Школа № 142 Амур-Нижньодніпровський район
 
.

 

 

 

 

 

 

 

Роль профорієнтаційної роботи зі старшокласниками з урахуванням інтелектуального розвитку особистості

Нарада при директорі 25.10.2017

Роль профорієнтаційної роботи зі старшокласниками з урахуванням інтелектуального розвитку особистості

Вибір професії для кожної молодої людини - це вибір свого місця в житті, подальшого шляху навчання і праці. Без перебільшення можна сказати, що для випускників загальноосвітньої школи - це завжди проблема номер один. Профорієнтаційна робота повинна здійснюватися на всіх вікових етапах, але саме період ранньої юності є найбільш сензитивним для формування готовності учня до професійного самовизначення. В умовах коли щоріч з’являються нові професії, коли наукова революція розвивається – ринок праці потребує старих та нових кадрів. Суспільство потребує роз’яснювальної роботи щодо професій, які є необхідними в нашій державі. Якщо ж вибір професії зроблено необґрунтовано, то людина приречена до багаторічних «Сизифових мук». Чому ж саме до них – тому, що якщо напрямок професійної діяльності вибраний невірний, то ця діяльність не приноситиме людині задоволення, і психологічно особистість не буде готова до вироблення кращих результатів, показників, особистість буде деградувати, і її оточення матиме несприятливий психологічний клімат. Професійна орієнтація - система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.Правильний вибір професії зумовлює моральне задоволення, позитивну самооцінку, високу продуктивність праці, якість продукції. Він є точкою, в якій сходяться інтереси особистості та суспільства, поєднання особистих і загальних інтересів.Завдання профорієнтації полягає в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами щодо набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією, а також забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості.Фактори, що обумовлюють вибір людиною тієї або іншої професії:- Позиція старших членів родини - Уподобання товаришів, друзів - Поради шкільних педагогів - Особисті професійні плани - Здібності- Рівень вимог на суспільне визнання - Інформованість - Нахили Помилки при виборі професії:1. Ставлення до вибору професії як до незмінної. 2. Існуючі думки про престижність професії. 3. Вибір професії під впливом товаришів (за компанію, щоб не відстати). 4. Перенесення ставлення до людини-представника тієї або іншої професії на саму професію.5. Захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь частковою стороною професії.6. Ототожнення шкільного навчального предмета із професією або погане розрізнення цих понять. 7. Застарілі уявлення про характер праці в сфері матеріального виробництва. 8. Невміння / небажання розбиратися у своїх особистісних якостях (нахилах, здібностях). 9. Незнання/ недооцінка своїх фізичних особливостей, недоліків, істотних при виборі професії. 10. Незнання основних дій, операцій та їхнього порядку при розв'язку, обмірковуванні завдання при виборі професії .Щоб запобігти помилок у виборі професії, необхідна психологічно і педагогічно доцільна, систематична робота з профорієнтації з учнівською молоддю як в школі, так і вдома. Важлива роль батьків у виборі професії. Хто краще, як не батьки, знають про всі вподобання і нахили дитини. Дуже часто в школі дитина себе не проявляє, не афішує свої вподобання. Тому тільки разом з батькам класний керівник може націлювати на певні види діяльності дітей, орієнтуючи на майбутній вибір професії. Співробітництво класного керівника з батьками у проведенні профорієнтаційної роботи здійснюється в двох основних напрямках: психолого-педагогічна освіта з питань свідомого вибору професії і залучення батьків до активної участі в профорієнтаційної роботі класу, школи. Обидва напрямки - це основні шляхи формування так званого профорієнтаційного середовища учнів. Успішність профорієнтаційної роботи в школі значною мірою залежить від участі в ній учителів-предметників. Тісний контакт класного керівника з учителями-предметниками дає можливість підвищити виховні функції кожного навчального предмета, наблизити його до соціальної практики. У цьому співробітництві класний керівник виступає в ролі координатора, який узгоджує, планує і разом з учителями-предметниками проводять цю роботу. Предметники, в свою чергу, беруть участь у проведенні профорієнтаційних заходів, спрямованих на ознайомлення учнів з певними професіями, що відповідають специфіці того чи іншого предмета. Усе це створює сприятливі умови для ознайомлення учнів із психологічною характеристикою професії, тими вимогами, що пред'являються до уваги, спостережливості, мислення, волі, характеру та інших психологічних особливостей людини в тій або іншій професії.