Ліцей № 142 імені П'єра де Кубертена
 
.

 

 

 

 

 

 

 

Створення успішного освітнього середовища для гармонійного розвитку молодшого школяра

Людина, як наголошував А. Макаренко, не виховується частинами. Через це кожна складова виховання, виконую­чи свою особливу роль, слугує водночас досягненню єдиної мети та реалізується у поєднанні з іншими складовими.

Провідні тенденції освіти у світі пов'язані з ідеєю створення умов для розвитку особистості. Потреба в самореалізації – одна з провідних потреб особистості, що є внутрішнім стимулом людської діяльності. Першорядне значення має соціально-прогресивний тип самореалізації особистості, що виражається в прагненні самореалізації себе як частини соціуму. Створення освітнього середовища для розвитку особистості, здатної до такого типу самореалізації – основне завдання нашої школи.

Освітнє середовище – це сукупність природних, фізичних та соціальних об’єктів й суб’єктів, які впливають на формування учня, на його творчий, професійний та особистісний розвиток, сприяють становленню міжсуб’єктних взаємодій та особистісно орієнтованих педагогічних комунікацій в освітньому процесі, забезпечують умови комфортної життєдіяльності учня в навчальному закладі та поза його межами.

Функціональні можливості освітнього середовища складаються з таких компонентів: різноманітні види активної, свідомої та корисної діяльності учнів: навчальної, професійної, спортивної, трудової, творчої, пізнавальної, соціальної, економічної, екологічної та природоохоронної, політичної, естетичної, краєзнавчої та ін.; життєвих ситуацій, проведення дискусій, диспутів, бесід в неформальній обстановці;велика насиченість сенсорними стимулами: дизайн приміщень, естетичність навколишнього  природного та соціально-побутового середовища, витвори мистецтва та архітектури; просторова та часова мобільність в організації різноманітної діяльності учнів, можливість дитини жити та діяти за власним розпорядком, створення особистісного режиму дня відповідно до власних біоритмів та психологічного часу;сприятливий психологічний клімат та позитивна емоційно-психологічна атмосфера в учнівському та педагогічному колективах;високий рівень соціально-психологічної культури, розуміння значення психологічних знань в оптимізації процесу навчання й виховання, саморозвитку та самовдосконалення, розвинута система психологічного супроводу (консалтингу) навчально-виховного процесу  в школі.

Педагогічно доцільною умовою створення освітнього середовища, що сприяє самореалізації кожного учня, визнано встановлення школою  соціально-педагогічного партнерства з усіма зацікавленими у вихованні підростаючого покоління фізичними та юридичними особами. Соціально-педагогічне партнерство розглядається як окрема форма соціальної взаємодії закладу освіти з фізичними або юридичними особами та розгортається на засадах визначальної ролі навчального закладу в реалізації його особистісно-розвивальних функцій. Таке партнерство в нашій школі включає в себе сім’ю, педагогів, адміністрацію навчального закладута інших соціальних партнерів (художня школа №2, музична школа №17, клуб «Романтик», ЦХЕТУМ (центр художньо-естетичного творчості учнівської молоді), музей бойової та трудової слави ветеранів на житловому масиві Фрунзенський, клуб читачів «Надія»).

На рівні сім’ї цестворення стимулюючої духовної та морально-психологічної атмосфери;  інтеграція зусиль зі школою; оволодіння необхідним обсягом психолого-педагогічних знань, умінь і навичок щодо навчання та виховання дітей.

На рівні діяльності педагога: стимулювання інтелектуального і творчого пошуку, вміння бачити проблеми та шляхи їх розв’язання; пріоритет відносин співробітництва, співтворчості; модернізація форм, методів навчання та виховання;

На рівні діяльності адміністрації школи: підбір педагогічних кадрів відповідного рівня, здатних сприяти творчій праці учнів, вивчення їх педагогічної майстерності; забезпечення умов для самостійної діяльності педагогів, підвищення їх загальнокультурного та професійного рівня. [3, с. 29-33]

На рівні діяльності соціальних партнерів: стимулювання всебічного розвитку та виховання патріотизму учнів.

