ДОІППО Всеукраїнська науково-практична конференція «Трансформація управління вітчизняною освітою на пиринципах освітнього менеджменту»

Відповідно до Концепції громадянської освіти в школах України, мета громадянської освіти - сприяння формуванню особистісних якостей громадянина демократичної держави, патріота України, виховання  особистості, якій притаманні демократична громадянська культура, готовність до компетентної участі у житті суспільства. 

Школа – це мікромодель суспільства. Тож від неї залежить, якою буде Україна ХХІ століття. Стрімкі перетворення  соціально-економічної структури нашого суспільства  акцентують увагу на необхідності розвитку ініціативних громадян із розвиненими якостями само менеджменту, інноваційності, підприємництва, диверсифікованості діяльності.  Формування такої людини можливе за умови розвитку громадянського суспільства в Україні. З появою ринкових відносин такий розвиток уже розпочато. [1, с.58]

Педагоги багатьох країн світу довели, що учнівське самоврядування в школі у межах справ і взаємин дітей, делегування їм педагогами частини своїх прав та обов’язків створює неабиякі можливості для розвитку соціальної активності  кожного учня, а відсутність у дітей можливості реалізувати свою потребу самостійно призводить до її вимирання, або трансформується в асоціальну чи антисоціальну поведінку. Органи самоврядування в школі мають відчути себе важливим компонентом виховної системи, господарями своєї школи, свого життя. Через колективні форми розв’язання важливих проблем життя школи діти опановують демократичну культуру.  

Сьогодні нам понад усе бракує саме компетентного досвіду участі у суспільно-політичних процесах в країні. Тому насамперед ми маємо створити умови для того, щоб наші діти могли його набути: шляхом участі у шкільному самоврядуванні, створення дитячих і молодіжних об'єднань, співробітництва з громадськими організаціями, самостійного прийняття рішень й уміння діяти в правовому полі, аналізувати різноманітні ситуації, передусім, у своєму найближчому оточенні. Гуманістичні цінності освіти передбачають зміну авторитарно-дисциплінарної моделі виховання на особистісно-зорієнтовану. Практика показує, що всі ці ознаки найповніше втілені в учнівському самоврядуванні. Виховання творчої особистості нерозривно пов’язане з майбутнім країни, відродженням нації, гуманізацією суспільства. Людина повинна жити з думкою: все для блага особистості, кожному є місце у соціумі, кожен цінний для суспільства таким, яким він є. Керувати політичними, національними та економічними процесами повинні ті, хто насправді є професіоналами, хто уміє гуртувати навколо себе і вести за собою, хто здатен сформувати професійну команду, в якій поважають думку кожного члена, у якій кожен може виявити свої здібності і реалізуватись у тій чи іншій справі. Такі завдання суспільства вимагають нових підходів до виховання, до виявлення і розвитку здібностей лідера, адже лідер у школі – це майбутній політик чи бізнесмен, якому вирішувати як щоденні, так і масштабні завдання, які поставить суспільство у час загальної глобалізації світу. Успіх України на світовій арені закладається сьогодні у школі лідерства – шкільному самоврядуванні учнів.        [3, с.18]

Головне завдання шкільного самоврядування полягає в тому, що через розвиток соціальної активності учнів виховувати в них почуття власної гідності, надавати їм можливість виявляти себе далі.    Демократичне самоврядування, як спосіб організації життя учнівського коллективу, сприяє виробленню в учнів почуття господаря школи, вміння співпрацювати на принципах рівності, гласності, демократизму.

Самоврядування – складна структура, в якій діють різні принципи, зокрема демократії та свободи. Однак сфера застосування кожного принципу   чітко окреслена. Інакше можна прийти до важких наслідків у педагогічній роботі школи.

     Учнівське самоврядування – самодіяльна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню активної життєвої позиції, забезпечує громадянську активність, розвиток  організаторських якостей.  Самоврядування  допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів. [2, с.42]

Актуальність учнівського самоврядування зумовлена необхідністю виховання особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь та навичок, але й має здатність активно включатися у демократичні процеси, що відбуваються в нашій країні. Елементи свідомої активної участі в суспільному житті держави моделюються в нашому навчальному закладі засобами учнівського самоврядування, яке діє на основі демократичних цінностей.

            Пріоритетом учнівського самоврядування є прагнення підготувати особистість підлітка до тих життєвих ситуацій, в яких йому доведеться діяти в майбутньому, доступними засобами, в контексті особистісно орієнтованого навчання, допомогти перейти йому на якісно новий рівень розвитку, трансформувавшись в суб’єкта власної життєтворчості та життєдіяльності, здатного самотужки зайняти притаманне лише йому місце в людському соціумі, долаючи всі можливі перепони, адаптуючись до умов, що змінюються. 

Діти, задіяні у шкільному самоврядуванні, стають активними в житті, не бояться брати на себе відповідальність і в майбутньому, сподіваюся, посядуть місця державних посадовців, на яких виявлятимуть свої найкращі якості.

         Органами учнівського самоврядування відстежується рейтинг участі учнівських колективів у районних та загальношкільних заходах, оформлення класних куточків, динаміка оновлення їхнього змісту, відвідування учнями занять. Таким чином здійснюється загальний моніторинг результатів діяльності класних колективів у різних аспектах, що сприяє визначенню у кінці навчального року кращого учнівського колективу щодо рівня життєвої активності. [4, с.127]

         Залучення школярів у шкільні органи учнівського самоврядування забезпечує потребу виховання особистості, яка здатна включатися у демократичні процеси, вміє самостійно проектувати власне життя, визначати його стратегію відповідно до особистих уявлень про  навколишнє середовище та способи взаємодії з ними.

          Учнівське самоврядування містить потужний виховний потенціал, розвиває лідерські якості, формує соціальний досвід та ціннісні орієнтації, створює простір для самореалізації, сприяє усвідомленню особистістю своїх прав, свобод, обов’язків, вияву самостійності учнівської молоді, самоствердженню у суспільно-значущій діяльності, захищає від негативних впливів соціального середовища, виховує активних громадян держави. Цінність учнівського самоврядування ще і у  тому, що учні глибоко і всебічно проникають у сутність  існування у  дорослому світі.

           Досвід переконливо показує: дитячі об’єднання та учнівське самоврядування – це ефективна форма підготовки нашого українського гідного та прогресивного майбутнього і основа демократичного виховання  справжнього громадянина України.

Література:

1.      Нечаєв М.П. Методика створення та розвитку системи шкільної самоврядування/Методист № 4/2015 р.

2.       Планування і організація виховної роботи // Класний керівник № 3/2016 р.

3.      Селиванова Н.Л. Розвиток особистості школяра в виховному просторі. 2014 р., с.18-21

4.      Чашникова Л.А. Сучасні моделі інформаційно-аналітичного забезпечення шкільного управління // Питання психології. 2013. № 9.с. 127-129