·        уможливлювалося динамічне подання матеріалу;

·        забезпечувалися умови для формування самооцінки учня та його самостійної роботи.

На уроках мови та літератури часто використовую міжпредметні зв’язки з історією України, географією, зарубіжною літературою, що теж сприяють покращенню свідомого ставлення учнів до предметів.

Наостанок хочу сказати, не забуваймо, що ми, вчителі, - представники найгуманнішої професії. І потрібно, щоб наші руки завжди тягнулися до книжки, душа до мистецтва, а серце – до дитини.

Подобається