У процесі самореалізації кожного учнями розуміємо, що кожен учень – це унікальна й неповторна індивідуальність. Тому пріоритет вільного розвитку школяра є базовим принципом побудови освітнього середовища школи, головна мета якої – зрозуміти кожну особистість та виявити до неї повагу.

Отже завдання вчителів полягає у створенні атмосфери турботи йпідтримки учнів, яка сприяла б розвитку їхніх можливостей, задовольняла їхні інтелектуальні, емоційні й соціальні потреби.

Для того, щоб освітнє середовище сприяло самореалізації кожного учня, робота в школі спрямована на те, щоб кожен учень міг розвинути здібності критичного мислення й незалежного висловлювання;поповнити знання у сферах, які цікаві учневі й розкривають перед ним нові горизонти пізнання; розвивати спроможність приймати самостійні рішення; оволодівати необхідними навичками з базових та профільних предметів; навчити радіти навчанню й поважати освіту; розвинути свій емоційний інтелект; отримати необхідну індивідуальну педагогічну підтримку; розвинути самосвідомість кожного учня як самостійної особистості і як члена колективу; зберегти і зміцнити моральне, фізичне і психічне здоров’я вихованців; сприяти взаємоузгодженню зовнішніх потреб та внутрішніх мотивів до саморозвитку та самореалізації всіх учасників навчально-виховного процесу.

Розвиток особистості школяра в освітньому середовищі відповідно до нормативних документів здійснюється через організацію навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.

Освітнє середовище як спосіб організації навчання, виховання й розвитку підростаючого покоління в сучасному його розумінні стосується суб’єктів здобуття загальної середньої освіти широкого вікового діапазону. Доведено, що розвиток особистості школяра в освітньому середовищі регулюється через цілі і зміст навчання, які у своєму взаємозв’язку є складною ієрархічно побудованою системою. Системоутворювальним фактором її виступають передусім вікові особливості дітей. Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту» виокремлюють цілі навчання учнів початкової, основної і старшої школи. Відповідно, за критерієм віку школярів визначаємо такі типи освітніх середовищ: освітнє середовище початкової школи; освітнє середовище основної школи;освітнє середовище старшої школи [1, с. 18].

Для безболісного переходу учнів від дошкільної освіти до початкової  в школі налагоджена тісна співпраця з дошкільним навчальним закладом №348. З цією метою проводяться спільні заходи щодо виконання програми правової освіти.

Щороку на початку вересня складається методистом дитячого садочку та заступником директора з навчально-виховної роботи спільний план роботи на навчальний рік. Психологами школи та дошкільного закладу, класоводами та вихователями ведеться копітка робота для забезпечення безболісної адаптації першокласників до школи.

Вчителі школи, які будуть набирати 1-й клас в наступному році, відвідують відкриті заходи в ДНЗ, в яких беруть участь їхні майбутні вихованці. Вихователі, що випустили групи в цьому році, відвідують своїх вихованців в школі на відкритих уроках, заходах,  змаганнях. Дають цінні поради задля підвищення якості роботи вчителів.

Щороку проводяться методичні круглі столи, на яких учасниками є вихователі та вчителі початкових класів. Вчителі знайомляться з базовою програмою «Я у світі», вихователі – з вимогами програми першокласників, та шукають  можливості  щодо покращення навчально-виховного процесу.

Рада старшокласників щороку вітає малюків з Днем Святого Миколая, з Новим роком. А малюки вітають першокласників з святом Першого вересня.

У школі проводяться «Дні відкритих дверей» для батьків майбутніх першокласників, на яких батьки можуть ближче познайомитися з вимогами школи, з особливостями навчально-виховної роботи та станом матеріально-технічної бази навчального закладу.

Щороку на базі школи вчителями майбутніх першокласників проводяться підготовчі заняття, на яких діти вчаться бути школярами. Мета цих занять – зацікавити учнів до навчання в школі та адаптувати первачків до шкільного життя.

