Ліцей № 142 імені П'єра де Кубертена
 
.

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель - тволрець відносин з батьками

Вчитель - творець відносин з батьками

   «Все тече, все змінюється» - говорив давньогрецький філософ Геракліт. І сьогодні ці слова звучать як ніколи актуально. Змінюється наше життя, змінюються взаємовідносини між людьми. І школа, як втілення майбутнього зазнає змін як ніхто інший. Сьогодні я бачу свою задачу, не просто давати дитині знання,а головне - це навчити дитину вчитися, розкрити творчий, індивідуальний потенціал особистості, прищепити нестандартні форми мислення, тому що саме ці якості дитини в майбутньому стануть затребуваними в суспільстві. І я, ставлячи перед собою таке завдання, звичайно, не можу впораєтися з ним самостійно, бо воно потребує допомоги найближчих людей для школяра, його батьків. Хто, як не вони, знають особливості своєї дитини. Тому не можливо будувати виховну роботу без участі в ній батьків, і в цьому аспекті я планую її в тісному союзі вчитель-батьки. Однак існує дуже велика проблема в залученні батьків до участі в шкільному житті, так як батьки, часто, ставляться до вчителя або з тривожністю (коли їх запрошують на бесіду в школу). Або з твердою переконаністю, що це тільки саме моє, як класного керівника, завдання виховати гармонійно-досконалу особистість, так як я сама обрала таку професію і отримую за це заробітну плату, а в їх обов'язки входить нагодувати дитину, одягти, створити умови для нормального побуту. Таким чином, в сучасних умовах, повинні зазнати змін і стосунки між вчителями і батьками. На зміну авторитарного керівництва зі сторони вчителя має прийти рівноправне співробітництво між педагогом і батьками. Звичайно, для встановлення таких відносин потрібно поламати звичні стереотипи, що пов'язане з певними труднощами. І правий був Конфуцій, коли говорив: «Не дай Вам Бог жити в епоху змін». Однак якщо людині даються випробування, значить, даються і сили його подолати.

   Починати в цьому плані я стараюся з встановлення рівня педагогічної освіченості батьків. Рівень педагогічної освіченості батьків залежить від традицій у сім'ях, в яких виросли вони, набутих знань, життєвого досвіду, здатності до саморозвитку. Майже завжди, на сучасному етапі особливо, у зв'язку з переходом до нового типу суспільства, утвердження нових суспільних, етичних цінностей, а також із процесами глобалізації, одним із свідчень якого є Інтернет, педагогічна освіченість батьків нерідко відстає від реальної педагогічної ситуації, суспільних потреб, очікувань дитини, а тому саме ми, вчителі, повинні дбати про постійний розвиток їх педагогічних знань.На цьому етапі я застосовую різні методи, найпоширенішими серед яких є:

-         Педагогічний лекторій, який я проводжу за допомогою лекцій, бесід, мета якого надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання.Ніколи не практикую телефонні бесіди, навіть з батьками, які б були і непроти вести таку бесіду, так як вважаю недоцільним виховання по телефону.-

-         Позакласний педагогічний всеобуч, на який я запрошую батьків і який проводиться спочатку керівниками школи, а потім  класними керівниками. Мета його спрямована на ознайомлення батьків з проблемами виховання дітей різних вікових груп.

-         Зустріч з батькам, назва якої «День відчинених дверей». Головна мета — показати роботу усієї школи, досягнення школи, привернути увагу батьків до проблем виховання. Актуальною для мого випускного класу така зустріч стала у цьому році, так як вони стали перед вибором:чи продовжувати подальше навчання в стінах нашої школи, чи за її межами.-

-         Класні батьківські збори. Традиційний метод роботи. Прагну внести в нього нові форми роботи у вигляді запрошення працівників правоохоронних органів, лікарів, психологів, соціальних працівників, фахівців, які опікуються проблемами виховання молоді. Стараюся знайти, в першу, чергу таких серед своїх батьків.

