Ліцей № 142 імені П'єра де Кубертена
 
.

 

 

 

 

 

 

 

Формування гармонійно-досконалої особистості через добротворчисть

Найкращий спосіб виховати дітей хорошими  і добрими – це зробити їх щасливими

О. Уальд

     В умовах трансформації українського суспільства, коли відбувається ламка  усталених стереотипів,  зміна ціннісних координат, простежуються складні колізії у внутрішньому світі, зростає роль педагогіки добротворчості, спрямованої на плекання людини як творця свого життя. Саме педагогіка життєтворчості, яка визначатиме стратегію розвитку освіти в Україні  у ХХІ столітті, свою головну місію вбачає у тому, щоб, говорячи словами С. Ф. Русової, «дати широкий, вільний розвиток усім духовним силам і здібностям дитини, який піднімає її особливу вартість і дасть майбутній людині  змогу бути корисною для малого чи великого кола громадянства».

    Отже, педагогіка нашої школи допомагає входженню дитини в контекст сучасної культури, становленню особистості як суб’єкта і стратега життя.

   Виховна система школи охоплює весь педагогічний процес, інтегруючи навчальні заняття, позаурочне життя дітей, різноманітну діяльність соціального, природного, предметно-естетичного виховного середовища, запровадження моніторингу рівня вихованості учнів та учнівських колективів, формування органів учнівського самоврядування.

   Провідною нашою ідеєю стали слова  українського педагога Софії Русової: «Виховання кращих моральних заповідей і знання попередніх поколінь для того, щоб із дитини виробилася людина в найкращому значенні слова, найкраще фізично й інтелектуально пристосована до умов життя». Вона передбачає реалізацію цілей розвитку, творчості, співпраці., відкритості.

  

Концепція виховної роботи

 

Інтегровані педагогічні ідеї:

 

  • Ідеї гуманного підходу до дітей Я.А. Коменського.
  • Педагогічні ідеї виховання через середовище В. О. Сухомлинського.
  • Технологія колективної творчої діяльності І. П. Іванова.
  • Виховання людини в людині В. А. Караковського.

На новий період розвитку школи  вважаю важливими для себе наступні ідеї:

Ідея розвитку. Головний зміст педагогічного процесу – розвиток учня, його творчої індивідуальності у навчально-виховному процесі та на додаткових освітніх маршрутах. Ідея розвитку має на меті і розвиток особистості педагогів, і педагогічної системи в цілому.

Ідея творчості. Творчість розглядається як універсальний механізм розвитку особистості, що забезпечує її входження у світ культури і засвоєння способів існування у сучасному світі. З метою реалізації цієї ідеї створюється атмосфера, що стимулює всі суб’єкти навчально-виховного процесу до творчості.

Ідея співпраці ґрунтується на партнерських стосунках суб’єктів виховної системи. Спільна праця дітей і дорослих забезпечує творчу позицію кожного на всіх етапах колективної життєдіяльності від мети до оцінки результатів.

Ідея відкритості. Школа відкрита для широких соціальних зв’язків із творчою інтелігенцією, представниками науки, громадських організацій, творчих об’єднань.

Ідея відкритості полягає у тому, що не дитина адаптується до умов, а умови проектуються з адаптацією на особистість дитини.

 

Базові проблеми:

 

  1. Гуманістичний стиль стосунків між всіма учасниками навчально-виховного процесу.
  2. Розумна дисципліна і порядок.
  3. Врахування дитячої ініціативи і її підтримка з боку дорослих.
  4. Демократичні принципи управління.

 

Виховна система створюється силами всіх учасників навчально-виховного процесу – учителями, дітьми, батьками. У процесі їх взаємодії формулюються цілі і завдання, визначаються шляхи її реалізації, організовується різноманітна діяльність.

 

Головна мета:

  • Виховання свідомого громадянина України, який поважає історичне минуле свого народу і толерантно ставиться до культурних та національних здобутків інших народів;
  • Формування творчої особистості, здатної до самореалізації та самовдосконалення;
  • Створення умов для соціалізації учнів, утвердження їх як особистостей.
  •  

Завдання:

  1. Сприяння формуванню свідомого ставлення дитини до свого здоров’я як основи розумового, фізичного, трудового і морального розвитку.
  2. Допомога учням  в освоєнні цінностей суспільства, в якому вони живуть.
  3. Надання особистості широких можливостей вибору індивідуальності траєкторії розвитку і способів самореалізації.
  4. Організація виховного простору через органи учнівського самоврядування.

