Ліцей № 142 імені П'єра де Кубертена
 
.

 

 

 

 

 

 

 

ДУХОВНЕ ВИХОВАННЯ ПРИ ФОРМУВАННІ ГАРМОНІЙНО ДОСКОНАЛОЇ ОСОБИСТОСТІ

ДУХОВНЕ ВИХОВАННЯ ПРИ ФОРМУВАННІ

ГАРМОНІЙНО ДОСКОНАЛОЇ ОСОБИСТОСТІ

Головним адресатом освіти є випускник школи, у якого сформовано розуміння самоцінності життя, соціальні компетентності, необхідні для входження в соціум, він готовий взаємодіяти на основі моральних цінностей у гармонії з іншими людьми, собою, світом навколо себе.

Проблема духовно-морального виховання особистості є однією з найактуальніших і має соціальний характер, оскільки пов’язана з поняттям «формування особистості». Усвідомлюючи це, з 2013 року наш заклад «Спеціалізована середня загальноосвітня школа №142 еколого-економічного профілю» Дніпропетровської міської ради працює як експериментальний навчальний заклад Всеукраїнського рівня за темою „Формування гармонійно досконалої особистості учня у сучасному освітньому середовищі загальноосвітнього навчального закладу”. Головною метою діяльності школи стала перевірка ефективності визначених психолого-педагогічних умов формування гармонійно досконалої особистості учня через сутність особистісно-зорієнтованого підходу як інноваційно-педагогічного підходу в роботі з дітьми,  через ефективну співпрацю суб’єктів навчально-виховного процесу освітньо-культурного процесу на основі гармонізації стосунків між ними.

У процесі формування гармонійно досконалої особистості духовно-моральне виховання є стратегією виховної політики сучасної школи, завданням педагогічного колективу, батьків адже те, як людина визначає цінності, усвідомлює свою сутність, істотно впливає на всю її життєдіяльність.

Педагогічний колектив школи прагне створити умови для особистісного розвитку, самореалізації людини.  

Психодіагностичні дослідження рівня духовного розвитку учнів  передбачають вивчення певних складових цього досить багатогранного  явища, зокрема: когнітивної складової, емоційно-вольової складової, поведінкової складової та ціннісної складової. Оскільки формування гармонійної особистості передбачає розвиток усіх сфер дитини (фізичної, психічної, соціальної, духовної), робота у даному напрямку не може бути обмежена тільки вивченням духовних цінностей особистості, а й її поведінкових, емоційно-вольових, пізнавальних потреб і реакцій. Тому за основу дослідження рівня духовності учнів було взято наступні методики:  «Здійснення бажань»  - вивчення ціннісної складової розвитку духовності;  «Анкету для вивчення морально-духовного розвитку» (Додаток 2), що була розроблена психологом школи, - вивчення когнітивної, емоційно-вольової, поведінкової складових; «Ціннісні пріоритети» (автор Киричук О.В. – ДПК «Універсал»).

Первинний зріз було проведено у березні 2015 р, вторинний – у березні 2016р. У дослідження взяли участь учні 6-9 класів. Отримали наступні результати: підвищилась кількість дітей із високим рівнем духовного розвитку на 1-1,5% , учнів із середнім рівнем – на 4%, зменшилась кількість учнів із низьким рівнем духовного розвитку на 5%. (Діаграма 1.)

Вивчення ціннісної складової духовного розвитку учнів показало, що духовні цінності не завжди стоять на першому місці: найбільш важливим учні 8-9-х класів вважають «особисту безпеку» та «соціальну справедливість», що є цілком зрозуміло з огляду на обставини. Учні ж 6-7-х класів віддали перевагу цінності «сімейний добробут». 

Якщо ж розподілити цінності за критерієм «притаманність відокремленим рівням свідомості», то бачимо, що сімейні цінності мають найбільший відсотковий показник, порівняно з іншими. Однак, у порівнянні з першим зрізом, відсотковий показник високого рівня духовних цінностей підвищився на 4 %, що свідчить про позитивну тенденцію у духовному розвитку учнів школи.