Відомо, що освітні середовища поділяються за методами та формами, що відповідають методичним цілям на: догматичне освітнє середовище – сприяє розвитку пасивності і залежності дитини; кар'єрне освітнє середовище – сприяє розвитку активності і залежності дитини; безтурботне освітнє середовище – сприяє вільному розвитку й зумовлює пасивну життєву позицію дитини; творче освітнє середовище – сприяє вільному розвитку активної дитини.

Обґрунтовано доведено, що провідна роль у створенні творчого освітнього середовища належить педагогові, від його готовності до такої діяльності прямо залежить ефективність освітнього середовища як фактору розвитку особистості школяра. Встановлено, що освітнє середовище разом зі зміною соціального оточення теж динамічно трансформується, тому педагоги спроможні його змінювати адекватно новим вимогам лише за умови власного професійного зростання [4, с. 40-41].

Робота з учнями будується на використанні у викладанні нових підходів, які переносять акцент не на накопичення знань, а на формування технологій розумової праці учнів. Співпраця учителя і учнів, партнерство на уроці, спільний процес пізнання й відкриттів, постійне створення ситуації успіху – ось складові самореалізації учня в освітньому середовищі. Ми прагнемо, щоб дитина чи підліток не тільки володіли сумою знань зі шкільних предметів, але й усім досвідом демократичних відносин у суспільстві, навичками управління собою, своїм життям у колективі вміли брати відповідальність за свою діяльність. Для цього вектор діяльності повернули на виховання готовності кожного учня до вирішення власних задач визначення свого місця в житті, успішного розвитку і реалізації своїх нахилів і інтересів [2, с. 7].

Протягом навчального року в нашій школі цікаво і змістовно проходять предметні тижні «Математики»,  «Української мови», «Довкілля», «Предметів художньо-естетичного циклу». Вони проводяться за окремим планом і мають на меті задовольнити потреби учнів у можливості більше дізнатися корисної інформації, наукових даних, глибше проникнути у зміст навчального матеріалу; показати себе з іншого боку, проявити творчість, талант, самовдосконалитися, розкритись. Обов'язково в план проведення тижня входять  олімпіади, які проводяться у кожній паралелі, і змагання між класами, турніри, вікторини,  виставки, відкриті уроки вчителів.

Виховання є невід’ємною частиною навчально-виховного процесу. Протягом року, виховуючи почуття патріотизму, збереження національних традицій, формування здорового способу життя, бережливості,  старанності, відповідальності за доручену справу, учителі  проводять виховні заходи та свята: «Дари осені», «День міста», «Новорічне свято», «Свято мам», «Свято іменинника». Жодне з них не проходить без тісної підтримки з боку батьків. Вони й помічники, й учасники, і наставники.

Гарною формою пізнавальної діяльності учнів є проведення екскурсій, подорожей, під час яких діти можуть спілкуватися, обмінюватися враженнями, пізнавати нове.

Та всім відомо, що значне місце в створенні освітнього середовища для розвитку особистості школяра посідає урок.

Наші вчителі докладають максимум зусиль для того, щоб навчання на уроці було успішним та комфортним. Для цього широко застосовують джерела отримання знань за чуттєвою модальністю:

-     візуальні (таблиці, карти, макети, об’єкти);

-     аудіальні (радіо, магнітофон, музичні інструменти);

-     аудіовізуальні (звуковий фільм, телебачення, відео).

У значній мірі комфорт учня в освітньому середовищі залежить від того, наскільки вдало буде підібрано технологію навчання.

Вчителю необхідно орієнтуватися в широкому спектрі сучасних технологій навчання, їх цілях, концептуальних положеннях, особливостях методики.

