Школа № 142 Амур-Нижньодніпровський район
 
.

 

 

 

 

 

 

 


Розвиток логічного мислення молодших школярів

Розвиток логічного мислення молодших школярів

 

       Проблема формування і розвитку мислення молодших школярів в останній час є  основним завданням школи і стає все більш актуальною. У молодшому шкільному віці діти мають значні резерви розвитку. З приходом дитини в школу під впливом навчання починається перебудова всіх її пізнавальних процесів. Саме молодший шкільний вік є продуктивним у розвитку логічного мислення. Це пов'язано з тим, що діти включаються в нові для них види діяльності і системи міжособистісних відносин, що вимагають від них наявності нових психологічних якостей.
      Логіка, як філософська наука про закони і форми мислення, є основою всіх інших наук – суспільних, природничих, технічних. Успішне оволодіння основами логічного мислення, зокрема, у початковій школі, допомагає кожній дитині досягти творчого рівня при опануванні основ усіх шкільних дисциплін; розвиває насамперед мисленнєві операції та якості, а також уміння висловлювати свою думку чітко і переконливо; вміння абстрагуватися від конкретного змісту і зосередитись на структурі власної думки.

Логічні завдання пов’язані між собою з такими предметами, як читання, мова, математика, образотворче мистецтво, природознавство. На цих уроках я намагаюся системно використовувати вправи, дидактичні ігри, ребуси, кросворди, створюю проблемні ситуації, розв’язую з дітьми задачі-вірші, задачі-казки.

Логічні вправи в ігровій формі на уроках надзвичайно корисні. Вони сприяють розвитку, розвивають мислення, навчають мислити правильно, розвивають пам'ять, виховують  у дітей спостережливість, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнювати. Саме завдяки логічним вправам вчитель може естетично оформити навчальний матеріал, а учень емоційно сприймати його.

Логічні вправи залучають пасивних учнів до систематичної розумової праці, дають змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили.

Починаю розвивати мислення дітей якомога раніше — ще в першому класі: потім ускладнюю. Щоб зробити мислення дітей не­стандартним, навчаю  дітей міркувати самостійно.

 Наприклад, на уроках математики розвиваю логічне та алгоритмічне мислення. Оскільки математика теоретична наука зі всіх досліджуваних у школі. У ній високий рівень абстракції і в ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб переходу від абстрактного до конкретного.

        Найважливішим завданням математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленого завдання, уміння логічно міркувати, засвоїти навики алгоритмічного мислення. Кожному важливо навчитися аналізувати, відрізняти гіпотезу від факту, чітко висловлювати свої думки, а з іншого боку - розвивати уяву та інтуїцію (просторове уявлення, здатність передбачати результат і вгадати шлях рішення). Саме математика надає сприятливі можливості для виховання волі, працьовитості, наполегливості в подоланні труднощів, завзятості у досягненні цілей.

Сьогодні математика як жива наука з багатобічними зв'язками, робить значний вплив на розвиток інших наук і практики, також є базою науково-технічного прогресу і важливим компонентом розвитку особи. Однією з основних цілей вивчення математики є формування і розвиток мислення людини, в першу чергу абстрактного мислення, здібності до абстрагування і уміння "працювати" з абстрактними, "невловимими" об'єктами. В процесі вивчення математики в найбільш чистому вигляді може бути сформоване логічне (дедуктивне) мислення, алгоритмічне мислення, багато якостей мислення - такі, як сила і гнучкість, конструктивність і критичність. Для закріплення уявлення про геометричні фігури, вчу ділити складні фігури на простіші, порівнювати предмети за різними ознаками, домагатися поставленої мети, використовуючи лише зада­ний (чітко обмежений) набір засобів — елементів для конструювання та правил їх використання.

Наприклад,  пропоную учням з сiрникiв чи паличок скласти рiзнi геометричнi фiгури:

— 2 трикутники з 5 паличок;

— 2 квадрати з 7 паличок;

— 3 трикутники з 7 паличок.

Або пропоную слідуюче завдання: «Який математичний знак дій треба поставити між 2 2 2 2, щоб було 8». А також розв`язуємо геометричні задачі: « Як у кiмнатi можна поставити 2 стiльцi, щоб бiля кожної стiни стояло по 1 стiльцю?»

Діти полюбляють вправу «Логічні кінцівки». Наприклад, якщо стіл виший від стільця, то стілець... ( нижчий від стола).