Справжня духовність – це органічна єдність внутрішньої і зовнішньої культури людини, вміння знайти правильну лінію поведінки в нестандартній, нерегламентованій правилами ситуації.

Ми розуміємо що з перших днів навчання школярі зустрічаються з новою системою життєдіяльності, швидкість пристосування до якої залежить від ступеня активності особистості, від її морального стану. Теж саме відбувається при переході з початкової до середньої ланки навчання. Тому перший етап виховання духовності – це визначення морального обличчя кожного, що проявляється в яскраво виражених позитивних та негативних рисах характеру (почуття обов’язку, чесність, доброта, організованість чи егоїзм, жорстокість, незібраність). Встановлюємо чи характеризує школяра доброзичливість, відвертість, комунікабельність, чи навпаки підвищена образливість, агресивність, замкнутість. Прагнемо зрозуміти, яким є превалюючий настрій дитини (веселий, сумний, пригнічений), чим визначається зміна настрою.

На другому етапі, маючи ці дані, планується робота, основною метою і завданням якої є зміни, котрих слід досягти в процесі морального виховання.

Духовне виховання визначає основу життєдіяльності суспільства і носієм духовної краси, духовного багатства є педагог. Тому вихователю потрібно постійно самовдосконалюватись, уміти самокритично оцінювати свої моральні якості та поведінку. 

        Педагогічний колектив школи перебуває у творчому пошуку оригінальних, нестандартних рішень педагогічної проблеми духовного виховання. Інтенсивні пошуки нового в управлінні, методична робота на практиці навчання породили певні ідеї, форми та методи виховання, нестандартні підходи в управлінні, що характерно для інноваційних процесів, які пронизують усі структурні компоненти.

Зростання ролі творчої особистості педагога відбувається зокрема шляхом його індивідуальної науково-методичної роботи:

- створені і реалізуються власні духовно-моральні проекти: «Хай оживає істина стара – Людина починається з добра», «Я людина – громадянин і патріот», «Майбутнє українського народу  – за людиною з душею» , «Країна добрих справ» «Прямуємо до успіху», «Україна починається з тебе», «Чим більше знаєш, тим більше можеш», «Добрі стосунки – найцінніший скарб», «Багатство барв  світу через призму власного «Я»», «Казка – місточок до серця дитини», «Жити – значить мислити»;

- узагальнено досвід роботи з тем: «Роль української народної казки у моральному вихованні молодших школярів», «Патріотичне виховання молодших школярів на традиціях українського народу», «Системний підхід до профілактики стресу та його наслідків у школярів ЗНЗ», «Формування моральних якостей школярів через призму казки», «Олімпійська освіта – крок до досконалості».

Творчі здобутки  кращих педагогів школи стали надбанням колективу. Скарбничкою педагогічних надбань стала збірка в якій зібрані матеріали розроблених і проведених: уроків «Духовні цінності запорізьких козаків», «Хай світом править доброта. Уроки В.Сухомлинського», «Обереги українського народу»; розвивальних занять «В гармонії з собою і світом»;  годин спілкування «Що таке доброта», «Ввічливість – окраса людської  душі», «Доброта і милосердя у твоєму житті», «За що ми відповідаємо»; диспутів «Добро і зло», «Сила слова»; бесід  «Духовність», «Наш дружній клас», «Духовне багатство людини»; виховних годин «Життя не вічне – вічні цінності людські», «Перлини духовності», «Ми – єдиний народ, Ми – єдина Україна», «Україна – ми твоя надія»; свят «Зустріч весни», «Покрова Божої Матері», до дня українського козацтва «Духовний скарб наших предків», до дня інвалідів «Дивись на нас, як на рівних», «Вчимося жити добрими людьми», до дня людини похилого віку «Старість наших батьків – це наша старість».

