Ліцей № 142 імені П'єра де Кубертена
 
.

 

 

 

 

 

 

 

Як батьки можуть допомогти дитині навчатися у школі

До чого Ви готуєте Вашого сина? - хтось запитав мене. — Бути людиною! - відповів я...
М. Пирогов
   Сучасних батьків часто хвилює питання, як допомогти дитині успішно навчатися, долати труднощі в навчально-пізна¬вальній діяльності. Часто ввечері в сім’ї можна почути запитання: ”Ти зробив уроки?”, "Чому не сідаєш викону-вати домашні завдання?” тощо. Домашні завдання стають темою для обговорення на батьківських зборах, постій¬них суперечок між батьками і дітьми. Деякі батьки скаржаться, що їхні діти роблять уроки упродовж 3-4 годин, а деякі обурюються, що вчителі задають мало, завдань або домашнє завдання лише завантажує учня, але нічого нового йому не дає.
   У сім'ї можна спостерігати дві крайності: деякі батьки виявляють повне невтручання в навчання своїх дітей, стверджуючи, що це справа школи, вчителів. Інші — нав¬паки, надмірно опікуються дітьми, а іноді й самі викону-ють за них домашнє завдання. Безумовно, і в першому, і другому випадках батьки чинять неправильно, їм треба знати, що виконанням домашніх завдань продовжується розпочата на уроці робота із засвоєння навчального матеріалу. Проте на відміну від роботи в класі, вона має характер індивідуальної самостійної діяльності, за якої кожен учень може працювати у звичному для себе темпі, користуватися ефективними засобами.
Недаремно В. Сухомлинський у книзі "Сто порад учи¬телеві" зазначав, що ми маємо турбуватися, щоб у матері й батька було єдине уявлення про те, кого вони разом зі школою виховують. Добитися того, щоб батько і мати, як вихователі, виступали в єдності це означає навчити мудрості материнської та батьківської любові, гармонії, ласки й вимогливості. З великим тактом, не торкаючись особистого, часто болісного, ми прагнемо запобігти по¬милкам батьків у цій найтоншій сфері духовного життя. Там, де немає мудрості батьківської педагогіки, любов матері й батька Калічать дітей .Так, без сумніву, проблема організації домашньої навчальної роботи пов’язана з подоланням властивих для учня типових не¬доліків, а саме: фізичних перевантажень, одноманітності видів діяльності, невиконання домашніх завдань тощо.
   Успішне вирішення такої складної проблеми, як успішне навчання дитини в школі, залежить, перш за все, від ефективної організації співпраці вчителів і батьків учня. Єдність вимог сім’ї та школи до навчання та вихо¬вання дитини — важливий принцип її формування, підго¬товки до майбутнього самостійного життя.
   Аналіз практичної діяльності вчителів початкової школи свідчить, що жодний, навіть дуже елітний та пре¬стижний навчальний заклад, не зможе повною мірою замінити сімейне виховання, спілкування дитини з бать¬ками та рідними. Уже при першій появі труднощів у нав¬чанні, спілкуванні або відхилень у поведінці дитини батьки мають допомагати подолати їх.
Вчителі та шкільні психологи  глибоко переконані в тому, що батькам корисно знати, які вміння й навички треба сформувати дитині для успішного навчання в початковій та основній школі, щоб за необхідності надати сину або доньці підтримку й спри¬яти їх набуттю або розвитку.
   До таких умінь відносимо: вміння зібрати порт¬фель; вітатися зі старшими та ровесниками; ставити за¬питання; відповідати на запитання; уважно слухати інших людей, дорослих і ровесників; виконувати домашні зав¬дання та доручення дорослих; звертатися по допомогу, якщо щось незрозуміло або не виходить; зосереджено займатися однією справою, не відволікаючись на іншу; правильно користуватися підручником, книжкою, зо¬шитом та іншими шкільними приладдями; розподіляти роботу за частинами; правильно сприймати й реагувати на зауваження; висловлювати свою згоду або незгоду з чим-небудь; аргументувати свою точку зору; поважати думку інших та рахуватися з нею; встановлювати та під¬тримувати дружні взаємини з ровесниками; самостійно користуватися громадським транспортом, грошима, за¬собами для проведення вільного часу; робити вибір, який забезпечить власну безпеку та безпеку здоров’я.
Непростою проблемою для батьків є виконання дити¬ною домашніх завдань. Як зарадити їй? Як допомогти?
   Подаємо рекомендації батькам, які допоможуть дитині успішно виконувати домашні завдання.
   1. Навчіть дитину правильно організовувати своє робоче місце.
   2. Робоче місце має бути достатньо освітленим. Дже¬рело світла — спереду або зліва, щоб на зошит не падала тінь від голови або руки.
