Школа № 142 Амур-Нижньодніпровський район
 
.

 

 

 

 

 

 

 


Я – першокласник. Адаптація до школи.

Початок навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап. Адже дуже багато змін відбувається. Це не тільки нові умови життя та діяльності, це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки.

До важливих змін, які притаманні молодшому школяреві, можна віднести зміни, що пов’язані з характером його спілкування з оточуючими людьми. Центральною фігурою стає вчитель, який виступає авторитетом, арбітром, постачальником нової інформації. Дедалі більшого значення в житті учня початкової школи набувають однолітки.

Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став учнем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов’язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права та обов’язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем. Змінюється все життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.

Адаптація – процес і результат зникнення напруження. Пристосування дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, який пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-7 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадає напруга та тривожність.

Діти, яким важче пристосуватися до школи, потребують особливої уваги та індивідуальної підтримки як з боку вчителя, так і з боку психолога, який здійснює психологічний супровід цього процесу.

Ознаки адаптації дитини

—  Перебування у спокійному, врівноваженому стані

—  Стриманість, уважність на уроках

—  Активність і рухливість на перервах

—  Прояв інтересу до нових людей

—  Розуміння і готовність виконати вимоги вчителя без затримки та заохочення

—  Адекватне сприймання оцінок учителя (позитивних та негативних)

—  Ініціативний характер спілкування

—  Активність на уроках

—  Успішне опанування навчального матеріалу

З чого розпочинати?

·        Знайомство з  батьками  майбутніх школярів

·        Зустрічі з дітьми,  знайомство зі школою…

·        Екскурсії по школі, ігри…

Основні причини труднощів під час адаптації

—  Слабкий тип нервової системи;

—  Підвищена чутливість;

—  Несформованість емоційно-вольової сфери;

—  Соціальна незрілість, слабка саморегуляція поведінки;

—  Хибні методи виховання в сім’ї;

—  Недосконала система організації навчально-виховного процесу.

Адаптації першокласників сприяють

·        Заняття з психологом

·        Розвивальні та дидактичні ігри

·        Класно –родинні  свята

·        Екскурсії у довкілля

Типові прояви шкільної дезадаптації

1.     Труднощі у навчанні

—  несформованість навичок та прийомів навчальної роботи

—  ігрова, зовнішня мотивація

—  низький розвиток довільності

2.     Порушення у взаєминах з однокласниками, учителем

—  емоційне неблагополуччя (підвищена тривожність, плаксивість, агресивність)

—  вади особистісного розвитку

3.     Відмова ходити до школи

4.     Симптоми соматичних захворювань (головний біль, біль у животі, порушення сну, апетиту, підвищена стомлюваність)

Звикання до школи - тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом шести місяців. Другий половині потрібно більше часу. Від чого залежить тривалість адаптації? Перш за все, від того, чи була дитина психологічно готова до школи, а також від її стану здоров'я та рівня розвитку.

Батькам першокласників слід розуміти, що адаптація до школи - це процес багатоплановий, тобто в ньому задіяно як фізіологічні явища, так і соціально-психологічні. Що стосується фізіологічної адаптації, медики відзначають, що більшість першокласників хворіє у вересні, деякі діти втрачають вагу у перші 2-3 місяці навчання, деякі скаржаться на втому, головний біль, стають примхливими. Що зовсім не дивно, оскільки на 5-6 річних малюків звалюється лавина завдань, що вимагають від них розумового і фізичного напруження. Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень», а також у налагодженні ефективного спілкування з однолітками і вчителем.

Як можуть допомогти батьки?
1.Пояснити дитині, що означає «бути школярем », для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб малюк був обізнаний і, відповідно, відчував себе впевнено, не боявся і не сумнівався у своїх здібностях.
2.Продумати режим дня і суворо його дотримуватися.
3.Навчити першокласника задавати вчителю питання.
4.Розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам.
5.Пояснити, що означає «ретельно», «старанно», формувати самооцінку.
6.Розвивати комунікабельні здібності.
7.Підтримувати бажання вчитися.
8.Уважно вислуховувати дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації.
9.Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом.

Характеристика учнів 1-А класу

 В 1-А класі навчається 34 учні: 20 дівчат і 14 хлопців віком 6-7 років. Фізичній та психічний розвиток учнів відповідає нормі. Учні класу є доволі працьовитими, виявляють великий інтерес до навчання. Відносяться один до одного доброзичливо, готові прийти на допомогу. Хлопці і дівчата дружать між собою.

Діти знаходяться на стадії формування класного колективу та активу класу, тому ще не володіють навичками виконання колективних справ, розподілення між собою роботи.

Учні ще не вміють терпляче та уважно вислуховувати один одного на уроці, на перерві. Багато дітей  класу охоплені позаурочною роботою. Відвідують кружки, секції, з урахуванням своїх інтересів.

Школярі відносяться до навчання  позитивно, усвідомлюючи важливість навчання в подальшому житті. Рівень працездатності, активності, самостійності є на належному рівні.

Більшість учнів виконують завдання, вибираючи для цього форму спільної роботи з батьками.

У класі відсутній ярко виражений лідер. Більшість учнів класу відкриті в спілкуванні, але є закриті та тривожні діти.

Діти легко ідуть на контакт з вчителями та однокласниками. Негативною якістю для більшості дітей є непосидючість, яка заважає навчальному процесу.  У класі формуються звичаї та традиції, які допомагають формувати класний колектив, розвивають позитивні якості усього колективу та окремо кожного учня.

Подобається