Ліцей № 142 імені П'єра де Кубертена
 
.

 

 

 

 

 

 

 

ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ, ШКОЛІ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я

Ми живемо у динамічному світі, що дуже швидко змінюється. Ще В. Вернадський зазначав, що «... зростання наукових знань ХХ століття швидко стирає межі між окремими науками. Вони дедалі більше спеціалізуються не за науками, а за проблемами. Це дає змогу, з одного боку, надзвичайно глибоко вивчати явище, а з другого, – охоплювати його з усіх точок зору» [1, с. 16-20].Тому впровадження інтеграції забезпечить процес та результат поєднання окремих елементів навчання та виховання в єдину цілісну систему з метою одержання якісно нового результату шкільної освіти[3, с. 10-11].Географічне розташування школи (заклад розташований на мальовничому березі Дніпра, поблизу Лівобережного заповідника), кадровий потенціал та бажання створити освітнє середовище, в якому здоровий спосіб життя – це не тільки свідома потреба кожної людини, а й мірило її освіченості, загальної культури, стали основними передумовами для отримання нашим закладом у 1999 році статусу спеціалізованої школи еколого-економічного профілю. В грудні 2002 р. школа стала експериментальним навчальним закладом обласного рівня з проблеми «Розробка моделі школи культури здоров’я в навчальних закладах України» за темою «Створення системи еколого-валеологічного навчання і виховання учнів в умовах великого промислового міста». За ці роки створено методологічну модель «Школи культури здоров’я» – розроблено спортивно-оздоровчі заходи для забезпечення здоров’язбережувальної системи навчання: це фізкультхвилинки, рухливі перерви, заняття в басейні в урочний час (охоплено учнів 1-5 класів), факультативні заняття з плавання для учнів всієї школи, робота груп коригуючої гімнастики, спортивних секцій усіх напрямів, уроки хореографії, тренінги з попередження шкідливих звичок. Впроваджуються програми сприяння просвітницькій роботі «Рівний-рівному», «Ми – проти СНІДу», «Діалог», які сприяють засвоєнню учнями принципів здорового способу життя через правильне, раціональне харчування, активний спосіб життя, піклування про навколишнє середовище, виховання екологічної відповідальності. З 01.09.2009р. наказом Головного управління освіти і науки Дніпропетровської обласної держадміністрації школа залучена до виконання програми Всеукраїнського експерименту «Формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку». Враховуючи спеціалізацію школи, педагогічним колективом розроблено та реалізується програма розвитку на засадах сталості, що присвячена еколого-економічній освіті учнів як передумові збалансованого розвитку майбутнього суспільства на період 2009-2015 років.У травні 2013р. комунальний заклад освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа еколого-економічного профілю» Дніпропетровської міської ради отримала статус експериментального навчального закладу Всеукраїнськогорівня, ми працюємо за темою «Формування гармонійно досконалої особистості учня в сучасному освітньому середовищі загальноосвітнього навчального закладу» (2014-2015н.р. – ІІ етап). На основі власного педагогічного досвіду ми дійшли висновку, що використання міжпредметних зв'язків виробляє в учнів уміння критично осмислювати матеріал, що вивчається, позитивно змінює діапазон застосування знань та умінь, сприяє формуванню в дітей широких пізнавальних інтересів. В той же час проблема ізольованості вивчення окремих предметів спонукає вчителів до більш тісних взаємозв'язків суміжних наук у процесі навчання.Переваги інтегрованого навчання в умовах профільної школи стають необхідністю – це процес зближення і взаємопроникнення навчального матеріалу, допомога вчителю вивести учня на розуміння єдиної наукової картини світуі є не лише значним зростанням обсягу наукового знання, а й головним завданням освіти –розвиток і саморозвиток сутнісних сил дитини в їхній єдності і цілісності [2, с. 5-6]. Це відповідає головній меті діяльності школи Всеукраїнського рівня – перевірка ефективності визначених психолого-педагогічних умов формуваннягармонійно досконалої особистості учня через сутність особистісно зорієнтованого підходу як інноваційно-педагогічного підходу в роботі з дітьми, через ефективну співпрацю суб’єктів навчально-виховного процесу освітньо-культурного процесу на основі гармонізації стосунків між ними.