Школа № 142 Амур-Нижньодніпровський район
 
.

 

 

 

 

 

 

 

"Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів загальноосвітніх навчальних закладів"

Реалізація в загальноосвітніх навчальних закладах України гуманістичної педагогіки співробітництва, партнерства, співтворчості передбачає перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної, за якої кожна особистість учня розглядається як творча індивідуальність.

Особистісно-розвивальний підхід потребує створення інноваційних психолого-педагогічних систем, що забезпечать повноцінний розвиток кожної особистості вихованця стосовно реалізації мети національного виховання та соціально-культурного розвитку особистості учня.

Досвід роботи психологічної служби в системі освіти України вказує на необхідність розвитку специфічного рівня у практичній психології – рівня проектування науково-психологічних знань на реальні проблеми, які існують в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі. Це вимагає прикладання наукових здобутків до розроблюваних нових навчально-виховних систем і технологій практично-психологічної спрямованості через спільну пошукову роботу науковців та практиків.

Актуальною залишається проблема цілеспрямованого, усвідомленого підходу до визначення виховної стратегії й тактики, реалізація яких можлива за умови входження національної системи освіти до європейського соціально-культурного простору через збагачення традиційних та інноваційних моделей організації виховного процесу.

Нові вимоги потребують і нових підходів з точки зору методології, зокрема методології виховання. На сучасному етапі розвитку нової системи виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах не можуть відігравати вирішальної ролі "заходи", "методики" тощо. На зміну цим методичним одиницям повинні прийти цілісні освітні технології і системи.

Система психолого-педагогічного проектування соціального розвитку учнів розроблялась на основі фундаментальних психолого-педагогічних досліджень вітчизняних учених (В.О. Сухомлинського, Г.С. Костюка, О.Я. Савченко, С.Д. Максименка, І.Д. Беха, О.В. Киричука, О.М. Коберника, В.Г.Панка та інших).

Проектування в освітній теорії й практиці набуває сьогодні інтегрованого загальнокультурного статусу. В науці проект починає конкурувати з теорією. Саме він, поруч із теоретичними концепціями, стає найважливішою формою організації наукових знань та їх зв'язку з практикою. Якщо наукова теорія – це універсальна форма теоретичного освоєння світу, то проект – така ж форма його конструювання.

Проектування в загальному його розумінні – це науково обґрунтоване визначення системи параметрів майбутнього об'єкта або якісно нового стану існуючого проекту – прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об'єкта, стану чи процесу в єдності зі способами його досягнення.

На даний час уявлення про суть проектування, сферу його застосування істотно змінилося. Ще донедавна проектування пов'язувалось переважно з інженерною діяльністю в галузі приладобудування, архітектури тощо. Сьогодні проектування розглядається як особливий вид діяльності, що охоплює всі ланки соціального організму, включаючи систему освіти.

Ми вважаємо, що проектування соціального розвитку учня передбачає визначення діяльності педагога й учня в їх взаємодії, тобто проектування особистісної розвивальної взаємодії. Звідси можна виділити такі типи проектів:

* соціальний, який відповідає сучасним умовам виховання та вимогам відкритого демократичного суспільства;

* психолого-педагогічний, що розробляється для навчально-виховного закладу, або ж на рівні вікових паралелей, класу, групи учнів, і відображає основні напрями діяльності педагога й вихованців у їхній взаємодії, тобто – це проект, який постійно конкретизується, деталізується, уточнюється;

* особистісний, коли створюється проект розвитку особистості і характеризує уявлення вихователя й самого вихованця про його близьке і віддалене майбутнє.

Головною метою психолого-педагогічного проектування соціального розвитку учнів є створення обґрунтованої системи параметрів стану об'єкта педагогічного управління, даних у динаміці, з урахуванням факторів, що регулюють і визначають цей стан, а також засобів регулювання.

