Школа № 142 Амур-Нижньодніпровський район
 
.

 

 

 

 

 

 

 


Розв’язування задач за темою «Зміна агрегатного стану речовини»

Тема: «Розв’язування задач».

Мета: поглиблювати та систематизувати знання учнів за темою «Зміна агрегатного стану речовини»;

вчити робити висновки із спостережень;

формувати у учнів погляди на природні явища, пов’язані з різними видами теплообміну;

розвивати уміння спостерігати, аналізувати;

виховувати впевненість у власних здібностях і знаннях;

розвивати інтерес до фізики, мотивувати необхідність вивчення теплових явищ.

Обладнання: фото – сесія на комп’ютері, відео «Плавлення», «Випаровування».

Тип уроку: комбінований.

 

«Навчання мистецтва розв’язувати задачі –

це виховання волі»

Д. Пойа

 

План уроку:

1. Організаційний момент .Мотивація навчальної діяльності.

3 хв.

2. Актуалізація опорних знань.

5 хв.

3. Закріплення вивченого матеріалу.

15 хв.

4. Розв’язування задач.

20 хв.

5. Підсумок уроку. Домашнє завдання.

1 хв

 

Хід уроку

 

І. Мотивація навчальної діяльності.

На останніх уроках ми познайомились з тепловими процесами: нагріванням, плавленням,  випаровуванням. Сьогодні ми закріпимо отриманні знання. Вчитель показує учням склянку з льодом і задає питання:

1. Яка це речовина? (лід).

2. В якому стані вона знаходиться? (в твердому).

3. Які властивості цього стану? (зберігає форму та об’єм).

4. Що відбудеться через декілька хвилин? (розплавиться).

 

Слово вчителя (з елементами бесіди).

Практично будь-яка речовина залежно від фізичних умов може перебувати в трьох агрегатних станах. Кристалічні речовини – атоми розташовані в чітко визначеному порядку утворюють кристалічну гратку (алмаз, графіт). Вони плавляться за певної температури.                                                                                     

Аморфні – молекули не утворюють кристалічної гратки. Не мають певної температури плавлення (бурштин, віск).       

Рідини – молекули розташовані впритул одна до одної, але можуть легко переміщуватись.

Гази – молекули розміщенні на відстанях, які в сотні разів перевищують розміри молекули.

Висновок :перебування речовин в одному з агрегатних станів залежить лише від температури. При переході з одного стану в інший змінюється лише взаємне розташування молекул та характер їхнього руху. Склад молекул не змінюється.

Цікаві факти.

Ми звикли думати що рідина не має форми. Це не вірно. Звичайна форма рідини це куля. Сьогодні для виготовлення дисплеїв широко застосовують рідинні кристали – речовини, що поєднують властивості рідин і кристалів.

Демонстрація відео «Плавлення галію», «Випаровування та конденсація».

 

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі «Мозкова атака». Розгляд ситуацій, їхній аналіз та оцінювання.

 

Учитель: З тепловими явищами ви зустрічаєтесь в житті буквально на кожному кроці, але не помічаєте їх. Сьогодні ми з вами будемо вчитися аналізувати явища, чітко розкривати їх фізичний зміст, пояснювати ці явища, тобто бачити їх фізику навколо нас на кожному кроці.

Велику частину часу ми проводимо вдома і не помічаємо, що у нас не квартира, а ціла фізична лабораторія.

Вранці ми п’ємо чай. Постає питання – Чому чайник шумить перед закипанням? (Виявляється, бульбашки пари підіймаються з дна чайника угору і потрапляють у холодні шари води. Тут пара конденсується і бульбашки лопаються, а масове хлопання бульбашок спричиняє шум).

Добре, якщо чайник новий – у ньому вода закипає швидше. Чому?  (На стінках старого чайника є шумовиння, що погіршує теплопровідність його стінок).

А з якого кухля краще пити чай? З алюмінієвого чи порцелянового? – Так, ми оберемо порцеляновий (Алюмінієвий має більшу теплопровідність, тому чай швидко охолоджується).

Поруч лежить хліб. Чому свіжоспечений хліб важить більше ніж той самий, коли остине? (Тому, що волога з хліба випаровується, маса зменшується а хліб черствіє).

А ось консервні бляшанки, але не всі, напевно, знають, чому на дні бляшанок виштампувані концентричні кола? (Виявляється, це дуже важливо. Якщо бляшанка в теплому приміщенні підігрівається і розширюється, то гофровані поверхня дна та кришки захищає бляшанку від розривання).

Вранці був туман, але з першими променями сонця він розвіявся. Чому? (Туман – це дрібні капельки води, що зависли в повітрі. Вони утворилися при конденсації водяної пари, якщо вночі або зранку знизилась температура повітря. Коли сходить сонце, під дією його променів крапельки туману випаровуються).

Збираючись до школи ви снідали. Ви кип’ятили склянку чаю чи цілий чайник? Якщо чайник – то в цьому випадку ви витрачаєте частку тепла даремно. При цьому можна заощаджувати газ. А якщо б уся сім'я так робила, то певний об’єм газу можна заощаджувати.

 

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Наш сьогоднішній урок – урок розв’язування задач з теми «Зміна агрегатного стану речовини». Проводимо повторення основних формул у вигляді бліц – вікторини «Чи знаєш ти формули?». Перевірка знань формул за вправою «Взаємоперевірка».

IV. Розв’язування задач.

V. Підсумок уроку.

На всіх прикладах ми усвідомили значення фізики, навчилися розв’язувати задачі і пояснювати явища, що спостерігаються у повсякденному житті.

Оцінювання учнів провели за вправою «Сходинки успіху»

 

Домашнє завдання: Повторити § 11 – 14. В зошиті с. 33 (4).

Експериментальне завдання.

Візьміть пластикову пляшку. Зафарбуйте воду зеленкою і налийте її в пляшку на висоту 10 см. Заморозте воду в морозильнику. Поясніть що побачите.

Подобається