  • Якщо 10 більше ніж 9, то 9... (менше ніж 10).
  • Якщо сестра старша за брата, то брат... (молодший від сестри).
  • Якщо одна величина більша від другої на кілька одиниць, то... (друга величина менша від першої на стільки ж одиниць).
  • Якщо одна величина менша від другої на кілька одиниць, то... (друга величина більша від першої на стільки ж одиниць).

       Одним із критеріїв визначення рівня культури людини є її мислення і мова. На жаль, у сучасній школі формування мислення і виховання мовної культури учня здійснюються не на належному рівні. Ці питання є нині чи не найскладнішими на шляху перебудови школи, удосконалення її навчально-виховного процесу. Більшість учнів не вміє мислити, а отже, письмово викласти свої думки. Вони не мають навичок сприймати явища і процеси, що відбуваються навколо, не вміють їх описати, бо не володіють відповідним запасом лексики. І це передусім тому, що вчитель на уроках мало уваги приділяє розвиткові логічного мислення учнів. Перш ніж давати знання, писав В.О.Сухомлинський, треба навчити думать, сприймати, спостерігати; розумове виховання далеко не одне й те ж, що добування знань.               Використовую на уроках мови словниково-логічні вправи.

1. Назвати предмети одним узагальнюючим словом:

  • калина, ліщина, … - це
  • помідор, огірок, капуста, … - це
  • ялина, верба, … - це
  • курка, гуска, індик, … - це

2. Дібрати видові назви до родових:
Дитячі журнали – це…
Жіночі імена – це…
Кіногерої – це…
Одяг – це…
Квіти – це…
3. Встав букви і вилучи зайвий предмет:
М..р..з  Г..з..та  Д..в..ий
С..і..  Кн..г..  В..л..к..й
Л..д  Ж..рн..л  К..р..тк..й
К..в..н  К..ша  В..да
4. Узагальнити через протиставлення:

  • дуб – дерево, а смородина - …
  • плаття – одяг, а черевики - …

5. Розподілити ряд видових назв між двома родовими:
Ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі, щиглі, дятли.
(визначити перелітних птахів і тих, що залишаються зимувати)
6. Визначити предмет за його ознаками (колір, форма, розмір…):

  • легка, м’яка, біла - …
  • струнка, висока, білокора -…
  • пухнаста, руда, працьовита -…

7. Визначити предмет за його діями:

  • літає, падає, покриває, блищить, скрипить
  • світить, гріє, усміхається, зігріває -…

8. Дати визначення предмета:
Мак – …
Вовк -…
Лебідь -…
9. «Чарівні перетворення»
Дібрати до поданого слова якнайбільше нових слів, замінюючи лише одну літеру. Коли це неможливо, замінюємо 2 літери.
Нора – нога – ноша – наша – Маша – миша – муха – мука – рука – ріка – Ніка – Ніла – Ніна.
10. На розвиток комунікативних навичок учнів.
Завдання. Аргументуй свою думку дописавши подане речення.
Я люблю спілкуватись з учнями класу, бо…
Коли я отримаю погану оцінку, я…
Якщо я не вивчив уроку без поважної причини, то…
У лісі не можна галасувати, тому що…
Не можна близько підходити до пташиного гнізда, тому що…
На уроці треба бути уважним, бо…
11. «Слова-переверти»
Пропоную дітям прочитати незвичні слова-переверти і пояснити значення їх, якщо читати зліва направо та справа наліво.
 Еге, ага, біб, тут, пуп, дід, піп, око, Пилип, Алла, Аза, Ада, корок, потоп, кабак, наган, зараз, шалаш.
Або пропоную дітям прочитати інші слова-переверти спочатку зліва направо, пояснити, яке значення кожного з них.
 Бук, сир, раб, серп, рим, луг, касир, куб, кіт.
А потім – прочитати ці слова справа наліво і порівняти, чи змінився їхній зміст, значення.
 Мої першокласники полюбляють гру «Закінчи рядок»
Цікаве завдання: дітям потрібно продовжити рядок. Наприклад.
Ко-ко-ко – ми купили молоко.
Ки-ки-ки – подай-но, доню, води.
Ку-ку-ку - …
Ма-ма-ма - …
Мо-мо-мо - …
Гр.-гр-гр - …
Ар-ар-ар - …
Залюбки діти грають у гру «Незвичайний годинник»

Годинник вказує на час –

Слова складає він для нас!