Теоретичною психологічною основою соціального розвитку індивіда в нашому дослідженні є регуляція та саморегуляція особистісного розвитку учня. Регуляцію і саморегуляцію особистісного розвитку учня можна уявити у вигляді векторів в тривимірному просторі, утворених на основі чотирьох сфер особистісного розвитку (фізична, психічна, соціальна, духовна), дев'ятьма групами конструктивних видів діяльності (дозвільно-ігрова, фізично-оздоровча, художньо-образотворча, предметно-перетворювальна, навчально-пізнавальна, соціально-комунікативна, громадсько-корисна, національно-грамадянська, духовно-катарсична), та чотирма рівнями життєвої активності особистості (потенційна, імпульсивно-ситуаційна, дозвільно-вольова, духовно-креативна).

Практично психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів – це складна багаторівнева ієрархічна система, що включає сукупність освітніх компонентів, які тісно взаємопов'язані між собою і розкривають послідовність і характер взаємодії вихователів та вихованців.

Дана багаторівнева ієрархічна психолого-педагогічна система включає в себе вісім взаємодоповнюючих наукомістких технологій. А саме: перша технологія – комплексна психолого-педагогічна діагностика. Друга технологія – системно-комплексний аналіз та прогнозування. Третя – конструювання завдань навчального закладу та психолого-педагогічних задач особистісного розвитку учнів. Четверта – проектування виховних програм. П'ята – проектування сюжетної лінії навчально-виховних проектів. Шоста – проектування проектно-модульних планів. Сьома – проектування особистісно-розвивального навчально-виховного змісту. Восьма – реалізація  навчально-виховного процесу.

Впровадження цілісної системи проектування соціального розвитку учня в практику роботи навчальних закладів проводиться поетапно. Основними етапами є: діагностично-аналітичний; прогностично-конструюючий; програмно-моделюючий; проектно-плануючий; корекційно-розвивальний. Всі п'ять етапів системи взаємопов'язані і доповнюють один одного.

Так, першим етапом у системі проектування є діагностично-аналітичний. Реалізацію його в загальноосвітніх навчальних закладах забезпечує в основному психологічна служба.

Організація та проведення діагностики й аналізу розвитку учасників НВП (учнів, батьків, педагогів) проходить на основі двох авторських психолого-педагогічних технологій "діагностика" та "аналіз", що входять до цілісної системи проектування соціального розвитку учня.

Предметом комплексної діагностики та статистично-кількісного аналізу рівня розвитку властивостей і якостей особистості є фізичний, психічний, соціальний і духовний розвиток.

Моніторинг особистісного розвитку учнів, зрізи якого проводяться два рази протягом навчального року (як правило – травень, грудень), дають можливість проводити системно-кореляційний аналіз стану розвитку кожного суб'єкта педагогічного управління, порівнювати його з прогнозованим, відслідковувати закономірності розвитку окремих груп учнів, класного та педагогічного колективів.

Для організації та проведення комплексної психолого-педагогічної діагностики й аналізу розвитку учасників навчально-виховного процесу створено психолого-педагогічний інструментарій, яким є діагностично-проектуючі комп'ютерні комплекси "Універсал" та "Персонал".

Застосування спеціальних комп'ютерних комплексів на даному етапі, як і на наступних, є практичною необхідністю, оскільки, наприклад, процес обробки результатів діагностики та комплексного аналізу потребує від психологічної служби навчального закладу значних затрат сил і часу.

Проведення психолого-педагогічної діагностики учнів, батьків та педагогів на основі комп'ютерних програм дає можливість майже повністю автоматизувати роботу психологічної служби навчального закладу. Завдяки цьому діагностику всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, педагогів, батьків) вдається проводити два рази на рік протягом десяти робочих днів, що дозволяє організувати комплексний моніторинг особистісного розвитку не тільки учнівського, а й педагогічного колективів.

Визначені проблеми та потенційні можливості учасників НВП систематизуються на індивідуальні, групові, колективні. Діагностичні дані в таблицях, діаграмах, матрицях, характеристиках тощо використовуються для подальшого статистичного аналізу в системі психолого-педагогічного моніторингу особистісного розвитку учнів та педагогів.

Другим етапом системи проектування є прогностично-конструюючий.