Зміст роботи класного керівника з проблем профорієнтації має полягати у вивченні і розвитку пізнавальних інтересів, схильностей, індивідуальних особливостей учнів, підвищенні їх активності у професійному самовизначенні, формуванні обгрунтованих професійних планів.Загальна концепція системи профорієнтації має ступінчасту реалізацію мети:1. У школярів молодших класів (1-4 класи) за допомогою активних засобів профорієнтаційної роботи необхідно формувати: відповідальне ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини й суспільства, мотивацію при виборі професії, розвиток інтересів до трудової діяльності й розмаїття світу професій.2. Підліткам (5-7 класи) важливо розуміти свої інтереси, схильності й загальні цінності, пов’язані з вибором професії та свого місця в суспільстві. При цьому майбутня професійна діяльність стає для підлітка способом налагодження власного способу способу життя, шляхом до реалізації власних можливостей і досягнення мети. Перевага віддається груповим формам роботи.3. Старшим підліткам (8-9 класи) необхідно розширювати уявлення про професії народного господарства, перспективи професійного зростання та майстерності, правила вибору професії, а також уміння адекватно оцінювати свої можливості відповідно до вимог обраної професії.4. Старшокласникам (10-11 класи) слід формувати готовність до обґрунтованого вибору професії та планування перспектив отримання подальшої освіти. А також розвивати здібності до аналізу сучасного ринку праці через засвоєння понять, що належать до планування професійної діяльності (ринок праці, професійна кар’єра, професійно важливі риси, професійна компетентність, професійна мобільність тощо).Результати анкетування «Вибір подальшого навчання» З результатів стало зрозуміло, що в подальші життєві плани старшокласників входить продовжити навчання у вищому навчальному закладі. Обираючи майбутню професію учні орієнтуються насамперед на те, що вони мають здібності до професії, що ця професія є престижною, а також на високу оплату праці. Зважаючи на складне становище у державі, визначальними мотивами при виборі професії все ж таки залишається бажання бути забезпеченим і мати хороше матеріальне становище в подальшому.Також більшість учнів має, так званий «додатковий варіант» майбутньої професії. Тобто, вони знають про близькі та споріднені професії до тих, які вони обрали і про можливість їх опанування. Більшість дітей, вже мають сформовані уявлення про своє професійне майбутнє і докладають чималих зусиль для його реалізації, а тому в більшості з них, рішення про вибір професії є остаточним.Як результат профорієнтаційної роботи – працевлаштування випускників 2016-2017 н.р. Із 77 випускників 9-х класів - 38 учнів продовжують навчання в 10 класі; 32 учнів вступили до технікумів, ліцеїв та коледжів; 5 учнів - вступили до ПТНЗ, двоє не працевлаштовані (діти ромської національності).Із 28 випускників 11-ого класу - 22 учні вступили до ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації; 1 учнів вступили до технікумів, коледжів; 1 - до ПТНЗ, працюють 4 учнів. Сучасна людина має бути всебічно розвиненою, ініціативною, винахідливою, повинна мати значний запас знань, умінь і навичок, щоб бути конкурентноздатною в умовах нестабільності і різноманітності ринкової економіки. У зв'язку з цими змінами сучасна освіта має органічно включити в себе розвиток інтелектуальних здібностей учнів і формування у них культури мислення як необхідної якості ділового потенціалу особистості. Уся шкільна робота повинна сприяти професійному самовизначенню учнів, насамперед виявленню й розвитку схильностей і здібностей, формуванню мотивів вибору професії, професійних інтересів, моральних та інших якостей, важливих для майбутньої трудової діяльності.

Подобається