М’ята,____________________________________

__________________________________________

__________________________________________

__________________________________________

Якщо говорити про теперішній стан сучасної початкової школи в нашій країні, то основне місце все ще продовжує займати репродуктивна діяльність. На уроках з двох основних навчальних дисциплін - мова та математика - діти майже весь час вирішують навчально-тренувальні типові завдання. Їх призначення полягає в тому, щоб пошукова діяльність дітей з кожним наступним завданням одного і того ж типу поступово згорталася і, в кінцевому рахунку, зовсім зникла.
       З одного боку - зусилля діяльності по засвоєнню знань і умінь, яке існувало, гальмує розвиток інтелекту дітей, в першу чергу, логічного мислення. У зв'язку з такою системою викладання діти звикають вирішувати завдання, які завжди мають готові рішення, причому, як правило, тільки одне рішення. Тому діти губляться в ситуаціях, коли завдання не має рішення чи, навпаки, має кілька рішень. Крім того, діти звикають вирішувати завдання на основі вже вивченого правила, тому вони не в змозі діяти самостійно, щоб знайти якийсь - то новий спосіб.
       Розвиток логічного мислення значною мірою йде стихійно, тому більшість учнів, навіть старших класів, не опановують початковими прийомами логічного мислення, а цим прийомам необхідно починати вчити з початкової школи.
      Перш за все з уроку в урок потрібно розвивати в дитини здатності до аналізу і синтезу. Гострота аналітичного розуму дозволяє розібратися в складних питаннях. Здатність до синтезу допомагає одночасно тримати в полі зору складні ситуації, знаходити причинні зв'язки між явищами, опановувати довгим ланцюгом умовиводів, відкривати зв'язки між одиничними факторами й загальними закономірностями.
      Логічне мислення лежить в основі здібностей людини, є умовою навчання, набуття знань, формування вмінь і навичок. Без мислення неможливе нормальне життя ні особистості, ні суспільства.

 

Список використаної літератури
1. Абдулін О. А. Педагогіка. -М.: Освіта, 1983.
2. Алексєєва А. В., Бокуть Є. Л., Сиделева Т. М. Викладання в початкових класах: Психолого-педагогічна практика. Навчально-методичний посібник. - М.: ЦГЛ, 2003. -208с.
3. Алексєєва Л.Г., Воронін А.Н.. Розвиток і діагностика здібностей .- Москва. Наука 1991
4. Ануфрієв О. Ф., Костроміна С. Як подолати труднощі в навчанні дітей: Психодиагностические таблиці. Психодіагностичні методики. Корекційні вправи. - М.: Вісь - 89, 2001. - 272 с.
5. Бабанський Ю. К. Педагогіка. -М.: Освіта, 1983.
6. Баранов С. П. Педагогіка. -М.: Освіта, 1987
7. Болотіна Л. Р. Розвиток мислення учнів / / Початкова школа - 1994 - № 11
8. Вохмянін. А.Є. Вивчення мислення та інтелекту.Таблиця Равена. -Магнітогорськ. 1985
9. Голубєва Н. Д., Щеглова Т. М. Формування геометричних уявлень у першокласників / / Початкова школа. - 1996. - № 3
10. Зак А. З. Цікаві завдання для розвитку мислення / / Початкова школа. 1985. № 5
11. Зак О.З. Розвиток розумових здібностей молодших школярів. Москва. «Просвещение», «Владос». 1994
12. Курс загальної, вікової та педагогічної психології: 2/под. Ред. М. В. Гамезо. -М.: Освіта, 1982.
13. Марцинковская Т. Д. Діагностика психічного розвитку дітей. -М.: Лінка-прес, 1998
14. Менчинська Н. А. Проблеми навчання і розумового розвитку школяра: Вибрані психологічні праці. -М.: Освіта, 1985.
15. Мухіна В.С. "Дитяча психологія" - М: Освіта, 1985 р.
16. Немов Р.С. "Психологія" в 3 кн. Кн. 2 Психологія образованія. Ізд. - М: Освіта: Владос. 1995
17. Обухова Л.Ф "Дитяча психологія: теорія, факти, проблеми, - М: Тривола, 1995 р
18. Фрідман Л. М. Задачі на розвиток мислення. -М.: Освіта, 1963. Шардаков В. С. Мислення школярів .- М.: Просвещение, 1963
19. Хрестоматія з вікової та педагогічної психології. - Ч1 - М: Освіта, 1980 р.
20. Ельконін Д.Б. "Дитяча психологія" - М: Педагогіка 1960
21. Ельконін Д.Б. "Вибрані психологічні праці. Проблеми вікової та педагогічної психології "П.ред. Д.І. Фельдштейна - М: Міжнародна педагогічна академія, 1995
22. Ерднієв П. М. Навчання математики в початкових класах. -М.: АТ "Сторіччя", 1995


 

 

Подобається