Школа № 142 Амур-Нижньодніпровський район
 
.

 

 

 

 

 

 

 


Використання інтерактивних технологій на уроках географії

 

Однією з умов підвищення ефективності вивчення географії в сучасній школі є побудова процесу навчання на технологічній основі з урахуванням ідей гуманізації навчання та гуманітаризації географічної освіти. Це гарантує досягнення результатів навчання, спрямованих на «формування освіченої творчої особистості», що передбачено стандартом освіти. Для цього необхідно створити комфортні умови навчання, де кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

В.Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

З метою розвитку особистості дитини я використовую інтерактивні методи у навчально-виховній діяльності.

Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів. Це – співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними об’єктами навчання. На своїх уроках намагаюся бути організатором процесу навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, виховуються почуття толерантності.

Розробку елементів інтерактивного навчання можна знайти в працях  В.Сухомлинського, творчості вчителів – новаторів 70-80-х рр.

Однією з таких вправ є «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Як свідчить практика, шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів узяти участь у обговоренні шляхом «штурму», який організовую за такими етапами:

• Усі учасники пропонують ідеї щодо розв'язання порушеної проблеми.

• Ідеї записуються на дошці.

• Якщо група вважає кількість поданих ідей достатньою, запис їх припиняється.

• Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються і відбираються.

• Вибираються ті, що можуть допомогти розв'язати порушену проблему.

Під час проведення «мозкового штурму» дотримуюся таких правил:

• збираю якомога більше ідей щодо розв'язання завдання або проблеми;

• змушую працювати уяву учнів, не відкидаючи жодної ідеї;

• подаю кілька своїх ідей або розвиваю ідеї інших;

• не обговорюю і не критикую ідеї інших.

Наприклад, під час проведення уроку у 6-му класі на тему «Основні форми рельєфу Землі. Гори.» для мозкового штурму пропоную запитання: «Як, на вашу думку, виникають гори»? Серед відібраних ідей аналізуються ті, які найближчі до істини і формується спільна думка.

Робота у великій групі (тобто з усім класом) - навчальний метод, коли вся група обговорює ідеї чи явища, що стосуються певної теми.

Намагаюся уникати «закритих» питань, на які можна однозначно відповісти «так» чи «ні», ставлю відкриті питання, що починаються з «як?», «чому?», заохочую учнів висловити свої думки, судження, почуття. Демонструю увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання чи висновок.

Дуже важливо на уроках залучати всіх учнів. У цьому допомагають такі методи, як «Коло ідей», «Мікрофон».

«Мікрофон» - по черзі викликаю учнів, які імітують «говоріння» у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон.

Наприклад, при вивченні теми «Природні зони материка» в 7 класі пропонується ситуація: Уявіть, що ваші знайомі придбали туристичну путівку на материк. І просять вас, як знавця географії, назвати місцеположення зони, флору, фауну, кліматичні особливості зони, щоб мати уявлення про материк.

Проводжу роботу в малих групах. Більшість завдань виконуються в малих групах або парах. Ця форма роботи корисна для формування навичок участі у дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожного учня у великій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування і співпраці. Дискусії малими групами стимулюють роботу в команді, виховують почуття терпимості й поваги до думки інших. Формую невеликі групи (п'ять-сім учнів), об'єдную їх різними способами:

• прошу учнів розрахуватися на першого, другого, третього, четвертого, п'ятого...;

• роздаю учням різні картинки з тваринами, рослинами, кольоровими папірцями тощо;

• розподіляю за порами року;

• об'єдную із сусідом, сусідкою по парті та учнями ближніх парт.

Метод «займи позицію» допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовую його з метою надання учням можливості висловитися та практикуватися в навичках спілкування.

Метод «Прес» використовую у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної чи економічної проблеми, яка обговорюється. Метод надає можливість навчитися аргументовано, в чіткій і стислій формі формулювати і висловлювати свою думку з дискусійного питання.

Метод «Прес» має таку структуру та етапи.

1. Позиція «Я вважаю, що...» (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору).

2. Обгрунтування «...тому що...» (наведіть причину виникнення цієї думки).

3. Приклад «...наприклад...» (наведіть факти на доказ вашої думки, вони підсилять вашу позицію).

4. Висновки «Отже, я вважаю...» (узагальніть свою думку, про те, що необхідно робити).

         Виявити різні позиції щодо певної проблеми або суперечливого питання дає можливість застосування методу дискусії. Щоб дискусія була відвертою, створюю в класі атмосферу довіри і взаємоповаги, і тоді всі учні класу включаються в розумову діяльність і розвивають свої здібності. З цією метою пропоную учням дотримуватися таких правил:

• Висловлюватись по черзі, не перебиваючи того, хто говорить.

• Критикувати думку, а не особу, яка її висловлює.

• Поважати всі висловлені думки.

• Не сміятися, коли інший говорить, за винятком випадків, коли хтось жартує.

• Не змінювати теми дискусії.

• Заохочувати до участі в дискусії інших.

Для дискусії пропонуються суперечливі питання.

Великий інтерес у дітей викликає урок-вікторина. Під час проведення такого уроку використовуються запитання, підготовлені самими учнями у групах або ж запропоновані вчителем. Основною вимогою до запитань є їх пізнавальність.

