Ліцей № 142 імені П'єра де Кубертена
 
.

 

 

 

 

 

 

 

МОНІТОРИНГ ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

МОНІТОРИНГ ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Якість освіти – це питання, яке хвилює сьогодні не тільки нас, освітян, а й тих – хто отримує кінцевий продукт, який випускає школа – суспільство, державу. На жаль, статистичні дані не радують нас показниками. Менше 6% населення повністю задоволені якістю сьогоднішньої загальної середньої освіти. Розбудова сучасної української школи насамперед вимагає істотного поліпшення якості роботи педагогічних кадрів.

Методична робота є частиною системи неперервної освіти педагогів з метою освоєння ними найраціональніших методів навчання та виховання; підвищення рівня загальнодидактичної та методичної підготовки педагогів до організації та здійснення навчально-виховної роботи; взаємообміну досвідом [1]. На сучасному етапі методична робота ґрунтується на наукових засадах, сприяє розвитку наукового потенціалу педагогічних працівників, допомагає їм визначити конкретну теоретичну ідею, науково обґрунтувати обрані методи навчання.

Наш педагогічний колектив школи за своїм професійним рівнем  стабільний, має  певні  вміння  і  навички  роботи,  тому  після діагностування  здатності вчителя працювати в інноваційному режимі, визначилось  три  групи  вчителів:

-  творча група високої педмайстерності – це вчителі, які мають високі  професійні досягнення: керівники предметних методичних комісій, служб  школи,  члени  методичної  ради. Інноваційна діяльність цієї групи направлена на створення авторських ідей, апробацію і поширення освітніх інновацій,    інноваційну  ініціативу.

-  творча  педагогічна  майстерня – це  група  вчителів,  які  досягають  певних показників в педагогічній діяльності, здатні акумулювати,  використовувати  досвід  творчості  інших,  співпрацювати  та  взаємодіяти,  ділитись  своїм  досвідом.  Це  виконавці  педагогічних  досліджень  творчої  групи  вчителів високої педмайстерності, вони  прагнуть  досягти  більшого.

–     професійної  адаптації, школа становлення вчителя – це  вчителі,  які  зазнають  труднощі  у  досягненні  поставленої  мети, молоді вчителі  і  ті,  хто  працює  не  в  повну  силу,  формально.

Метою  роботи  з  цією  групою  стало  заохочення  вчителя  до  спільної  праці: стимулювання  його  діяльності та здатності досягти певних вершин; відмова  від  стереотипів; укріплення  віри у важливість  дорученої  справи,  і  вчитель  зробить  неможливе  можливим [3].

Сучасна школа потребує вчителя професіонала, вчителя з високими моральними якостями, тому використовуючи програму Комп'ютерного діагностичного комплексу «Персонал», автор якого, В.О.Киричук, продіагностувавши педагогів на предмет їх професійних і особистісних якостей, отримали результати у вигляді діаграм і таблиць, а також повної характеристики особистості вчителя і педагогічного колективу в цілому. Аналіз психодіагностики проводився за такими психологічними параметрами: як тип особистості, особливості міжособистісних стосунків, риси професійної діяльності, соціально-психологічні настанови, спрямованість особистості, мотивація діяльності, лідерство та стилі керівництва, робота в команді.

Бачення  лідерів,  генераторів  ідей  серед  вчителів,  здатних  повести  за  собою  людей,  які   в  постійному  творчому  пошуку,  дало можливість побудувати  діяльність  школи  за  напрямками:  навчально-розвивальна  і  виховна  робота, експериментально-дослідницька,  науково-методична.

Звідси витікає потреба мотивації і створення сприятливих умов в закладі для педагогічного зростання. На нашу думку, саме дослідно-експериментальна діяльність і є однією з таких умов. А якщо  педагогічний колектив школи  з 2002 року проводить дослідно-експериментальну роботу як школа культури здоров’я, а з 2013 року ми працюємо як експериментальний навчальний заклад Всеукраїнського рівня за темою «Формування гармонійно-досконалої особистості учня у сучасному освітньому середовищі загальноосвітнього навчального закладу»,  то мова вже йде про становлення педагога-дослідника, що має найвищий рівень педагогічної майстерності, коли діяльність учителя носить характер науково-педагогічного дослідження.

Дослідно-експериментальна робота за освітнім проектом «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес" спрямована на забезпечення якісних змін у змісті освіти, модернізацію навчально-виховного процесу через впровадження інтеграції, шляхом інноваційних технологій психолого-педагогічного проектування [2].

Діагностика рівня готовності пед. колективу до здійснення науково-дослідницької, експериментальної роботи та інноваційної діяльності  показала:

-     педагогічний колектив має достатній рівень готовності до дослідно-експериментальної діяльності;

-     рівень самооцінки педагогічної майстерності колективу є досить високим для подальшої експериментальної роботи, що підтверджується високою внутрішньою мотивацією вчителів до творчого пошуку;

-     у більшості вчителів переважає високий рівень готовності до інноваційної діяльності, підґрунтям чого є високий рівень професійних здібностей і психологічної готовності до роботи в експерименті.

Аналіз результатів анкетування педагогів з метою з’ясування інтересу до інноваційної діяльності показав, що пед. колектив має високий рівень знань про освіту для сталого розвитку та інтересу до даного проекту. Рівень підготовки, зацікавленості та внутрішньої вмотивованості педагогів дозволяє формувати гармонійну особистість учня: враховувати інтереси та здібності дітей, розвивати творчість та відповідальність, вдосконалювати комунікативні навички та культуру спілкування, прищеплювати дбайливе ставлення до оточуючого світу, що має безпосередній позитивний вплив на формування соціалізації особистості учнів.

