Ліцей № 142 імені П'єра де Кубертена
 
.

 

 

 

 

 

 

 

ДІАГНОСТИКА ТА ДОСВІД РОБОТИ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЩОДО ІНТЕГРУВАННЯ ВИПЕРЕДЖАЮЧОЇ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС

УДК 371

Л.М.Данюшина

 Заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель фізики вищої кваліфікаційної категорії,

 «учитель-методист»

Експериментальний навчальний заклад  Всеукраїнського рівня

КЗО «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 142

еколого - економічного профілю» Дніпровської міської ради

danyushina.lyudmila@i.ua

 ДІАГНОСТИКА ТА ДОСВІД РОБОТИ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЩОДО ІНТЕГРУВАННЯ ВИПЕРЕДЖАЮЧОЇ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС  

 Ми живемо у динамічному світі, що дуже швидко змінюється. Суспільство дедалі більше від нас, педагогів, вимагає повної відповідальності за долю наших учнів. Це означає, що ми повинні максимально сконцентрувати у своїх руках усі види впливу на особистість дитини, її становлення та соціалізацію. Таким чином забезпечити формування в молодого покоління нових форм мислення та поведінки у довкіллі, які припускають уміння прогнозувати і планувати, мислити творчо, критично та самокритично, відповідально і свідомо.

Ми розуміємо що перетворення педагогічного процесу з урахуванням суспільних потреб у сталому майбутньому, можливий тільки на основі науково поставленого експерименту, спрямованого на формування ціннісних орієнтацій та стійких моделей поведінки в інтересах сталого розвитку, розвиток соціально-відповідальної особистості громадянського суспільства.

 Наша школа має певний досвід експериментальної роботи:

-  з 2002 року експериментальний навчальний заклад обласного рівня з проблеми «Розробка моделі школи культури здоров’я в навчальних закладах України» за темою «Створення системи еколого-валеологічного навчання і виховання учнів в умовах великого промислового міста». За ці роки створено методологічну модель «Школи культури здоров’я»;

-       з 2009 по 2015 роки учасники програми Всеукраїнського експерименту «Формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку». Враховуючи спеціалізацію школи, педагогічним колективом розроблено та реалізується програма розвитку на засадах сталості, що присвячена еколого-економічній освіті учнів як передумові збалансованого розвитку майбутнього суспільства. Ми стали переможцями Всеукраїнського огляд-конкурсу і отримали статус «Школа сприяння сталому розвитку 2015»;

-       учасники всеукраїнського експерименту «Проектування особистісно-розвивального змісту НВП»

-  у травні 2013р. школа отримала статус експериментального навчального закладу Всеукраїнського рівня, за темою «Формування гармонійно досконалої особистості учня в сучасному освітньому середовищі загальноосвітнього навчального закладу», сьогодні ми працюємо над розв’язанням задач  формувального етапу.

Дослідно-експериментальна робота за освітнім проектом «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес" спрямована на забезпечення якісних змін у змісті освіти, модернізацію навчально-виховного процесу через впровадження інтеграції, шляхом інноваційних технологій психолого-педагогічного проектування.

Відповідно до плану діагностико-концептуального етапу проведення експерименту, було здійснено діагностику та аналіз вихідного стану готовності учасників навчально-виховного процесу.

Діагностика рівня готовності пед. колективу до здійснення науково-дослідницької, експериментальної роботи та інноваційної діяльності  показала що:

-     педагогічний колектив має достатній рівень готовності до дослідно-експериментальної діяльності;

-     рівень самооцінки педагогічної майстерності колективу є досить високим для подальшої експериментальної роботи, що підтверджується високою внутрішньою мотивацією вчителів до творчого пошуку;

-     у більшості вчителів переважає високий рівень готовності до інноваційної діяльності, підґрунтям чого є високий рівень професійних здібностей і психологічної готовності до роботи в експерименті.

Аналіз результатів анкетування педагогів з метою з’ясування інтересу до проекта показав що педагогічний колектив має високий рівень знань про освіту для сталого розвитку та інтересу до даного проекту. Рівень підготовки, зацікавленості та внутрішньої вмотивованості педагогів дозволяє формувати гармонійну особистість учня: враховувати інтереси та здібності дітей, розвивати творчість та відповідальність, вдосконалювати комунікативні навички та культуру спілкування, прищеплювати дбайливе ставлення до оточуючого світу, що має безпосередній позитивний вплив на формування соціалізації особистості учнів.