Для впровадження в практику освітньої діяльності педагогічних технологій відпрацьовані найефективніші шляхи створення індивідуальної компетентності вчителя, основними формами якої є  нестандартні  за формою проведення педагогічних та методичних рад, нарад при директорі,  методичних засідань на яких вивчались питання: «Формування ціннісних орієнтацій до навчально-пізнавальної діяльності учнів», «Самоврядування – основа демократичного виховання громадянина України», «Складні життєві обставини... Інноваційні підходи в наданні допомоги дітям», «Превентивне виховання – попередити означає запобігти», «Нові прогресивні технології – шлях до формування творчої особистості,  життєвих  компетенцій учнів»; проведено педагогічні читання «Педагогічні умови успішної соціалізації особистості», батьківська конференція «Сімейні відносини як основа гармонійного виховання дитини», психологічні тренінги для батьків «Профілактика стресу», «Будьмо чуйними», для вчителів тренінг «Формування навичок рефлексії та розвитку оцінної складової самовідповідальності учасників НВП»; на засіданнях методичної ради розглядались питання: «Технології педагогічного супроводу розвитку успішної особистості», «Соціалізація особистості громадянського суспільства».  

Науково-методична рада координує роботу служб школи:

Служба зміцнення здоров’я працювала над темою «Формування духовно-моральної компетентності учнів через залучення їх до здорового способу життя», основними завданнями стали: розвиток обізнаності учнів щодо надання підтримки та допомоги одноліткам, які опинилися у складній ситуації; створення безпечного та сприятливого середовища для формування позитивної Я-концепції учнів у навчальному закладі; допомога в розумінні сенсу людського життя, визначенні свого місця в ньому; виховування  дбайливого ставлення до свого здоров'я, до здоров'я оточуючих його людей.

Проведено тренінг  «Хто людям добра бажає, той і собі має», круглий стіл «Ми обираємо життя», диспут «Бережи здоров’я змолоду». Учні школи стали активними учасниками конкурсів «Молодь обирає здоров’я», малюнків, плакатів «Яке воно, шкільне життя», акції «Я обираю життя!» Досліджували: рівень розвитку духовно-моральних якостей у школярів, «Чи цікаво нам в школі і класі?»

Метою роботи еколого-економічної служби школи, стало розвиток гармонійно-досконалої особистості учнів з опануванням еко збалансованих моделей поведінки, високого рівня екологічної культури, популяризація знань з екології та економіки серед учнів школи. 

Ефективно працює творча група високої педмайстерності,  завданнями діяльності стало організація роботи вчителя по духовному зростанню учнів, підвищенню рівня сформованості ціннісних орієнтацій особистості як один з чинників зовнішнього успіху учнів; створення психолого-педагогічних умов для гармонійної співтворчості дорослого і дитини; аналіз позитивних та негативних тенденції, труднощів в організаційно-педагогічній діяльності вчителів для методичного зростання  вчителів.

 На  засіданнях  розглядались питання: «Духовне зростання і зовнішній успіх учнів (знання рівня сформованості ціннісних орієнтацій особистості, за програмою «Універсал», «Особистісні табу та активи вчителя-вихователя», «Співтворчість дорослого і дитини - унікальний творчий союз. Уроки читання серцем» в рамках всеукраїнського семінару заступників директора школи; «Синтез мистецтв як вагомий чинник в формуванні духовної культури особистості». Проведено анкетування вчителів на ступінь готовності до співпраці з дитиною.                                                                                                                                    

Як виховувати духовну культуру? Які складові духовної культури?   Ці питання хвилюють вчителів, батьків, громадськість, цікавлять школярів.

Я б хотіла розповісти і показати роботу шкільної лабораторії актуальних проблем так ми називаємо спільні засідання членів методичної ради і пошуково-дослідницького товариства учнів), яка цілеспрямовано  працювала над темою «Духовне виховання при формуванні гармонійно-досконалої особистості» метою якої стало виявлення чинників, шляхів які формують духовність особистості. Гостями на засіданнях були і випускники школи, батьки, священнослужителі.

Протягом року на засіданнях обговорювались питання:

-   на круглому столі «Що таке духовність?», заслухали вислови вчених, думки учнів, вчителів. Обговорили відмінність понять «духовність», «мораль», «нравственность», їх схожість.  

-     на диспуті «Звідки беремо духовні сили?», девізом стали слова Холленда «Душа, как и тело, живет тем, чем питается». Що ж формує наш духовний світ? Говорили про її складові: музику, літературу, віру.