Прогнозування особистісного розвитку учня на даному етапі проводиться без урахування можливої цілеспрямованої корекційно-виховної роботи з об'єктом навчально-виховного процесу. Тому, як правило, в навчальних закладах, де виховна робота проводиться традиційно, без системи психолого-педагогічного проектування соціального розвитку учнів, прогнозовані результати деструктивного розвитку особистості підтверджуються, як правило, в наступних діагностичних зрізах.

Прогнозування особистісного розвитку учнів як конкретного вихованця, так і в цілому класного колективу, проводиться психологічною службою навчального закладу. Це дає можливість визначити не тільки динаміку розвитку конкретної особистості (конструктивний, деструктивний), а й виявити основні причини проблем особистісного розвитку кожного учня, соціальних груп, класного колективу, а також всіх інших учасників НВП.

На основі прогнозування та виявлених у процесі аналізу проблем і потенційних можливостей розвитку особистості конструюються тактичні психолого-педагогічні задачі особистісного розвитку учнів.

В структурно-компонентну модель технології "конструювання" завдань та задач покладений принцип проектування психолого-педагогічних проблем та потенційних можливостей розвитку особистості учня з врахуванням їх причинно-наслідкових зв'язків.

Практика показує, що конструювати високоефективні корекційно-виховні психолого-педагогічні задачі особистісного розвитку учнів без спеціально створених комп'ютерних технологій дуже складно, оскільки навіть при проектуванні обмеженої кількості проблем і потенційних можливостей особистісного розвитку можна створити десятки тисяч алгоритмів, тобто варіантів вирішення психолого-педагогічних проблем особистісного розвитку.

Використання комп'ютерних технологій при конструюванні задач особистісного розвитку дає можливість проаналізувати за декілька секунд найбільш імовірні причини конкретної проблеми та потенційні можливості особистісного розвитку і, як результат, визначити високоефективні шляхи і методи психолого-педагогічного впливу.

За допомогою діагностично-проектуючого комп'ютерного комплексу "Універсал" можна також за декілька хвилин провести аналіз проблем усіх учасників НВП навчального закладу та сконструювати психолого-педагогічні завдання для конкретного навчального закладу, класних колективів, окремих груп учнів тощо.

Наступними етапами системи проектування є програмно-моделюючий та проектно-плануючий.

Саме на цих етапах відбувається процес проектування особистісно-орієнтованого виховного змісту.

Для проектування особистісно-орієнтованого виховного змісту в навчальних закладах, що працюють у системі проектування, використовуються спеціально створені технології "Програмування", "Моделювання" та "Планування", які також комп'ютеризовані в технологічних модулях програми "Універсал".

Процес створення особистісно-орієнтованого навчально-виховного змісту в системі роботи навчального закладу проводиться на трьох рівнях проектування.

На першому рівні проектування в технологічному модулі "програмування" завдання навчально-виховних програм, визначені автором, проектуються на задачі особистісного розвитку учнів конкретного класного колективу. В процесі проектування програми, в яких завдання відповідають задачам особистісного розвитку учнів класного колективу, вважаються ефективними для реалізації. Найбільш ефективні виховні програми в творчому режимі програми "Універсал" переносяться автоматично в технологічний модуль "моделювання" з метою подальшого проектування змісту сюжетної лінії проектів.

Для пошуку ефективних програм для конкретного класного колективу, групи учнів, тощо в алгоритмах комп'ютерної програми "Універсал" створено банк корекційно-виховних програм, що складає станом на початок 2007 року 107 корекційно-виховних програм. Виховні програми можна вводити в банк самостійно, а також можна користуватись уже створеним банком, що знаходиться на сайті автора комп'ютерної програми. Банк постійно поповнюється новими програмами.

На другому рівні проектування в технології "моделювання" тематика навчально-виховних програм, визначених на першому рівні проектування ефективними, проектується ще раз на задачі особистісного розвитку учнів класного колективу.