В практиці роботи вчителів школи, задля створення успішного освітнього середовища,вдале застосовування  таких основних технологій навчання, як:

-     проблемне навчання (Дж. Дьюї);

-     технологія інтенсифікації навчання на основі знакових моделей нав­чального мате­ріалу (В. Шаталов);

-     перспективно випереджу­вальне навчан­ня з коментова­ним управ­лінням (С. Лисенкова);

-     диференційо­ване навчання (М. Гузик, І. Закатова);

-     технологія індивідуалізації навчання: метод проек­тів, батовська система, план Трампа (І. Унт, А. Границька, В. Шадриков);

-     комп’ютерні (інформаційні) технології навчання;

-     поетапне формування розумових дій (Л. Виготський, П. Гальперін, Н. Тализіна);

-     система розвивального навчання (Л. Занков);

-     технологія розвивального навчання Д. Ельконіна-В. Давидова;

-     оптимізація процесу навчання (Ю. Бабан­ський) через створення системи наукового планування і управління дидактичним процесом;

-     забезпечення науково об­ґрунтованого вибору і здій­снення най­кращого для даних умов варіанту зав­дань, змісту, форм і мето­дів навчання;

-      особистісно-орієнтоване навчання (І. Якиманська);

-     кооперативне навчання;

-     інтерактивне навчання (О. Пометун, Л.Пироженко, В.В.Мельник).

-     проектне навчання (Дж. Дьюі, В. Кілпатрік, С.Шацький).

З метою створення умов для розвитку академічно-обдарованої,  гармонійно-досконалої особистості в школі вже третій рік поспіль втілюється в життя  Всеукраїнський науково-педагогічний проект «Інтелект України» [5, с. 28-30].

Розуміючи основні завдання системи роботи за проектом, прагнемо забезпечити впровадження  ранньої діагностики обдарованості. З цією метою проводимо підготовчі заняття за програмою «Інтелект України». Виявляючи академічно обдарованих дітей, даємо рекомендації батькам продовжити навчання таким учням за даним проектом. Радує те, що в проекті детально продумано методичний супровід учителів. Організовано спеціальну підготовку  педагогічних кадрів для роботи з обдарованими дітьми. Перед початком роботи в проекті «Інтелект України» вчителі проходять курси, на яких детально знайомляться з методами та формами роботи в проекті. Прослуховують лекції зав. відділом гігієни дітей шкільного віку та підлітків ДУ «Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України» д.м.н. Г.Даниленка про фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. За допомогою психолога проекту О.Щербакової знайомляться з психологічними особливостями навчання академічно обдарованих дітей. З методистами проекту детально знайомляться з навчальними вправами, методикою викладання  уроків проекту. Разом з хореографом розучують вправи для музичних фізкультхвилинок. Це забезпечує науково-методичну готовність, соціально-правову обізнаність вчителів, які працюють у проекті. [7, с. 48-50]

Кожного семестру вчителі здають результати контрольних робіт з української мови, математики та техніки читання. Після цього результати опрацьовуються фахівцями проекту, узагальнюються та надаються рекомендації класоводам. Це сприяє всебічній психолого-медико-педагогічній  підтримці обдарованих дітей.

Науково-методичним супроводженням діяльності вчителів у проекті є застосування міждисциплінарного підходу; поглиблене вивчення тих проблем, які обрані самими учнями:насиченість навчального матеріалу завданнями відкритого типу; заохочення руху до розуміння самих себе, подібності й відмінності від інших, визнання своїх здібностей; оцінювання результатів роботи на основі критеріїв, пов'язаних з конкретною сферою інтересів; настанова на самоцінність пізнавальної діяльності під час вивчення наукових дисциплін; настанова на готовність до непрагматичного ризику в неординарних ситуаціях життя, можливості збереження пріоритету духовних, загальнолюдських цінностей за будь-яких обставин, що закладено в завдання програми з реалізації інноваційного освітнього проекту «Інтелект України».

