Інститут модернізації змісту освіти І Всеукраїнська науково-практична конференція «Науково-методичні засади створення інноваційної моделі СТЕМ-освіти» 24.10.2017 м.Київ (Палац дітей та юнацтва)

Під час уроків природознавства в п’ятих класах реалізація  принципів і завдань  SТЕМ-освіти сприяє не лише розвитку креативного мислення та формуванню компетентності дослідника, а й сприяє кращій соціалізації особистості, тому що розвиває такі навички, як співробітництво, комунікативність, творчість.

Одним з актуальних напрямів модернізації та інноваційного розвитку природничо-математичного профілю освіти виступає STEM-орієнтований підхід до навчання. STEM-освіта – це категорія, яка визначає відповідний педагогічний процес (технологію) формування і розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей молоді, рівень яких визначає конкурентну спроможність на сучасному ринку праці: здатність і готовність до розв’язання комплексних задач (проблем), критичного мислення, творчості, когнітивної гнучкості, співпраці, управління, здійснення інноваційної діяльності. STEM-освіта ґрунтується на міжтрандисциплінарних підходах у побудові навчальних програм різного рівня, окремих дидактичних елементів, до дослідження явищ і процесів навколишнього світу, вирішення проблемно орієнтованих завдань.[2]

До основних ключових компетенцій концепції «Нової української школи», відносяться компетентності в природничих науках, уміння навчатися впродовж життя, соціальні й громадянські компетентності, підприємливість, загальнокультурна, екологічна грамотність і здорове життя - вони гармонійно входять в систему STEM-освіти, створюючи основу для успішної самореалізації особистості учнів.

В нашому навчальному закладі на уроках природознавства в п’ятих класах впроваджується як загальна програма з предмету, так і програма науково-педагогічного проекту «Інтелект України», що дає можливість використовувати різноманітні організаційні форми і методи навчання, спрямовані на  набуття учнями практичних навичок (набуття навичок вимірювання тіл, розділення сумішей фільтруванням, вміння читати карти й орієнтуватися по зірковому небу), неперервності в навчанні (спирання на знання, які учні отримали в початковій школі й вивчення основ природничих наук, які будуть вивчати в подальшому), створення здоров’язбережувального середовища, навчання на основі власних відкриттів (використання власного досвіду в дослідницькій діяльності),  побудова власних наукових гіпотез (розв’язок винахідницьких задач, проведення дослідів), створення приладів, моделей тощо.

Одним із ефективних засобів формування компетентностей є дослідно-проектна діяльність. Виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів під керівництвом учителя. У процесі вивчення, наприклад, теми «Планети Сонячної системи», окремі групи, обрані довільно, упродовж двох тижнів розробляють навчальні проекти про певну планету. Вчитель  здійснює лише керівництво цією діяльністю і спонукає до пошукової діяльності (допомагає у визначенні мети і завдань проекту – особливості будови планети, відстань до Сонця, цікаві факти, створення моделі планети).  Отримані результати презентуються під час уроку-квесту «Космічна подорож Сонячною системою», коли всіма групами створюється модель Сонячної системи й діти отримують наукові знання про будову та склад Сонячної системи.  Протягом всієї роботи над проектом в учнів розвиваються такі навички як:

-         співробітництво – для п’ятикласників ще не принципово з ким бути в одній команді, як виняток окремі випадки, але  плідна співпраця з товаришами по команді може бути складніша, ніж фактичне завдання, що стоїть перед командою. Кожен учасник команди повинен навчитися співпраці, взаємодопомозі і швидкому мисленню, щоб досягти прогресу в кінці проекту;

-         комунікативність - тактовне спілкування, вміння домовлятися в команді сприяє продуктивній спільній роботі, відчуття радості від вдалої спільної роботи;

-         творчість - «креатив» може вдихнути нове життя у будь-який науковий і технологічний проект, показати його ще не розкриті можливості. Більш того, ті, хто здатний вийти за межі технічних навичок і мислити нестандартно, можуть винаходити щось абсолютно нове в багатьох інших областях життєдіяльності людини.

Водночас, для формування і перевірки предметних компетентностей учитель спирається на систему інтегрованих завдань, спрямованих на застосування учнями способів навчально-пізнавальної діяльності, знань, умінь і навичок для розв’язання певних задач у змодельованих життєвих ситуаціях (творчі завдання, тести, вікторини, географічні диктанти тощо).

В результаті  п’ятикласники отримують нові знання, уміння і навички, які знадобляться в житті; в них розвиваються мотивація, пізнавальні навички; формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, висловлювати власні судження, виявляти наукову компетентність.

Список використаних джерел

1. Кириленко С. Поліфункціональний урок у системі STEM-освіти: теоретико-методологічні та методичні сегменти / Світлана Кириленко, Ольга Кіян // Рідна школа. – 2016. – № 4. – С. 50 – 54.

2. Лист ІМЗО № 21.1/10-1470 від 13.07.17 року  Методичні рекомендації щодо впровадження SТЕМ-освіти у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України на 2017/2018 навчальний рік.

3. Морзе Н. Презентація «STEAM-освіта: проблеми і перспективи» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://ippo.kubg.edu.ua/content/11373

4. Природознавство. Експериментальна навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за науково-педагогічним проектом «Інтелект України», 5-6 класи, 2017