Школа № 142 Амур-Нижньодніпровський район
 
.

 

 

 

 

 

 

 

Візуал, аудіал, кінестетик – хто вони?

 

Ці слова означають особливості сприймання та оброблення інформації людьми різного віку. Люди сприймають і обробляють інформацію про своє оточення, спираючись на візуальний (зір), аудіальний (слух), кін естетичний (рух) досвід та інші чуттєві враження (дотик, нюх тощо).

 Візуал – людина, яка сприймає більшу частину інформації за допомогою зору.

Аудіал – через слух.

Кінестетик – здебільшого через рухи та інші відчуття.

Такі особливості психіки проявляються вже в дошкільному дитинстві й і відіграють значну роль:

У налагодженні контактів дитини з оточенням;

В успішності навчання;

У формуванні нових навичок і вмінь.

Адже залежно від цих особливостей психіки для різних дітей різною є й типова пізнавальна позиція:

Для візувала – спостерігати, уявляти;

Для аудіала – слухати, говорити, обговорювати;

Для кінестетика – діяти, переживати.

Як же дорослим розпізнати у дитини провідний канал сприймання й обробки інформації? Це не дуже складно. Часто достатньо поспостерігати за дитиною.

Дитина-візуал більше покладається на зорові відчуття. Вона швидко запам’ятовує колір, форму, розмір. Така дитина, отримавши нову іграшку, спочатку уважно розгляне її з усіх боків. Ці діти люблять ліпити, малювати, вирізати, складати пазли. Їх заняття та ігри ґрунтуються на взаємодії очей і рук. Вони з більшим задоволенням розглядатимуть ілюстрації в книжці, ніж слухатимуть казку. Для них важливо, у що вони одягнені. Вони самі обирають колір колготок, плаття чи сорочки; дівчатка небайдуже ставляться до прикрас. Дитина-візуал насамперед запам’ятає, хто в чому прийшов в дитячий садок, у кого на прогулянці була найкрасивіша іграшка. Така дитина досить охайна, як для свого віку. Вона не полізе в калюжу, тому що черевики будуть брудними і некрасивими. У спілкуванні з однолітками дитина-візуал спочатку спостерігає, а потім йде на контакт чи спільну гру, може тривалий час гратися одна. Виховуючи дитину-візуала необхідно приділяти увагу розвитку мовлення і комунікабельності, бо вона неговірка. А ще важливо удосконалювати її фізичний розвиток та координацію рухів.

Дитина-аудіал пізнає навколишній світ через звуки, тому раніше за інших дітей починає говорити, має великий словниковий запас. Такі діти люблять слухати музику, казки, спілкуватися – обговорювати, доводити. Вони вигадують різні казки, ігри, вміють переконувати, вмовляти але в рухливих іграх брати участь не дуже люблять. Діти-аудіали дуже комунікабельні. Вони можуть трохи відставати від однолітків у розвитку навичок, пов’язаних із зоровим і моторним сприйманням, скажімо у пошуках відмінностей на картинках чи у вмінні вправно залазити на гірку, швидко й довго бігати. Тому розвитку таких навичок слід приділяти належну увагу, використовуючи різні ігри та вправи.

Дитина-кінестетик пізнає світ за допомогою дотиків та рухів. У неї гарно розвинена моторика, вона дуже багато рухається, зазвичай рано починає ходити. Такі діти люблять активні ігри, пов’язані зі стрибками, бігом, боротьбою, їм складно всидіти на місці, довго займатися однією справою. Вони люблять всього торкатися, для них особливо вадливими є тактильні відчуття. Тому частіше пестить таку дитину, обіймайте її, цілуйте, намагайтеся рідше вживати улюблену фразу: «Не чіпай!»

Дорослі, що виховують дитину, слід зважати на її індивідуальні особливості, зокрема активний словник, увагу, пам’ять тощо.

Візуати у своєму мовленні переважно використовують іменники, дієслова, прикметники пов’язані із зором – дивитися, спостерігати, картина, яскравий, як бачиш тощо. Для аудіалов характерними є слова, пов’язані зі слуховим сприйманням - послухайте, тиша, говори тощо. Словник кін естетика містить більшість слів, що описують відчуття – приємний запах, схопити, м’який тощо.

Стосовно уваги, то кінестетику взагалі важко її концентрувати, його легко відволікти будь-чим. Аудіал легко відволікається на звуки, а візуалу шум практично не заважає.

Щодо особливостей пам’яті, то візуал пам’ятає те, що бачив, запам’ятовує картинками, бо має образне розвинене мислення. Аудіал запам’ятовує те, що обговорює, - запам’ятовує слухаючи. Кін естетик пам’ятає загальне враження, запам’ятовує рухаючись, торкаючись, обмацуючи.

Зверніть увагу! Будь-яка людина, зокрема й дитина, використовує різні канали сприймання, тож не може бути лише на 100% візуалом чи аудіалом чи кінестетиком. Особливості сприймання залежать також від віку: дітям раннього віку притаманне прагнення до всього доторкнутися, спробувати на смак; діти старшого дошкільного та шкільного віку частіше використовують слух і зір.

Рекомендації батькам:

Звичайно дорослим необхідно враховувати особливості сприймання й обробки інформації дитиною:

Зауваження сприйматимуться ліпше, якщо:

Візуалу – похитати головою, погрозити пальцем;

Аудіалу – прошепотіти «тихше»;

Кінестетику – покласти руку на плече, легко торкнутися.

Під час виконання певного завдання дитиною варто:

Візуалу дозволити покласти перед собою аркуш, на якому дитина у процесі роботи може штрихувати, малювати тощо;

Аудіалу не робити зауважень, коли він у процесі роботи вимовляє певні звуки, рухає губами;

Кінестетику під час статичної роботи давати змогу час від часу порухатися (сходити в іншу кімнати, спострибати тощо).

При спілкуванні використовуйте прийоми, близькі і знайомі дитині

Із візуалом уживайте слова, що описують колір, форму, місце знаходження, використовуйте наочні посібники: ілюстрації, схеми, зразки тощо;

З аудіалом імпровізуйте за допомогою різних варіацій голосу (паузи, інтонації);

Із кінестетиком використовуйте жести, дотики; мовлення має бути чітким.

Учіться розуміти одне одного, тоді у вашому житті та у житті ваших дітей буде набагато менше проблем!

Подобається