У навчанні обдарованих дітей за проектом ми застосовуємо чотири основні підходи:

а) прискорення. Цей підхід дозволяє врахувати потреби й можливості певної категорії дітей, які відрізняються прискореним темпом розвитку;

б) поглиблення. Цей підхід ефективний стосовно дітей, які виявляють особливий інтерес до тієї чи іншої конкретної галузі знань або сфери діяльності;

в) збагачення. Цей підхід орієнтований на якісно інший зміст навчання з виходом за межі вивчення традиційних тем за рахунок установлення зв'язків з іншими темами, проблемами або дисциплінами. Таке навчання може здійснюватися в рамках інноваційних освітніх технологій, а також шляхом занурення учнів у дослідні проекти, використання спеціальних тренінгів;

г) проблематизація. Цей підхід передбачає стимулювання особистісного розвитку учнів. Специфіка навчання в цьому випадку полягає у використанні оригінальних пояснень, перегляді наявних відомостей, пошуку нових змістів і альтернативних інтерпретацій, що сприяє формуванню в учнів особистісного підходу до вивчення різних галузей знань, а також рефлексивного плану свідомості. [6, с. 22]

Показники ефективності роботи з обдарованими дітьми: задоволеність учнів своєю діяльністю й збільшення їх кількості; підвищення рівня індивідуальних досягнень дітей в освітніх галузях, до яких у них є здібності; адаптація учнів до соціуму сьогодні й у майбутньому; підвищення рівня оволодіння дітьми загальнопредметними й спеціальними компетенціями та збільшення числа таких учнів. А все це створює передумови для самореалізації та самоактуалізації у дорослому житті академічно обдарованих дітей і молоді. Тобто дає можливість створити успішне гармонійне середовище для академічно обдарованих дітей.

Майже 50% учнів початкових класів задля того, щоб переконатися у своїх знаннях та успіхах, бере участь у Міжнародних та Всеукраїнських конкурсах: «Колосок»,  «Патріот», «Соняшник» та ін. Більшість із них є переможцями золотих та срібних сертифікатів.

Для того, щоб кожна дитина могла знайти своє місце в соціумі, в школі плідно працюють логопед, психолог та соціальний педагог.

На жаль кількість учнів, які мають вади мови,збільшується. Якщо в 2008 році таких дітей було 75, то в 2014році їх в нашій школі 173 учня.

Логопед обстежує учнів, планує свою роботу протягом вересня місяця.

З жовтня по травень здійснює корекційну з учнями та консультативну роботу з батьками  учнів-логопатів.

Планування виховної роботи в класних колективах та школі здійснюється через програму «Універсал». 

Анкетування учнів, учителів, батьків за питаннями програми «Універсал» дає змогу виявити проблеми та спланувати роботу на їх усунення.

В школі задовольняються потреби не тільки академічно обдарованих дітей і дітей зі звичайними розумовими здібностями, але й дітей з легкою розумовою відсталістю. З цією метою організовано роботу класу з інклюзивним навчанням. З дитиною працюють фахівці: класовод, учитель-наставник, психолог, логопед. Головним завданням інклюзивного навчання є адаптація дитини до життя в соціумі та отримання дитиною знань в межах відповідної до діагнозу програми. Результативність роботи визначається на початку та в кінці навчального року на педагогічному консиліумі, планується подальша робота.

 Ми прагнемо до створення  успішного освітнього середовища,  де кожен учень, кожен учитель, кожен батько чи мати будуть почувати себе господарем, де їм комфортно, де їх почують, зрозуміють і підтримають. Вже декілька років поспіль учні, вчителі, батьки є активними учасниками акції «Віконце». Її діяльність пов’язана зі збором макулатури, на кошти якої вставляються вікна в коридорах школи, задля збереження тепла в приміщенні.

Вже традицією є участь всіх небайдужих в акції «Шкільне подвір’я». Діти разом з батьками, вчителями вирощують розсаду квітів, потім висаджують на шкільне подвір’я.  Саме тому воно в нас таке красиве навесні, влітку та восени.

