Ліцей № 142 імені П'єра де Кубертена
 
.

 

 

 

 

 

 

 

Проблемне навчання на уроках біології через рішення задач.

 

Пропоную приклади задач, вправ, розрахунків, які можна запропонувати учням  відповідно з деякими темами навчальної програми.

 При вивченні курсу  “Рослини”  у  7 класі, можна запропонувати такі задачі:

“З  одного дерева волоського  горіха зібрали 160 кг плодів. 100 горіхів важать приблизно 1 кг. Всі горіхи були висіяні  на шкільній ділянці. Скільки саджанців  горіха виростять, якщо із 100 горіхів проростає 90?” (Відповідь: 14 400 саджанців.)

“5000 однонасінних  плодів берези важать  приблизно 1 г. На гектар ліса висівають150 кг плодів берези. Підрахуйте число висіяних при цьому  плодів”. (Відповідь:  750 000 000 плодів.)

 Щоб  учні уявили, наскільки маленьке і легке насіння деяких рослин, їм пропонується  така задача:

“50 000 насіння  осики важать в середньому 4 г. Скільки  насіння осики   треба покласти  на “чашку” терезів для врівноважування , якщо  на другій чашці  знаходиться 100 грамовий плід помідора?” (Відповідь: 1 250 000 насінин.)

“З одного зерна озимоЇ  м’якоЇ пшеницІ може вирости п’ять колосків. Припустимо, що в колосі 50 зерен. Розрахуйте, скільки зерен  можна отримати від одного зерна при посіві в першому році, в другому, в третьому та в четвертому. (Відповідь: перший  врожай – 250; другий – 62 500; третій – 15 625 000; четвертий – 3 906 250 000 зерен.) (Цю задачу можна розширити, запропонувавши учням виразити врожай по рокам у грамах, при  умові, що  середня  вага  зерна 0,04 г.)

 При вивченні кореня можна  запропонувати таку кількісну характеристику:

“Німецький вчени й Діттмер після ретельних досліджень встановив  площу  і довжину  коренів  однієї  рослини жита   в період колосіння. Виявилося,  що одна рослина жита  має 13 835 143 коренів загальною  довжиною 600 км; число кореневих волосків доходе  до 15 млр, а довжина  їх складає  10000 км. Сумарної довжини кореневої системи чотирьох рослин жита достатньо, щоб охопити земну кулю по екватору. Але головне не довжина, а загальна площа коренів, яка у одного куща жита складає 225м2. Крім того, площа кореневих волосків досягає 400м2.

При вивченні  листа у зв’язку  з виявленням особливостей  світлових і  тіньових листків наводиться такий приклад:

“В кілограмі  свіжого  листя  різних рослин  міститься  різна  кількість  хлорофила: у подорожника — 1,8 г, у аспідистри — 4 г. Яка з цих рослин світлолюбна, а яка – тіньовитривала?”(Відповідь:  подорожник — світлолюбна, аспідистра — тіньовитривала).

 Щоб учні уявили собі роль зелених рослин у насиченні повітря киснем, зрозуміли взаємопов’язаність явищ і процесів в природі, їм пропонується така задача:

 “Протягом однієї години  гектар зелених насаджень поглинає 8 кг вуглецю, таку його кількість видихують  200 людей за той же час. Розрахуйте, на якій площі зелені насадження поглинають таку ж кількість вуглецю, яку видихує одна людина за 1 годину. (Відповідь: 50 кв. м.)

Математичні розрахунки  дозволяють  учням  краще зрозуміти з кількісного боку  процесс випаровування води листками, взаємозв’язок  органів рослин  і процесів, що в них відбуваються. Відомо , що з  100 частин води, яка  проходить через рослинний  організм, в процесі живлення  використовується  не більше  двох частин. Виникає питання: на что  використовується 8 частин води поглинутої коренями? При вивченні виясняється, що  вода необхідна  рослині  для підтримки тургора, для охолодження, для забезпечення рослини необхідними мінеральними солями. Учням  в  зв’язку  з цим пропонується  така задача:

“З гектара пшениці  в середньому  отримується  16 т сухої речовини. (4 т зерна та  12 т соломи і  коренів). Для отримання  одного кілограма сухої речовини використовіється  не менше  300 л води.  Розрахуйте, скільки  води використовується  при вирощуванні пшениці на одному  гектарі”. (Відповідь: 4350 г води.)

“Для утворення  1 г сухої речовини  рослини використовують неоднакову кількість води: просо — 293 г, овес — 597 г, лен — 905 г. Яка з цих рослин найбільш засухостійка? (Відповідь: просо.)

При поясненні  перехресного запилення і значення комах – запилювачів, вчитель пояснює, що в квітах багатьох рослин утворюється нектар.Утворюється його небагато, тому бджолам для збору меду треба відвідати величезну кількість квітів.

В період цвітіння одне суцвіття  конюшини  дає  до 8 мг нектара. Вчитель пропонує учням підрахувати, з скількох суцвіть конюшини бджоли можуть зібрати 1 г меда? 1 кг меда? (Відповідь: 125 суцвіть; 125 000 суцвіть.)

Порахуйте, яку кількість квітів  відвідає одна бджола за десять годин при умові, що за одну хвилину вона побуває на 12 квітках. Відповідь: 7200 квітів.) З отриманих розрахунків учням стає зрозумілим значення бджіл – трудівниць та їх роль в запиленні рослин. 

Подобається