Визначена спрямованість діяльності школи поставили перед вчителями завдання про необхідність інтеграції навчальних предметів у навчанні, забезпечення тісного взаємозв'язку суміжних наук у процесі навчання. Взаємозв’язок у вивченні шкільних предметів – природний процес, зумовлений логікою навчання і може бути реалізований у навчальному процесі через інтегровані уроки, інтегровані спецкурси, інтегровані позакласні і позашкільні заходи.Набуття школярами інтегрованих знань стало актуальним завданням школи, не менш важливим, ніж засвоєння знань у галузі конкретних наук. Саме таке завдання стоїть перед нами в практичному викладанні предметів природничого профілю[5, с. 359].Готовність школидо розв’язання поставленого завданнявизначається соціально-педагогічними, матеріально-технічними можливостями закладу та інноваційними перетвореннями, які ґрунтуються на традиціях, кадровому потенціалі, прогнозуванні потреб школи з урахуванням особливостей району. Аналіз педагогічного складу вчителів, матеріально-технічної бази, готовності педпрацівників стати носіями освітніх і суспільних змін скоординували роботу школи на формування надпредметних знань, умінь і навичок на основі розуміння основних законів природи за рахунок варіативних годин в 1-4 класах викладається «Екологія», «Основи споживчих знань»; в 5-9 класах забезпечується допрофільна підготовка з поглибленого вивчення математики, економіки, екології, впроваджуються спецкурси «Уроки для сталого розвитку», «Основи податкових знань», «Основи теплопостачання та теплозбереження»; в 10-11класах – природничо-математичного напрями (математичного та екологічного профілів) викладається спецкурс «Фінансова грамотність».Навчально-методичним забезпеченням екологічної, економічної освіти, здоров′язбережувальних технологій стала інтеграція профільних предметів і спецкурсів у зміст інших навчальних предметів.У практичному викладанні біології і хімії, географії і фізики, екології, економіки і основ здоров’я ми спиралися на деякі принципи інтегрованих уроків: синтез знань;цілісне, систематизоване сприйняття питань, що досліджуються з тієї або іншої теми, повинно сприяти розвитку широти мислення учнів; поглибленість вивчення, більш глибоке проникнення в суть теми, що досліджується, що сприятиме розвитку глибини мислення.Набуття учнями інтегрованих знань дає можливість розглядати природні явища під іншим кутом зору, з погляду різних предметів, повніше і глибше розкрити зв’язки між предметами, забезпечити підпорядкування окремого загальному, в цьому ми бачимо переваги інтеграції на уроці [6, с. 48-59]:1. Інтегровані уроки розвивають потенціал самих учнів, спонукають до активного пізнання навколишньої дійсності, до осмислення й пошуку причиново-наслідкових зв'язків, до розвитку логіки, мислення, комунікативних здібностей.Природничі науки: біологія, географія, хімія, фізика створюють необхідну теоретичну базу для розвитку в учнів загальної цілісної картини зв’язків між живою і неживою природою. Інтеграція цих предметів на уроках дають можливість розкрити комплексний характер екологічних проблем в школі з екологічним напрямом.Учням корисно й цікаво знати про хімічні та біологічні процеси, що відбуваються в оточуючому середовищі, як вони впливають на склад води, ґрунтів, повітря, на здоров’я людини через висвітлення глобальних екологічних проблем. Екологічна складова на уроках хімії представлена біосферними колообігами Оксигену, Нітрогену, вуглекислого газу. Належна увага приділяється впливу хімічних чинників на здоров’я людини, пояснюється згубна дія алкоголю, наркотичних речовин, тютюнопаління. Вивчення хімії спрямоване також на формування життєвої і соціальної компетентності учнів, зокрема їх екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві. Формування інтегрованих знань з біології та екології дозволяють виховувати дбайливе, свідоме відношення до природи, готовність до активних дій по її охороні. Для вирішення цієї мети вчителями