До структурних компонентів освітнього середовища відносяться, перш за все: особистісно-орієнтована освітня система школи; родина, батьки та батьківські об’єднання;учнівські об’єднання та організації, органи учнівського самоврядування; органи місцевої влади;органи правопорядку; заклади та установи охорони здоров’я; мережа позашкільних  закладів та установ: клуби, гуртки, секції, будинки дитячої та юнацької творчості (учні нашої школи, крім навчання в школі, навчаються в музичній школі, художній школі, відвідують різноманітні секції, гуртки); громадські та політичні об’єднання, профспілки; формальні й неформальні молодіжні організації та об’єднання; творчі та  наукові спілки; різноманітні суб’єкти економічної діяльності; засоби масової інформації.

У школі вже багато років поспіль діє дитяча організація «Добрик Всесвіт». Емблема Організації – сонечко. Девіз: «Хай оживає істина стара: людина починається з добра». «Добрик Всесвіт» – осередок формування колективу, виховання добротворчості. Починаючи із першого класу, учні, в міру своїх можливостей, пишуть листи Добрику, готують  малюнки про виконання добрих справ. У кінці року за результатами виконаних справ першокласників приймають у «добрики». Після цього організовуються на основі класного колективу загони. Кожен загін має свою назву та девіз. І вже надалі всі свої справи учні виконують разом, колективно. Беруть участь у фотовиставках, виконують доручення у загонах, беруть участь у конкурсах, акціях «Не рубай ялинку», «Допоможи птахам», виставках поробок із природного матеріалу, фотовиставках «Моя сім’я – фортеця  добра». 

У квітні четвертокласники  звітуються про виконані добрі справи в загонах протягом навчання в початковій школі,  вступають в лави  шкільного осередку «Екологічна варта» та продовжують в 5 класі активно працювати над збереженням довкілля.

Все цесприяє створенню успішного освітнього середовища для гармонійного розвитку молодшого школяра. Адже педагогічні впливи різних соціальних мікросистем потребують скоординованості, концентрації та об’єднання спільною метою – навчання та виховання дитини. Більше того, необхідно забезпечити організаційні умови та технологічні механізми запобігання негативного впливу оточуючого середовища, подолання його стихійності та некерованості. Таким чином, окремі різнорідні елементи, взаємодіючи між собою та взаємодоповнюючи одне одного, позбавившись своїх негативних, стихійних та некерованих елементів, складаються в одну систему – успішне освітнє середовище.

Центром концентрації такого успішного освітнього середовища є, безумовно, навчальний заклад. При цьому важливою ознакою освітнього середовища стає його цілісність, безперервність в часі та просторі, підпорядкованість спільної меті та уніфікованій освітній технології, бо, як говорив Василь Кремень: «Звичайна, традиційна освіта, що намагається навчити людину на все життя, має поступитися такій, що формує фундаментальну особистісну компетентність – здатність навчатися протягом усього життя».

Анотація. В статті розкрито практичну діяльність школи щодо шляхів створення успішного освітнього середовища для гармонійного розвитку молодшого школяра.

Ключові слова: освітнє середовище,успішне освітнє середовище, гармонійний розвиток особистості.

Література:

1.Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання – К., 1993.

2. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект. – М.,1977.

3.Гонтаровська Н.Б. Принципи розроблення проекту освітнього середовища навчального закладу як передумова розвитку здібної та обдарованої особистості:Рідна шк.-2013. - № 10. - С. 29-33.- Бібліогр.: 9 назв. - укp.

4.ГонтаровськаН.Б. Освітнє середовище як фактор розвитку особистості дитини: монографія; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т пробл. виховання. - Д.: Дніпро-VAL, 2010. - 622 c. - (Шк. майбутнього). - укp.

5. І.В.Гавриш, С.В.Кириленко. Теоретичні та інструктивно-методичні матеріали для учасників науково-педагогічного проекту «Інтелект України».– Харків, 2014.

6.Занков Л. В. Обучение и развитие / Экспериментально-педагогические исследования): Избранные педагогические труды. – М., 1990.

7. Кларин М. В. Технология обучения: идеал и реальность. – Рига: Эксперимент, 1999. – 180 с.

Подобається