-          Спілкування з батьками за допомогою щоденника. При цьому методі роботи стараюся не тільки писати зауваження, а також повідомляти про старанність, уважність та відповідальність за доручену справу або активну участь у якомусь заході; також періодично вклеюю листики з виписаними оцінками, тим самим повідомляючи батьків про успішність дитини.-

-         Нова форма роботи - електронне листування, але воно можливе для мене лише з батьками, які мають Інтернет і охоче ідуть на таке листування.-

-         Індивідуальні консультації батькам, які передбачають надання конкретних рекомендацій, порад з актуальних для батьків питань.-

-         Запрошення батьків до школи. Цю форму роботи стараюся застосовувати нечасто. А, якщо вже і застосовую її, то тільки для конфіденційної розмови про шкільні проблеми дитини (погана поведінка, неуспішність тощо). Під час бесіди обов’язково стараюся дотримуватися педагогічного такту, створити атмосферу довіри. Стараюся завжди пам'ятати, що надмірне звертання уваги на недоліки учня викликає в батьків неприязнь, насторогу, навіть якщо я, як класний керівник, і маю рацію.-

-         Ознайомлення батьків з психолого-педагогічною літературою. З метою відбору і надання рекомендацій щодо психолого-педагогічної, науково-популярної літератури для батьків відповідно до проблем, які єу її дитини.Роблю це увигляді розпечатаних листиків або через електронне листування.

-         Робота з батьківським комітетом, який  сприяє демократизації управління виховним процессом у класі і служить для  налагодження зворотного зв'язку сім'я — школа.

   Всі ці методи і форми  роботи, на мою думку, сприяють підвищенню педагогічної освіченості батьків , а також виробленню в них умінь та навичок сімейного виховання, підвищенню рівня їх педагогічної культури й активності у вихованні.

   Неможливо не погодитися з І.Д. Бехом, що «саме вчитель - творець відносин з батьками».Учитель, як несучий просвітню місію, повинен ініціювати процес зміни у відношенні батьків до виховання. Із своєї 23-річної педагогічної практики поділюся кількома рекомендаціями, які, можливо, декому з молодих вчителів допоможуть налагодити двостороннє конструктивну співпрацю збатьками:

1.     Учитель, запрошуючи батьків до школи, - задає тон бесіди. Почати треба з захисту самого себе від психологічного тиску батьків. Ось саме як. Найчастіше, батьки при зустрічі зі мною вибирають або наступальну тактику, або починають скаржитися на життя, розповідаючи, що у них немає часу займатися вихованням дитини. Саме в цей час я даю собі установку не піддатися на емоційний пресинг і зайняти нейтральну позицію по відношенню до емоційного тону свого співрозмовника. Протягом 10-15 хвилин, даю можливість людині висловитися, не приймаючи безпосередньої участі в бесіді. Ввічливо підтримую її нейтральними висловами, типу: «Я Вас розумію», «Я слухаю Вас». Через певний час емоційний тон батька чи матері починає спадати, і тоді він психологічно готовий до конструктивного діалогу зі мною.

2.      Тепер я стараюсь створити рівноправну взаємодію з батьками, що означає: залучення їх до активного виховного процесу. На даному етапі я показую, що в повній мірі розумію їх почуття, як матері та батька, до своєї дитини, і я демонструю, що ставлюся до них з належною повагою. Стараюся якомога краще показати своє доброзичливе ставлення до співрозмовників, що потім стане першим кроком до рівноправного співробітництва. Далі треба постаратися донести до батьків, що у виховному процесі повинні брати участь обидві сторони: школа і сім'я, і тільки тоді, цей процес принесе свої позитивні плоди. Важливо показати батькам їх значимість у цій справі, пояснити їх роль у розвитку гармонійної особистості дитини. Одним з найбільш важливих моментів вважаю дати позитивну характеристику особистих якостей дитини. Повірте, що не один батько не залишиться байдужим до вчителя, який бачить щось хороше в його чаді. Таким чином, показавши свою відкритість і доброзичливий настрій, я знімаю «психологічний захист» батьків і тільки тепер можеу приступити до конструктивного діалогу.

3.     Правильна побудова бесіди - запорука того, що Вас «почують».

  • 4. Шукаю неформальні форми роботи з батьками. Стараюся відійти від стандартного проведення батьківських зборів, на яких класний керівник, як правило тільки інформує батьків і констатує факти. На зміну цьому стараюся залучити самих батьків до виступу на зборах, наприклад, з профорієнтаційного питання, або питання здорового способу життя, або поділитися досвідом налагодження взаємовідносин зі своїми дітьми, і отримати практичні поради з виховання з перших вуст. Інколи, не дуже часто, організовуваю неформальні зустрічі батьків, під час яких піднімаємо проблемні питання класу.
  • 5. І, нарешті, саме складне – це стараюся знайти мотиви, які б спонукали  батьків самих прийти до школи, щоб поцікавитися справами своєї дитини і тим самим прагну, як говорив І. Д. Бех «зробити батьків активними учасники виховного процесу, а не пасивними спостерігачами формування особистості дитини».