проводяться узагальнювальні уроки з екології при розгляданні тем «Екологічний стан Дніпропетровщини» або «Екологічний стан річки Дніпро». Саме ці уроки формують у школярів природничо-наукове світорозуміння на основі розвитку уявлень про єдність живої й неживої природи, відповідальність людини за стан навколишнього середовища; дозволяють одержати знання про історію освоєння людиною довкілля, здійснити узагальнення й систематизацію знань про ті ж предмети і явища, досліджувані різними навчальними дисциплінами і з’ясувати, як ці знання застосувала людина по відношенню до природи.2. Більшою мірою, ніж звичайні, інтегровані уроки сприяють розвитку мови, формуванню вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки, формують інтегровані знання з обох дисциплін, які використовуються.Вивчаючи теорію Ч.Дарвіна, ми прослідковуємо шлях п’ятирічної кругосвітньої подорожі вченого по мапі; вивчаючи Центри походження культурних рослин М.І.Вавілова, по мапі знаходимо батьківщину кожної культурної рослини, яку вирощуємо сьогодні; досліджуючи вчення про біосферу В.І.Вернадського ми згадуємо всі оболонки: атмосферу, літосферу, гідросферу та межі життя в них; вивчаючи морські одноклітинні, які дають поклади крейди, згадуємо, де вона знаходиться як осадова порода. Досліджуючи рослинність різних кліматичних зон, різних материків, згадуємо всі материки та їхній клімат; часто згадуємо відомих мореплавців, наприклад, Х.Колумба, коли вивчаємо рослини, які ним завезені: квасолю, тютюн… Форма проведення таких уроків нестандартна, захоплювальна.3. Застосуваннярізнихвидівроботипідтримуєувагуучнів на високомурівні. Цедозволяєговорити про розвивальнуефективність таких уроків.На уроках біології вчителі намагаються зацікавити учнів не тільки біологічними фактами, але і розширити їх знання за допомогою таких наук, як екологія, математика, хімія, фізика, образотворче мистецтво, інформатика.Так, при вивчені теми «Клітина» в 6-му класі, занурюємося в історичні події винаходу та вдосконаленню мікроскопа, завдяки яким було знайдено найменші одиниці живого – клітини. Торкаючись такої науки як фізика, з’ясовуємо роботу мікроскопу.Саме на цих перших уроках вже закладається у багатьох учнів бажання пізнавати світ навколо себе за допомогою такого цікавого предмету, як біологія. Не тільки історія допомагає, але і хімія дає можливість пізнати хімічні властивості роботі клітини як цілісної системи. Для кращого розуміння і запам’ятовування будови клітини не можливо обійтися без знань такого предмету як малювання. Бо тоді, коли діти малюють клітину та розмальовують її органоїди, саме в такій ігровій формі вони краще і запам’ятовують будову клітини. А це і є основою для отримання більш глибоких знань з цієї теми в 10 класі.Завдяки отриманим знанням з теми «Клітина», в 6 класі проведено інтегрований урок з вчителем інформатики, де учні не просто повторювали раніше вивчений матеріал про клітину, а вивчали клітину вже за допомогою ресурсів Інтернету та проявляння вміння створювати комп’ютерні презентації.В умовах екологізації хімічної освіти зростає роль розрахункових і творчих завдань з екологічним змістом. Інтегровані завдання сприяють формуванню пізнавальних мотивів (ставлять учнів перед необхідністю творчого використання наявних у них знань і здобуття нових), здійснюються за рахунок комплексного використання матеріалу з різних галузей (медицини, біології, екології, історії) та активного пошуку нової інформації. Навчання здійснюється через опору на вже наявні знання й життєвий досвід. На початковому етапі інтегровані завдання використовуються з метою посилення уваги й стимулювання цікавості або розвитку допитливості, ці завдання мають переважно ілюстративний характер. На наступних етапах навчання використовуються інтегровані пізнавальні завдання проблемного характеру.В екологічній освіті пріоритетними методами вважаються методи ігрового активного навчання. Ділові ігри: «Екологічна експертиза» (навчання аналізу текстів), «Знайди помилку» та інші.