Уроки-вікторини найчастіше проводжу у 6-му класі як уроки узагальнення знань, наприклад по темі «Гідросфера».

Активізації розумової діяльності учнів сприяє самостійна робота з вивчення певних тем і складання запитань, на які в тексті немає прямої відповіді, що змушує вдумливо читати текст, осмислювати його. Роботу цю урізноманітнюю, наприклад виділяю своєрідні опорні слова, що визначають основний зміст, розкривають суть явища або процесу, а учням пропоную скласти за опорними словами розповідь.

Особливо велике значення для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії має навчання їх прийомів роботи з підручником, атласом, контурною картою та інтерактивною дошкою. На уроках ознайомлюю з усіма видами карт, схемами, додатками. Коли матеріал простий і доступний, використовую самостійну роботу за підручником у парах чи групах, поєднуючи з бесідою.

Якщо матеріал уроку тісно пов’язаний з попереднім й учні краще підготовлені до його засвоєння, бесіда може мати проблемний характер.

Для кращого розуміння певних ознак чи явищ використовую метод пошуку аналогій. Це узагальнення певних ознак чи властивостей одних предметів і пошук подібних властивостей інших. Аналогії можуть бути прямими, символічними, фантастичними. Використання аналогій у творчому процесі розвиває логічне мислення, пам’ять, увагу, фантазію дитини.

На етапі закріплення вивченого матеріалу використовую кросворди та ігри: «Хто більше знає», «Поле чудес», вікторини, прийом «П’ять речень», а також складання сенкенів.

На уроці, в залежності від кількості учнів, об’єдную їх у пари, трійки та групи. Усе, що пропонують учні, обговорюємо. Допомагаю учням опрацювати інформацію, прийняти власні рішення. Спостерігаю, щоб жоден з учнів не залишився поза обговоренням. Робота в групах може бути організована на таких етапах уроку, як актуалізація, вивчення нового та закріплення вивченого матеріалу. На етапі мотивації навчальної діяльності застосовую метод асоціювання, вправу «Мікрофон», «Мозковий штурм». Ці вправи дають можливість учням вільно висловлювати свої думки.

Необхідну інформацію для роботи на уроці учні можуть отримувати під час міні-лекції, роботи із роздатковим матеріалом, виконання домашнього завдання, викладу повідомлення учнем, опрацювання матеріалу підручника.

Метою інтерактивної вправи є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Після того як учнів об’єдную в групи, проводжу інструктування – розповідаю про мету вправи, чітко даю завдання, вказую час на виконання завдань та запитую, чи все зрозуміло. Намагаюсь надати дітям максимум можливостей для самостійної роботи: навчання в співпраці один з одним. В період презентації результатів вимагаю від учнів чіткої інформації.

Під час роботи в групах учні ведуть короткі записи чи складають таблиці. Учень пише для себе, щоб визначити, запам’ятати, пояснити, обміркувати інформацію або власні ідеї. Виклад думок на папері оцінюю. Кожен учень незалежно від рівня підготовки бере участь у розв’язанні колективної проблеми.

На уроці після вивчення нової теми пропоную учням скласти різноманітні завдання для іншої групи, а якщо трапляється так, що суперники не можуть відповісти – відповідають самі. Можна запропонувати учням завдання творчого характеру, наприклад скласти кросворд з теми.

Під рефлексією психологи розуміють самоаналіз, розмірковування над тим, що людина знає, думає, міркує. На цій стадії учень перетворює нові знання на власні, оскільки висловлює їх своїми словами. В кінці уроку повертаємося до записів на дошці, зроблених на початку уроку, уточнюємо, що зі сказаного підтвердилося, чи досягли поставленої перед собою мети, чому навчилися.

Обов’язково звертаю увагу на невербальні комунікації – стан душі кожного учня, з яким закінчують урок. Намагаюся зняти напругу, а також поставити нову мету для освітньої діяльності, причому учні самі беруть на себе зобов’язання щодо подальших дій.

Інтерактивні методи навчання дають можливість активізувати мислення учнів, залучати учнів до плідної бесіди, мотивувати навчання, показувати різні точки зору, допомагає ставити свої запитання та формувати власну думку.

Впровадження інтерактивних методів у практику роботи, разом з тим, пов’язане з певними труднощами і проблемами. Насамперед, найчастіше доводиться стикатися з обмеженістю інформації, яку доводиться додатково готувати до уроку, недосконалістю підручників з географії, і, часто, з байдужістю учнів до вирішення проблем, які стоять на уроці. Основним недоліком групової роботи є різний рівень знань і можливостей учнів, що, в кінцевому результаті, впливає на результативність роботи всієї групи і створює психологічну напругу. Дискусію важко провести у тому випадку, коли учні в недостатній мірі оволоділи фактичним матеріалом по темі і тому не можуть аргументовано довести свою думку. До того ж підготовка кожного інтерактивного уроку вимагає значних затрат часу. Все це разом не дозволяє робити всі уроки інтерактивними. У кінцевому підсумку такими є окремі, найбільш зручні за темою уроки, або ж на уроці використовуються окремі методи інтерактивного навчання.

Подобається