Професійне зростання вчителя, на нашу думку, завжди було і буде пов’язане з пошуком відповіді на питання «як», «що», «чому». Переконані: вчительський професіоналізм залежить від його теоретичної підготовки. На розвиток педагогічного теоретичного мислення покликані працювати педагогічні ради, науково-теоретичні конференції, педагогічні читання [3].

Атестація визначає кваліфікацію вчителя, рівень знань працівника, стає перевіркою їх особистісного зростання, є іспитом на компетентність.

В системі методичної роботи – щорічна самооцінка педагогічної активності вчителя. Рейтингове оцінювання дає можливість проаналізувати результативність роботи вчителя, його професійне зростання.  

Одним із основних критеріїв творчого зростання вчителя є самоосвіта у різних формах.

     В практиці управлінської діяльності – моніторинг рівня навчальних досягнень учнів, рейтинг в оцінці роботи вчителя, методичних структур школи. Моніторинг якості роботи вчителя проводиться як підсумок атестації і має за мету систематизацію процесу накопичення та збагачення передового досвіду роботи вчителів школи. Вчитель демонструє свою результативність:

-     як вчитель-предметник – моніторинг якості знань учнів з предмету;

-     як класний керівник – досягнення в роботі з учнівським та батьківським колективом, результативність навчання учнів, перемоги класного колективу в конкурсах, змаганнях;

-     у методичній  роботі – участь  в методичних заходах різних рівнів: методичних та педагогічних радах, педагогічних читаннях, конференціях, семінарах, проблемних столах, психологічних тренінгах, у проведенні предметного тижня, участі в конкурсах, у створенні кабінету – творчої лабораторії вчителя.

В кінці навчального року кожен вчитель підводить підсумок-звіт свого педагогічного зростання за критеріями, які оцінюються кожним членом педагогічного колективу.

Колективна оцінка звітів-презентацій допомогла вчителю повірити в свої можливості і перетворитися на нестандартного й оригінально мислячого, критичного, творчого педпрацівника.

Майбутнє шкільної освіти – в руках молодих педагогів. Не тих, хто випадково потрапив до школи, не тих, хто прийшов пересидіти, відіславши своє резюме в десятки установ та організацій, а тих, хто дійсно любить дітей, хто може продукувати нові ідеї та впроваджувати їх, хто прагне професійного та особистісного самовдосконалення.

З метою організації на сучасному рівні роботи з молодими та малодосвідченими вчителями, спрямованої на підвищення рівня їхньої психолого-педагогічної, загальнокультурної, фахової й методичної підготовки організована діяльність «Школи становлення вчителя», роботу якої координує науково-методична рада школи.

Напрями роботи «Школи становлення вчителя» різноманітні: наставництво, вивчення передового педагогічного досвіду, огляд наукової, педагогічної літератури, психолого-педагогічні семінари, конференції, педагогічні читання, творчі звіти тощо.

Залучення молодих вчителів до активної  роботи предметних методичних комісій, перші кроки в проведенні предметних тижнів, виступи з певних теоретичних питань на засіданнях творчих груп, служб школи, круглих столах «Лабораторії актуальних проблем», творча атмосфера, яка існує в педагогічному колективі  забезпечила стимулювання  самоосвітньої діяльності вчителя.

Педагогічний колектив – постійний учасник науково-методичних виставок Всеукраїнського та міжнародного рівнів.

З метою поширення передового педагогічного досвіду педагогічні працівники закладу виступають на конференціях, семінарах, засіданнях круглого столу від районного до міжнародного рівнів.

Результати професійної діяльності педагоги оприлюднюють також через науково-методичні видання та пресу. Вчителі діляться досвідом роботи з упровадження інноваційних технологій розвитку особистості в науково-методичних посібниках за науковою редакцією Н.Б. Гонтаровської, з 2011 по 2016 р.р. надруковано 57 статей вчителів нашої школи, журналах «Директор школи», матеріалах науково-практичних конференцій (27); досвід роботи висвітлено на радіо та телебаченні.

Бажання постійно збагачуватися професійними знаннями, удосконалюватися, далі й далі прагнути осягнути секрети навчання, виховання дітей – все це дає поштовх для участі наших педагогів в освітніх конкурсах. Кількість таких вчителів зростає з кожним роком. 

 В той же час ми розуміємо, що головним показником ефективної роботи сучасної школи є професійне здоров'я вчителя.

        Із метою визначення критеріїв і показників оцінки сформованості культури здоров’я вчителів в процесі інноваційної діяльності Школи сприяння здоров’ю методичною радою школи організовано моніторинг педагогічного колективу через діагностику: стану здоров'я вчителів (види захворювань, кількість бюлетенів, доля професійних захворювань); ефективність профілактичних заходів; діяльність вчителя на уроці (психологічні та здоров'язбережувальні аспекти уроку); умов, які забезпечують успішність професійної діяльності педагогів (рівень тривоги і втомлюваності, ступінь реалізації творчих потреб і можливостей).

 Аби поставити стресам надійний заслін, вчитель має перевести свою енергію в іншу форму діяльності, зайнятись тим, що дасть можливість зняти емоційну напругу. Таку  можливість мають наші вчителі:  басейн, шейпінг, традицією стало проведення свят на природі та в приміщенні школи.

Численний арсенал методів підвищення професійної педагогічної компетентності вчителів  є досить широким, їх можливості – різноплановими, тому доцільно окреслити провідні стратегічні напрями, визначивши, що єдиного рецепту на всі випадки життя не існує і кожен заклад має йти своїм шляхом до окресленої мети.

Подобається