Ось декілько моїх порад, як вести бесіду, щоб вона була плідною:

  • Запрошуючи батьків на бесіду, не намагайтеся, у що б то не стало, відстояти свою думку, слухайте аргументи співрозмовника і шукайте компроміси;
  • Обговорюйте проблемні моменти, а не характер дитини, направляйте бесіду на розкриття аспектів виховання без переходу на особистості, наприклад, якщоу дитини погана поведінка, то можливо це є результат самоствердження перед однокласниками, а тому запропонуйте батькам подумати разом: в яких областях дитина могла б себе реалізувати: спорт, художня самодіяльність, підробіток у (9 - ому класі це вже можливо) і т.д.
  • У рекомендаціях батькам, враховуйте їх коло інтересів, і виходячи з цього, пропонуйте заходи виховного впливу, наприклад, тато любить ходити на риболовлю, порадьте брати сина або дочку частіше з собою. Рекомендуйте батькам всі домашні справи робити разом з дітьми: прибирати, клеїти шпалери, фарбувати паркан на подвір`ї і т.д.
  • Ваша розмова з батьками пройде конструктивною, якщо ви уникните протистояння, не втягнетеся в низку звинувачень, зможете донести до батьків суть проблеми і разом вирішити, які заходи впливу можна вжити.

   Таким чином, батьки, змінюючи своє ставлення до школи, а ми вчителі, будуючи конструктивні взаємини з ними, робимо одну спільну справу: виховуємо гармонійну особистість дитини. І пам'ятайте, не помиляється тільки той, хто нічого не робить. І якщо на сьогоднішній день, ваші взаємини залишають бажати кращого, то саме час їх змінити. Удачі Вам, на цьому нелегкому поприщі - вихованні творчої і неординарної особистості і формуванні гармонійно-досконалої особистості.

 

Список використаної літератури.

1. Висоцька О.Є. Концептуаль засади випереджаючої освіти для сталого розвитку. Джерело. Дніпропетровська обласна педагогічна газета. - № 21 (30) червень-серпень 2009 р. – Дніпропетровськ, ТОВ "Книга", 2009. - С. 6.

2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. 374 с.

3. Артемова В. Історія педагогіки України: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 424 с.

4. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором школи. Бесіда 1. Основні проблеми творчої праці вчителя // Вибр. твори в 5 т.- К.:Радянська школа, 1976.–Т.4

5. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5 т. - К.: Радянська школа, 1976 –1977.–Т.2.

6. Українська педагогіка в персоналіях: У 2 кн. Кн. 2: Навч. посібник / За ред. О.В.Сухомлинської. – К.: Либідь, 2005. – 552 с.

7. Кузнецова В. М. Ідеї співдружності й педагогічного співробітництва у спадщині В.О. Сухомлинського.

8. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. Львів,1996.

9. Кожапова Н.Є. Вчителі та батьки-партнери у вихованні дитини / Початкова школа. - 1995 - N 6. - С.11-14.

10. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /Під ред. Л.М.

Проколієнко. – К., 2005. – 608 с.

11. Савенкова Л. Комунікативність учителя. // Педагогіка толерантності. - 2007. - №1. - С. 94-100.

12. Діяльність учителя. Педагогіка співробітництва. Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. Бібліотека українських підручників.

14. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 560

Інтернетресурси:

argo.com.ua/Кафедра педагогіки і психології ДОІППО

ua-referat.com/Педагогіка_співробітництва

www.refine.org.ua › Педагогіка

pidruchniki.ws/.../pedagogika/diyalnist_uch

refs.co.ua/55273-Pedagogika_sotrudnichest

refs.co.ua/64521-Pedagogika_sotrudnichest

refs.co.ua/55273-Pedagogika_sotrudnichest

refs.co.ua/64521-Pedagogika_sotrudnichest

ua-referat.com/Ідея_школи_Амонашвілі

teacher.at.ua/publ/ Сухомлинський про професію вчителя

 

Подобається