Діагностика соціальних вмінь та навичок учнів показала:

-     більшість учнів основної школи (62-64%) мають середній рівень соціальної адаптації, для 25-27%  - притаманний високий; соціальній адаптації випускників притаманний середній рівень розвитку який має тенденцію до підвищення;

-     переважна більшість учнів має середній рівень прояву таких моральних якостей як відповідальність, чесність, доброта, справедливість (49-62%), однак значна кількість учнів (22-45%)  проявляють дані моральні якості на високому рівні, і лише 6-17% учнів – на низькому. Це дає підстави припустити, що  рівень моральної культури учнів школи є достатньо високим для потенційно успішної соціальної адаптації;

-     рівень розвитку ціннісних орієнтацій: більшість учнів 6-8-х класів мають показники достатнього рівня розвитку цінностей за критеріями: «інтелектуальна зрілість», «я по відношенню до себе», «я по відношенню до близького оточення», «я по відношенню до праці», «я по відношенню до природи», «само покладання відповідальності» , що говорить про внутрішню готовність учнів до життя у суспільстві, сформоване ставлення до оточуючого світу, розвинуте почуття самовідповідальності;

-     рівень екологічної культури більшої половини учнів (51%) має показники середнього рівня прояву, 41% - показники високого рівня, і лише 8% – низького. Такі показники вважаємо достатніми для подальшої участі учнів у екологічних проектах;

-     достатньо високий рівень розвитку навичок стійкого стилю життя мають учні в класах, де викладається курс «Уроки для сталого розвитку». Учні інших класів мають переважно показники середнього рівня, однак наявна значна кількість учнів із показниками високого рівня розвитку навичок стійкого стилю життя, що підтверджується участю учнів в екологічних та природоохоронних проектах.

Аналізуючи отримані результати анкетування батьків з питань розвитку у дітей соціальної відповідальності, громадянської культури, можна зробити наступні висновки:

-     найбільш значимими цінностями для батьків у вихованні дітей є: «виростити фізично здоровими» та «допомогти здобути освіту та професію»;  серед функцій сім’ї найголовнішими батьки вважають: «становлення особистості дитини та її виховання», «народження та годування дітей»;  серед функцій школи найважливішими батьки вважають: «забезпечити умови для здобуття освіти», «виявити та розвинути творчі здібності дітей», «навчити спілкуватися», «навчити не боятися труднощів, бути цілеспрямованим»;

-     батьки готові до створення умов соціалізації особистості дитини, прагнуть не тільки зрозуміти дитину, але й пізнати її, ставляться до неї з повагою, дотримуються гуманістичних принципів виховання, мають постійну толерантну позицію по відношенню до дитини, діють правильно та можуть сподіватися на те, що сімейний виховний простір сприяє становленню особистості дитини;

-     рівень поінформованості більшості батьків у питаннях сталого розвитку середній та високий, що говорить про готовність батьків до подальшої співпраці у даному напрямку.

Діагностика показала готовність учасників навчально-виховного процесу до впровадження інтеграції, забезпечуючи процес поєднання окремих елементів навчання та виховання в єдину цілісну систему з метою одержання якісно нового результату шкільної освіти і визначається соціально-педагогічними, матеріально-технічними можливостями закладу та інноваційними перетвореннями, які ґрунтуються на традиціях, кадровому  потенціалі,  прогнозуванні потреб школи з  урахуванням  особливостей  району.

Аналіз педагогічного складу вчителів, матеріально-технічної бази, готовності педпрацівників стати носіями освітніх і суспільних змін скоординували роботу школи на формування надпредметних знань, умінь і навичок на основі розуміння основних законів природи за рахунок варіативних годин 1-4 класах викладається «Екологія», «Уроки для сталого розвитку»,  «Основи споживчих знань»; в 8-9 класах забезпечується поглиблене вивчення математики, в 5-9 класах читається економіка, екологія, впроваджуються спецкурси «Уроки для сталого розвитку», «Основи податкових знань»,  «Основи теплопостачання та теплозбереження»; в 10-11класах – природничо-математичного напряму (математичного та екологічного профілів) викладається спецкурс «Фінансова грамотність», заплановано впровадження освітнього модуля «Основи стратегії сталого розвитку в Україні».

Навчально-методичним забезпеченням «Інтегрування еколого-економічної освіти у навчально-виховний процес» стала інтеграція профільних предметів і спецкурсів у зміст інших навчальних предметів. Набуття школярами інтегрованих знань стало актуальним завданням школи, не менш важливим, ніж засвоєння знань у галузі конкретних наук. Саме таке завдання стоїть перед нами в практичному викладанні предметів природничого профілю.

В рамках Всеукраїнського методологічного семінар-практикуму для заступників директора «Інноваційна діяльність сучасного навчального закладу» вчителі школи показали інтеграцію навчальних предметів у навчально-виховний процес.

Вчителі школи вдало  трансформують у практику своєї роботи проектні технології, що збагачує  освітній  і виховний простір учнів. Впроваджується особистісно-орієнтований проект «Енергозбереження і енергоефективність», «Енергоефективний менеджмент».

Школа учасник конкурсу на зменшення споживання електроенергії в рамках проекту «Муніципальна енергетична реформа в Україні» 2016рік.