Вони сприяють підвищенню інтересу до поставлених питань, кращому засвоєнню інформаціїі є важливим методичним прийомом, що дозволяє успішно вирішувати завдання природоохоронної освіти і виховання.4. Інтегровані уроки знімають втомленість учнів за рахунок переключення на різноманітні види діяльності, різко підвищують пізнавальний інтерес, розвивають уяву, мислення, мову та пам'ять школярів.Саме інтегрований урок в 10 класі «Вода та її властивості» показав учням єдність матеріалу кількох суміжних предметів – хімії, біології, географії, екології, фізики,забезпечив пізнавальний інтерес до інформатики, біології, навчив учнів працювати з додатковою літературою, комп’ютером, ресурсами Інтернету і сприяв розвиненню матеріалістичного світогляду, інтересу до взаємодії предметів та благотворно вплинув на розвиток особистості учнів.Діти працювали в лабораторіях: у хімічній лабораторії вивчали склад, фізичні властивості води;в біологічній – з’ясовували значення води в природі; еколого-географічній – набули знання про водні ресурси України та їх охорону. Кожна лабораторія представила свої результати роботи. Даний урок сприяв підвищенню мотивації навчання і формуванню природничого світогляду школярів.5. Інтеграція дає можливість для самореалізації, самовираження, творчості вчителя, сприяє розкриттю здібностей його учнів.Інтегровані уроки з метою організації проектно-дослідницької діяльності учнів дозволяють: сформувати активну, самостійну, ініціативну позицію учнів у навчанні; розвивати загально навчальні вміння і компетенції; розкрити творчий та пізнавальний потенціал учня. Інтеграція предметів біології, екології і природознавства дозволяє виявляти обдарованих і творчих учнів. Дослідницька діяльність – це пошук інформації, обробка, осмислення, подання учнями ходу дослідження. Результатом проекту є продукт, для отримання якого потрібні знання з багатьох дисциплін. Прикладом такої роботи є дослідницькі роботи: учнів 5 класу і вчителя природознавства «Збереження біорозмаїття першоцвітів міського ландшафтного заказника «Лівобережний»; учнів 5-го класу і вчителя біології «Моя годівниця на підвіконні»; учнів 8-9 класів і вчителя хімії , з партнерами інституту «Дніпродіпроводгосп», ДНУ ім. О. Гончара, біологічного факультету над проектом «Оцінка екологічного стану озер Лівобережжя Дніпра в межах м.Дніпропетровська за складом макрофітів та шляхи їх оптимізації».6. Інтеграція є джерелом знаходження нових фактів, які підтверджують або поглиблюють певні висновки, спостереження учнів з різних предметів. Такі уроки дають учневі досить широке і яскраве уявлення та інтегровані знання про світ, у якому він живе, про взаємодопомогу, про існування різноманітного світу матеріальної й художньої культури [4, с. 7].Однією з ефективних інноваційних систем роботи школи, яка здатна реалізувати пріоритетні напрямки освіти і виховання на сучасному етапі, стала інтеграція олімпійської освіти у навчально-виховний процес.Вважаємо, що активне впровадження ідеології олімпізму дозволить протидіяти негативному впливу вулиці, засобів масової інформації, протистояти соціальним хворобам; сприяти формуванню потреби до занять фізичною культурою і спортом, здорового способу життя, відмови від згубних звичок, що, у свою чергу, є фундаментом благополучної, патріотичної, гуманістично орієнтованої нації. Без використання усної народної творчості не обходиться практично жоден урок природничого циклу: «Яке коріння, таке й насіння», «Зелене висить, жовте летить, а чорне лежить», віршів та прози про природу, про рослини і тварини, з якими учні знайомі з творів Т.Г.Шевченка, ЛесіУкраїнки, Ліни Костенко… Участь учнів в VІІІ Міжнародному еколого-оздоровчому конкурсі «Веломанія» показав дієвість системи інтеграції природничих предметів в світогляді дитини. Учні 1-6 класів стали активними учасниками конкурсів в номінаціях:мультимедійна презентація «Велосипед – екологічно-чистий вид транспорту»; в написанні звітів «Велосипед–Довкілля–Людина», віршів «Хвала велосипеду»; створенні художньої роботи, фотографії на тему «Куди не доїхати автомобілем – доїдеш велосипедом». Дієвим напрямком інтеграції предметів у навчальному процесі з метою підвищення інтересу до певної області знань та розширенням вмінь та навичок є інтегровані спецкурси:«Основи раціонального споживання» –7 клас, «Споживча етика» – 5-6 класи, «Уроки сталого розвитку» – 8-9 класи, «Основи податкових знань» –9 класи, «Фінансова грамотність» –10 клас, економіка –8-9 класи. Вибір саме цих спецкурсів обумовлений еколого-економічним напрямом спеціалізації школи.