У результаті процесу проектування зміст конкретної програми перетворюється на зміст сюжетної лінії навчально-виховного проекту. При цьому:

- навчально-виховний проект моделюється в цілісний навчально-виховний компонент, що забезпечує вирішення конкретної проблеми розвитку всіх його учасників. Компонентами проекту є навчально-виховні модулі, що проектуються під конкретні задачі. В свою чергу модуль, що є функціональним вузлом проекту, складається з міні-модулів (конкретних корекційно-виховних заходів);

- при проектуванні міні-модулів проекту на задачі особистісного розвитку учнів, міні-модулі, що є недостатньо ефективними для реалізації даних задач, тобто для вирішення конкретних проблем розвитку учнів класного колективу, скорочуються або доповнюються новою сюжетною лінією за рахунок змісту інших корекційно-виховних програм.

Процес створення особистісно-орієнтованих планів проводиться на третьому рівні проектування у технології "планування".

Технологія планування роботи навчального закладу і планування роботи в класних колективах також запрограмовано в алгоритмах програми "Універсал". Технологія проектно-модульного планування відрізняється від традиційних підходів до процесу планування тим, що зміст, методи та організація виховного процесу підпорядковуються конкретним завданням навчального закладу, класного колективу та задачам особистісного розвитку кожного учня.

Планування в системі проектування соціального розвитку учнів виступає як попередньо розрахована система дій, що передбачає певний порядок, розподіл у часі та термінах реалізації.

Проектувати особистісно-орієнтований зміст в планах навчального закладу та класних колективів у межах визначених конкретних виховних завдань та тактичних задач – означає створити на рівні розвитку учнів класних колективів, а також усіх учасників навчально-виховного процесу навчального закладу, оптимальну систему корекційно-виховних заходів, в якій методи й організація чітко підпорядковані логіці розвитку суб'єкта педагогічної взаємодії.

В результаті проектування в алгоритмах комп'ютерної програми "Універсал" утворюється в автоматичному режимі сім типів планів, а саме: графічні плани навчального закладу та класних колективів (на семестри); проектно-модульний план навчально-закладу (на семестр та навчальний рік); системно-комплексний план навчального закладу (на семестр та навчальний рік); плани діяльності класних колективів (на семестр); календарні плани навчального закладу та класних колективів (на визначений термін); індивідуальні календарні плани для всіх учасників навчально-виховного процесу (педагогів, членів батьківського комітету, учнівського самоврядування тощо).

Характерною особливістю проектно-модульних планів роботи всіх учасників НВП є відсутність одноразових запланованих заходів впливу, що є, як правило, неефективним. Навчально-виховний зміст таких планів системний, особистісно-орієнтований на реалізацію конкретних корекційно-виховних задач особистісного розвитку учня. При цьому економія часу, що витрачається на створення проектно-модульних планів роботи, перевищує в десятки разів традиційне планування.

Останнім етапом системи психолого-педагогічного проектування особистісного розвитку учнів є корекційно-розвивальний.

Основним завданнями даного етапу є творення та реалізація особистісно-розвивального змісту в навчально-виховному процесі навчального закладу.

Творення особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу, що є основним завданням системи проектування, проводиться на четвертому рівні проектування.

Процес проектування особистісно-розвивального змісту відбувається в технології "творення" в основному при створенні сценаріїв корекційно-виховних міні-модулів.

Для цього в алгоритмах діагностично-проектуючого комплексу "Універсал" у банку корекційно-виховних програм розміщені примірні сценарії з корекційно-розвивальними вправами, які використовуються при проектуванні особистісно-розвивального змісту конкретного міні-модуля. Проектування особистісно-розвивального змісту, наприклад сценарію виховної години для конкретного класу учнів, відбувається в режимі комп'ютерної програми "Універсал" і займає в середньому від п'яти до п'ятнадцяти хвилин часу на один міні-модуль.

Останньою технологію цілісної системи є "реалізація". Основними компонентами даної технології є реалізація особистісно-розвивального змісту у виховному процесі, регулювання і корекція виховного змісту, моніторинг особистісного розвитку учнів тощо.

 

 

Подобається