 

Умови реалізації мети виховання:

  • Організація цікавої позакласної діяльності;
  • Залучення батьків до творчої діяльності дітей, використання в роботі їх досвіду;
  • Розвиток співпраці між молодшими і старшими учнями; між учнями і вчителями, між педагогами і батьками.

 

Зміст виховання

 

Виходячи з мети і завдань, у школі організовується таке виховне середовище, яке надає кожному учню можливість вибору різних видів занять і творчої діяльності, які відповідають особистим потребам.

 

   Сучасний зміст виховання – це науково обґрунтована система національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її  ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, мистецтва, самої себе.

   Система цінностей і якостей особистості, розвивається і виявляється через її власне ставлення:

  - ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;

  - ціннісне ставлення до людей;

  - ціннісне ставлення до природи;

  - ціннісне ставлення до мистецтва;

  - ціннісне ставлення до праці;

  - ціннісне ставлення до свого фізичного «Я»;

  - ціннісне ставлення до свого психічного «Я»;

  - ціннісне ставлення до свого соціального «Я».

 

 

Виховання

Види діяльності

розумове

громадянське

моральне

правове

військово-патріотичне

екологічне

естетичне

фізичне

трудове

профорієнтаційне

інтелектуальна

пізнавальна

трудова

художня

фізкультурно-оздоровча

творча

 

Основні принципи виховання:

  • Принцип гуманізації і демократизації;
  • Принцип реалізації індивідуальних здібностей особистості через колективну  творчу діяльність;
  • Принцип ігрової діяльності як основної частини дозвілля школярів;
  • Принцип культуро відповідності (культурна спадщина поколінь);
  • Особистісно-орієнтований підхід.

 

Суб’єкти діяльності:

 

  • учні,
  • вчителі,
  • батьки,
  • друзі.

 

Напрямки виховання:

1. Інтелектуально-пізнавальний процес:

  • інтелектуальні ігри;
  • предметні тижні, декади;
  • тести щодо виявлення пам’яті, уваги;
  • турніри знавців.

 

2. Удосконалення психічних процесів:

  • тести на розвиток креативності, виявлення мотивації навчання.

3. Формування ідеалів життя:

  • ігри, тренінги;
  • групові форми роботи;
  • рольові ігри.

4. Робота з естетичного виховання:

  • виставки;
  • зустрічі;
  • поетичні та музичні вікторини.

5. Формування здорового способу життя:

  • виховні години;
  • бесіди, тренінги;
  • ігри.

6. Розвиток творчості учнів:

  • конкурси;
  • вечори;
  • фестивалі.

7. Навчальна діяльність:

  • відвідування уроків, робота з учителями-предметниками, спостереження за учнями;
  • рейтинг класів;
  • психолого-педагогічний консиліум;
  • залучення учнів до участі в шкільних олімпіадах.

8. Робота з батьками:

  • вибори батьківського комітету, ради школи;
  • відвідування родин;
  • проведення батьківських зборів, консультацій,
  • лекції для батьків.

9. Методична робота:

  • консультації психолога, робота в бібліотеці, огляд літератури, виступи на педрадах.
  • вивчення нових технологій у виховному процесі;
  • участь у роботі методичного об’єднання класних керівників, вивчення діагностики у виховному процесі.

 

Форми виховання

Складний процес виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей виховання з урахуванням основних напрямків діяльності школярів:

  • Інформаційно-масові (інтелектуальні ігри, вечори, подорожі до джерел рідної культури, вивчення історії школи, створення книг, альманахів);
  • Діяльнісно-практичні, групові (творчі групи, огляди, конкурси, свята, екскурсії);
  • Інтерактивні (фестивалі; «круглі столи» з проблем традицій, культури, політики, права; гуртки; КВК);
  • Діалогічні (бесіди, міжрольове спілкування);
  • Інтерактивні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота);
  • Наочні (шкільний музей, виставки дитячої творчості, тематичні стенди).

 

Методи роботи:

 

  • організаційні;
  • словесні;
  • наочні;
  • лекції;
  • відеолекторії;
  • бесіди;
  • місячники;
  • анкетування;
  • оформлення наочності;
  • рекомендації учням, батькам вчителем, класним керівником;
  • робота з обдарованими дітьми,
  • години інформування (1 раз на тиждень).