На конкурс «Сучасний урок - 2016» представлено розробки інтегрованих уроків, які отримали схвалення комісії обласного рівня і подані на конкурс всеукраїнського рівня.

Система  роботи школи на основі навчально-виховних проектів включає цілеспрямовану діяльність:

предметних методичних комісій, які  забезпечують інтеграцію основних компонентів освіти для сталого розвитку в навчально-виховний процес.

творчих груп школи високої педмайстерності і лабораторії актуальних проблем (спільні засідання членів методичної ради і пошуково-дослідницького товариства учнів) спрямуванням діяльності яких стало створення інтегрованого розвивального освітнього середовища на засадах випереджаючої освіти, а саме в напрямку соціалізації середовища та створення умов для морально-духовного зростання учнів.

§      служб школи:

 напрямками роботи еколого-економічної служби є еколого-краєзнавча, просвітницько-інформаційна, природоохоронна, еколого-краєзнавча та науково-дослідницька робота.

робота служби зміцнення здоров’я спрямована на усвідомлення молоддю цінностей здоров’я, розуміння визначної ролі здорового способу життя та формування індивідуальної поведінки на цих засадах.

«Екологічна варта», дитячий осередок  Всеукраїнської екологічної ліги, об’єднує дітей, підлітків, вчителів, батьків, яким небайдужа сьогоднішня екологічна криза, вони активно долучаються до розв’язання регіональних екологічних проблем. 

Волонтерська група продовжує соціальний проект по захисту безпритульних тварин в рамках спільної роботи з громадськими організаціями «Вірність» і «Друг».    

В школі працює дитяче пошуково-дослідницьке товариство «Ерудит», під керівництвом вчителів учні працюють над створенням екологічних проектів, при виконанні яких проводиться екологічний моніторинг, експерименти згідно теми проекту, досліджується природне середовище, здійснюється консультації з науковцями. 

В органічній єдності навчання, виховання та неформальної освіти учні оволодівають методами соціальної взаємодії, освоюють еколого-економічні знання, вчаться передбачувати наслідки своїх вчинків та дій, активно ставляться до життя, що стає можливим завдяки сформованому еколого-економічному освітньому середовищу школи еколого-економічного профілю, школи сприяння здоров’ю, формування гармонійно досконалої особистості.

Структура  управління  школою  забезпечує  взаємозв’язок і  взаємодію  всіх  підструктур в навчально-виховному  процесі. Комплекс практичних заходів по  впровадженню наукових досягнень, інноваційних ідей в практику педагогічної діяльності вчителів, вивчення та пропагування перспективного педагогічного досвіду, неперервність підвищення кваліфікації, розвиток педагогічної майстерності, компетентності і творчих пошуків нових педагогічних прийомів у підвищенні ефективності НВП забезпечує науково-методична рада.

Для впровадження в практику освітньої діяльності основних стратегій інтеграції еколого-економічної освіти відпрацьовані педагогічні технології розвитку індивідуальної компетентності вчителя, основними формами якої є  нестандартні за формою проведення педагогічних  рад, нарад при директорі, засідань предметних методичних комісій, тренінгові заняття.

З  метою обміну передовим педагогічним досвідом вчителі школи взяли участь у роботі Всеукраїнських науково-практичних конференцій при ДОІППО, у м.Києві, м.Запоріжжі та Жовтих водах, Кривому Розі, Харкові.   

Досвід роботи вчителів, щодо впровадження в практику освітньої діяльності основних стратегій екологічної освіти висвітлено в науково-методичних посібниках за наук. ред. Н.Б.Гонтаровської, в збірниках МОН України №1,2 для директорів шкіл, в матеріалах науково-практичних конференцій всеукраїнського рівня.

Педагогічний колектив школи учасник і переможець конкурсів:

-       Всеукраїнського конкурсу «Сталий розвиток – наш вибір»;

-       сьомого Міжнародного форуму «Інноватика в сучасній освіті - 2015 (золота медаль);

-       обласного конкурсу на краще творче учнівське об’єднання «Еколого-економічна служба»;

-       переможці і лауреати УІІ Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій;

-       ІІІ Всеукраїнського конкурсу «ЕКОклас», 3 команди учнів нагороджені дипломом за дорослий вчинок зі збереження довкілля.

Ми добре усвідомлюємо, що продовжуючи роботу у напрямку «Інтегрування еколого-економічної освіти у навчально-виховний процес», у наших учнів забезпечується формування активної природоохоронної позиції до довкілля, еколого-економічної культури,  вироблення навичок в напрямку теорії сталого розвитку, прищеплюється інтерес до екологічного та економічного життя суспільства, формується цілісний еколого-економічний світогляд учнів, ціннісні орієнтації школярів для соціальної адаптації в нових еколого-економічних умовах що допоможе дитині в професійній орієнтації та у вирішенні проблеми вибору за різних обставин.

 

 

 

          

Подобається