Кожен спецкурс допомагає розширити і доповнити певний сегмент знань та поглибити уміння та навички учнів, які необхідні сучасній людині. Стандартна програма загальноосвітньої школи не достатньо приділяє уваги вивченню життєво необхідних знань про поведінку споживача, культуру його поведінки та роль в економіці. Учні 5-6 класів оволодівають сучасними економічними знаннями в галузі етичної споживчої поведінки та захисту прав споживача при ознайомленні з курсом «Споживча етика». Завдяки вивченню цього спецкурсу у дітей формуються свідома культура споживача; свідоме ставлення до економіки та бережливості; внутрішня впевненість у силі закону; почуття корисності для інших людей.Органічним продовженням започаткованої у 5-6 класах споживчої освіти є курс «Основи раціонального споживання», що вивчається в 7 класі. На уроках учні вчаться робити раціональний споживчий вибір; розумно ставитися до джерел інформації про товар; за правилами купувати продовольчі і непродовольчі товари; розрізняти ситуації, за яких необхідно звертатися до юриста чи до суду; знайомляться з функціями банків; відмінностями у споживанні людей з різними статками, людей різних вікових категорій; усвідомлюють гендерні особливості споживання та знають державні органи захисту прав споживачів. Доповненням до вивчення в класі теми спецкурсу є співпраця з «Приватбанком»: відвідування школи фінансового успіху; робота на сайті «Приватюніор»; екскурсія до банку та вивчення особливостей користування пластиковими картами. Восьмикласники відвідують заняття з курсу «Уроки для сталого розвитку»,основною ідеєю якого є вироблення в учнів екологічно доцільного стилю життя, який передбачає свідоме раціональне використання природних ресурсів планети, виховання екологічно активної позиції і позитивного сприйняття майбутнього. В ході вивчення курсу учні усвідомлюють необхідність забезпечити стійкий розвиток себе, своєї родини, громади, країни та всього людства через зміну власної поведінки та способу життя, вироблення нових звичок та фінансової грамотності.Основною метою є ознайомлення учнів із сучасними фінансовими продуктами, послугами та вироблення власних навичок планування фінансового життя.Найважливіші цілі викладання цього курсу – це підтримка інтересу до вивчення предметів економічного спрямування; сприяння розвитку навичок раціональної економічної і фінансової поведінки; формування світогляду цивілізованої людини, що визначає загальнолюдські цінності, такі як свобода вибору, право приватної власності, дотримання закону; засвоєння фундаментальних понять економіки (законів, категорій, тенденцій).Вивчення курсу «Фінансова грамотність» та «Економіка» формують в учнів економічні компетенції:розуміння ролі фінансових установ в економіці; вміння користуватися інформацією про конкретні види фінансових послуг та вибирати оптимальні варіанти із запропонованих. Цей курс дозволяє відійти від знаннєвої парадигми освітньої діяльності і більше зосередитися на виробленні вмінь та навичок, практичної діяльності (вирішує завдання формування внутрішньої мотивації до економічно доцільної діяльності, здорового способу життя, розумного екоспоживання ресурсів). Інтегрований курс «Основи податкових знань» на фоні подій останнього року, що призвели до загрози втрати територіальної цілісності та економічної незалежності, важко переоцінити. Курс поглиблює знання учнів про державу та її функції, розкриває суть і роль податків в економічному житті України, знайомить із законами та правилами оподаткування, позитивно впливає на формування економічної і податкової культури, позитивного ставлення до системи оподаткування як умови сталого розвитку суспільства.В умовах серйозних економічних реформ і реорганізації економічного життя українського суспільства викладання інтегрованого курсу «Основи податкових знань» є дуже актуальним. Профіль школи – еколого-економічний – передбачає виховання відповідального за довкілля, ощадливого громадянина України, тому наш навчальний заклад ніколи не стояв осторонь проблем енергозбереження.