-   на творчій практичній конференції «Моя духовність» були продемонстровані власні роботи духовної спрямованості: малюнки, вишивки, звучали твори, основані на народній творчості у виконанні учнів, вчителів. Колеги з школи села Орловщина поділились досвідом роботи над проектом «Духовне виховання».

Протягом року в класних колективах було організовано перегляд і обговорення фільмів:

-   художнього фільму геніального режисера Р.Бикова «Чучело», в якому піднято питання формування особистості підлітка, вміння розуміти чужу біду, о вірності і зради, як знайти сили протистояти злу і яку роль грають в цьому процесі дорослі - батьки, вчителі, як зберегти і примножити моральні і духовні сили. Особистий приклад дорослих, поважне відношення до історії, сила мистецтва – все це допомагає в процесі становлення особистості.

-   документального фільму «Хрустальний хлопчик» про реальні історії життя підлітків-інвалідів. Спостерігаючи за їх життям, ми говорили про любов до життя головного героя фільму, який страждав від невиліковної хвороби кісток, який жодного разу, протягом всього фільму, не жалівся на своїх батьків-п’яниць. Фізично безпомічний, він був сильний духом, а допомагає йому віра і люди, які його оточують. ще цікавий фрагмент – одного хлопчика всиновлюють і вивозять за кордон, дивлячись, як він змінився, учні говорять про патріотизм. Подальша доля цих дітей хвилює учнів, продовження вони шукають в Інтернеті.

-   дуже сильне враження у школярів від перегляду мультфільму на православну тему «Твій хрест», виховна суть якого – у кожної людини свій шлях – свій хрест, преодолевая горе, війни люди не повинні роптати і жалітися, треба прикладати всі свої можливості, здібності щоб залишитись людьми, зростати духовно.

Зазвичай після таких заходів, дитина відчуває своє духовне піднесення. Учні часто висловлюються: «А знаєте, було несподівано цікаво…» Отже, бачимо, що таким непримушеним способом, до дитини можна донести заповіді Добра і Любові, коригувати її особистість, виховувати духовні цінності, напрямляти на дорогу Правди і Життя.

З метою демонстрації цілеспрямованої системи роботи школи по дослідженню ефективності управління навчальним процесом, якості знань учнів, ефективності роботи вчителів на базі сучасних інформаційно-комп‘ютерних технологій, активізації навчально-виховного процесу, обміну передовим педагогічним досвідом вчителі школи взяли участь у роботі:

-     Всеукраїнської науково-практичної конференції «Філософія комунікації: освіта як форма суспільного діалогу»,  виступ з теми «Освіта як співбуття учителя та учня» і «Діалог як засіб самореалізації особистості»;   

-     УІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Педагогіка здоров’я», Всеукраїнської науково-практичної конференції за пілотним проектом «Школа майбутнього», м.Київ,  виступ з теми «Від школи культури здоров’я до школи формування гармонійно-досконалої особистості учня у сучасному освітньому середовищі навчального закладу»;

З метою презентації інноваційної діяльності школи проведено:

–                        Всеукраїнський науково-методологічний семінар-практикум заступників директорів шкіл Дніпропетровська «Інноваційна діяльність сучасного навчального закладу»;

–                        міський семінар-практикум для вчителів початкових класів навчальних закладів м. Дніпропетровська з теми «Фізичне та психічне здоров’я молодших школярів: сутність та характерні особливості».

Гуманізація, демократизація, особистісно-орієнтований підхід, знання особливостей своїх вихованців, активізація їх творчої діяльності, урізноманітнення форм та методів роботи дають педагогу можливість виховати духовно багату особистість, яка буде працювати і жити і для себе, і для своєї держави.

Закінчити свій виступ я хочу такими словами «Світ дитинства – це світ сподівань, мрій, бажань. Кожна дитина прагне реалізуватися в ньому, відчути свою значущість. Ми розуміємо, що від нас, дорослих, залежить, щоб ці мрії та бажання здійснилися, щоб дитина відчувала себе особистістю – творчою, інтелектуально розвиненою, комунікабельною, діяльною. Важливо допомогти їй не лише здобути знання, а й не розгубити їх, навчити застосовувати на практиці у повсякденному житті.

Подобається