 

Традиційні заходи:

  • день міста;
  • персональні творчі виставки учнів;
  • зустрічі з випускниками школи, видатними людьми України;
  • пошукова робота;
  • мистецькі фестивалі;
  • мітинги памяті;
  • Шевченківські дні;
  • уроки рідного краю;
  • акція «Громадянин».

 

Результати

Результатом роботи школи є випускник,  в якого сформовано рівень соціальної зрілості, достатньої для забезпечення його самостійності у різноманітних сферах життєдіяльності, здорова (фізично, психічно, духовно) людина, творча особистість з розвиненою потребою у самореалізації та самовдосконаленні, з гуманістичним світоглядом та почуттям відповідальності за долю України, її народу, людства.

В своїй виховній роботі я керуюсь словами Л. Толстого :

«Кожного разу, коли тобі чого-небудь дуже хочеться спинись і поміркуй : чи добре те, чого тобі хочеться». Плануючи виховну роботу, за основу беру заходи,  розроблені комп’ютерною програмою «Універсал». Особливо подобаються дітям години спілкування з теми «План добрих справ». Проводили гру «Молекули», де всі учасники гри переміщувалися, як молекули, а потім об’єднувалися, поки не утворювали єдине ціле. Проводили бесіду «Покарання і заохочення», з якої  діти зробили  головний для себе висновок: навіть,  якщо люди не говорять кожного разу слово подяки, потрібно пам’ятати, що нагородою за зразкову поведінку є хороше відношення товаришів, дорослих, рідних і знайомих. При цьому я їм нагадала слова І. Муратова: «І тільки той прожив не марно, хто злу ішов наперекір».  Проводили   вправу «План моїх добрих справ», де учні протягом 5-ти хвилин записували план своїх добрих справ на найближчий місяць, а через місяць доповідали, чи все із запланованого їм вдалося зробити. І, нажаль, дуже багато добрих справ так і залишилися незробленими. Проводили вернісаж «Наші добрі справи», де  діти розповідали, які добрі справи вони зробили протягом останніх трьох місяців. Підводячи підсумки такого вернісажу, школярі зробили висновок: за добрими справами стоїть нагорода-похвала, невеликий подарунок або відчуття задоволення від зробленого. І таку подяку я завжди стараюсь обов’язково підкреслити різними засобами : чи то в усній формі, чи то записом у щоденнику, чи повідомленням батькам по телефону,чи то маленькою винагородою.

  Великий резонанс у житті нашого класу викликала подія травмування собачки учнем 4-б Мелітоняном Артемом  класу. Діти самі запропонували провести незапланований диспут на цю тему, а я їм запропонувала виразити свої думки у міні-творах.

  Дуже люблять учні чергувати по школі, але чергування у нас у класі – це винагорода, яку треба заслужити різними добрими справами: принести більше всіх макулатури, не мати двійок і зауважень від вчителів, прийняти участь у  поточній акції, не порушувати правила поведінки у школі, бути завжди у формі і так далі.

  З великим задоволенням діти приймають участь в благоустрої шкільного подвір`я. З великим ентузіазмом працювали вони на Дні довкілля.

Виховуючи дітей, часто нагадую їм слова Л. Костенко:

«Віддай людині крихітку себе.

За це душа поповнюється світлом».

Закінчуючи свою доповідь, хочу зачитати вірш, який подарували мені учні мого першого випуску у цій школі на нашій зустрічі.  Я вірю,що ці  слова доброти  щиро линуть з їх сердець:

     

Є школа, що бачимо навіть у сні,

Нас пам'ять веде сюди знову.

Ми, учні твої, дуже вдячні тобі,

 Улюблена школо.

 

З тобою дитинство біжить,

І линуть в майбутнєє мрії.

Ми в школі навчилися добрими буть.

Хай збудуться наші надії.

 

До болю знайомий тут кожний куток,

Вимогливі й лагідні лиця.

Знов учнів покликав дзвінок на урок,

Щоб жити з добром навчиться.

 

З роками здається нам школа рідніш,

Як мрія дитинства чудова.

Ми серця частину лишаєм тобі,

 Улюблена школо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подобається