Тож цілком логічною стала наша участь у проекті «Енергоефективні школи» з метою виховання в учнів енергетично та екологічно грамотної поведінки, актуалізації проблеми раціонального використання енергоресурсів, залучення учнів, батьків, громадськості до дій, спрямованих на зниження споживання ресурсів. Робота над проектом, в першу чергу, забезпечувалась через викладання спецкурсу в 8а – пілотному класі «Про теплопостачання та теплозбереження для майбутнього споживача»; по-друге, через інтегровані уроки; по-третє, через систему позакласної і позашкільної дослідно-експериментальної роботи. Практичними результатами проекту є запровадження аудиту споживання ресурсів учнями вдома та в школі на регу¬лярній основі, досягнення реальної економії споживання ресурсів, що дає змогу зменшити шкідливий вплив на довкілля відповідно до принципів сталого розвитку.Узагальнений досвід роботи вчителів представлено в збірках:«Збірка уроків з енергозбереження»; Факультатив «Про теплопостачання та теплозбереження для майбутнього споживача» (частина І, ІІ); «Виховні заходи»; «Класні години». Учні пілотного класупід керівництвом вчителя фізики розробили й успішно презентували своє бачення шляхів підвищення енергоефективності та покращення теплового комфорту приміщеньшколи.За підсумками конкурсу, учні школи отримали Золотий сертифікат на 130 000 гривень.Інтегроване навчання надзвичайно актуальне сьогодні, оскільки з його успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної допомогти кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої мети, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах. Таким чином, інтеграція природничих дисциплін є вираженням когнітивно-креативних, а саме, творчих умінь та пізнавального інтересу учнів.Інтеграція в навчанні дозволяє нам виконати розвивальну функцію, так необхідну для всебічного та цілісного розвитку особистості учня, розвитку інтересів, мотивів, потреб до пізнання. Інтегровані уроки розвивають потенціал учнів, спонукають до пізнання навколишньої дійсності, до розвитку логіки, мислення, комунікативних компетенцій. Курси за вибором сприяють формуванню всіх сторін еколого-економічної культури: споживчої, фінансової, податкової, і виробленню навичок в напрямку теорії сталого розвитку, прищеплюють інтерес до екологічного та економічного життя суспільства, допомагаютьдитині в професійній орієнтації та у вирішенні проблеми вибору за різних обставин. Ми впевнені, що продовжуючи роботу у проекті «Енергоефективні школи», наші учні здобувають знання теоретичних аспектів, пов’язаних з енергією та енергоефективністю, зменшенням енерго- та ресурсоспоживання в житлових будівлях, навчальних приміщеннях; вчаться розробляти та впроваджувати практичні заходи з енерго- та ресурсозбереження, раціонального використання енергетичних та інших ресурсів удома та в школі; удосконалюють свої навички робо¬ти в команді та забезпечують досягнення командою поставлених цілей, проводять ефективну інформаційну роботу серед мешканців ж/м Фрунзенський.Анотація. В статті розкрито практичну діяльність школи щодо впровадження інтегрованого навчання та інтегрованих курсів відповідно до статусу школи еколого-економічного профілю, експериментально-дослідницька діяльність щодо впровадження методологічної моделі «Школа культури здоров’я».Ключові слова: інтеграція, інтегроване навчання, інтегровані спецкурси, еколого-економічна освіта, енергоефективна школа.Література1. Арцишевська М. Суспільствознавча картина світу як теоретична основа інтеграції змісту шкільної освіти // Шлях освіти. - 2000. - №3. - С.16-20.2. Бех І. Інтеграція як освітня перспектива // Початк. школа.- 2002. - №5. - С.5-6.3. Бицюра Ю. Інтегрована система навчання // Завуч (Першевересня). - 2002. - №16. - С.10-11.4. Гончаренко С., Мальований Ю. Інтегрованенавчання: за і проти // Освіта. -1994. - 16 лютого.5. Іванчук М.Г.Інтегрованенавчання:сутність та виховнийпотенціал. Чернівці: Рута, 2004. - 359 с.6. Носенко Е.Л. Картина світу як інтегруючий фактор у змістіосвіти // Гуманітарні науки. - 2001. - №2. - С.48-59.
Подобається