   3. Під час виконання уроків на столі не повинно бути сторонніх предметів. Доки дитина виконує домашнє зав¬дання, бажано вимкнути телевізор, комп'ютер, пилосос тощо. Думка багатьох учених, що засвоєння навчального матеріалу краще відбувається під тиху класичну музику, себе не виправдовує. Тиша є найкращим звуковим фоном для розумової діяльності.
   4. Привчайте дитину вчасно сідати за виконання до¬машніх завдань.
   5. Виконувати їх бажано через годину-півтори після повернення зі школи, щоб дитина встигла відпочити від шкільних занять.
   6. Якщо школярик відвідує гурток, секцію або спить після навчання в школі, виконувати уроки можна й пізні¬ше, але в жодному разі не бажано зволікати з їх виконан¬ням і відкладати це на вечір.
   7. Не дозволяйте дитині занадто довго працювати за робочим столом. Своєчасно влаштовуйте невеликі перер¬ви для відпочинку.
   8. Батьки досить часто вимагають, щоб дитина не вставала з-за столу, доки не виконає всі уроки. Але їм необхідно пам'ятати, що для шести-семирічної дитини час неперервної роботи має не перевищувати 25 хвилин, у 4 класі він може сягати до 40 хвилин. Потрібно зробити перерву на 5—10 хвилин, під час якої варто виконати інтенсивні фізичні вправи, присідання, стрибки тощо.
   Пропонуємо Вашій увазі пам'ятку, як привчити дитину самостійно виконувати домашні завдання.
   1. Почніть із предмета, який найлегше дається Вашій дитині, і не відповідайте на жодне із запитань, звернених до Вас, доки завдання не буде виконане до кінця. По¬гляньте, чи є неточності, запропонуйте дитині самостійно їх виявити. Намагайтеся уникати слова помилка. Не вис¬міюйте помилки своїх дітей!
   2. Математика. Таблицю множення повісьте над робочим столом:, у куточку відпочинку, вчіть за нею одночасно множити і ділити. Випереджайте програму школи, вивчіть всю таблицю. Навчайте читати задачі та уявляти те, про що йдеться в умові. Якщо дитина не може впоратися із за¬дачею, то покажіть, як це можна зробити за допомогою наочності, моделі або прикладу розв’язання іншої задачі.
   3. Читання. Спочатку дитина читає самостійно, потім переказує прочитане. Якщо вона перекаже певне місце тексту неповно, то порадьте їй прочитати текст повторно. Обов’язково читайте з дитиною книжки вголос, по черзі, а де можливо - у ролях.
   4. Українська мова. Якщо у дитини виникають труд¬нощі, виконайте з нею вправу усно, але не пишіть у під¬ручнику ані букв, ані слів. Під час письмового виконання дитина ще раз усе пригадає. Вийдіть із кімнати, доки вона не виконає домашнє завдання.
   5. Природознавство. Я у світі. Привчайте дитину навчатися не лише за підручником. Виписуйте для неї жур¬нали, купуйте додаткову літературу, користуйтеся і навчайте дитину працювати з довідковими джерелами. Із періодич¬них видань робіть вирізки, а добірки за темами впорядко¬вуйте у папках — це знадобиться їй у наступних класах.
Хочемо зазначити також, що батькам не варто давати дитині додаткові завдання, крім тих, які йому задавали в школі. Не забувайте, що в дитини згідно з розкладом буває відповідна кількість уроків, тому її працездатність упродовж дня знижується.
Необхідно пам’ятати, що у 1 класі домашні завдання не задаються; у 2—4 класах обсяг навчального матеріалу має становити чверть обсягу виконаного на уроці. Згідно з рекомендаціями МОН України витрати часу на викла¬дання домашнього завдання у другому класі не має пере¬вищувати однієї години, у третьому класі - 1 год. 30 хв., у четвертому - до двох годин. Домашнє завдання не зада¬ють на канікули, вихідні та святкові дні.
   Не примушуйте дитину переписувати або переробля¬ти неякісно виконану роботу. Можна запропонувати ретельніше перевірити її, виправити помилки, але переписувати не бажано. Повторне виконання вже зробле¬ного завдання (навіть з помилками) сприймається дити¬ною як безглузда трата часу, нудна справа. Воно помітно знижує інтерес і бажання навчатися, впливає на форму-вання самооцінки.
Радимо батькам стежити за тим, чи дитина виконала всі домашні завдання (як усні, їак і письмові). Якщо дитина засвоїла навчальний матеріал неповною мірою, необхідно попрацювати з нею, додатково пояснити те, що їй було незрозумілим.
Допомагаючи дитині виконувати домашні завдання, постійно підбадьорюйте її, підказуйте, пояснюйте, якщо їй щось важко дається, але в жодному разі не робіть уроки за неї, не підміняйте її діяльність власною. Вимагайте, щоб письмові домашні завдання були виконані чисто й охайно.
   Загальновідомо, що початкова школа дає учневі нау¬кові знання Й прищеплює вміння навчатися. Сім’я ж забез¬печує й формує практичний життєвий досвід, виховує вміння співпереживати, толерантно ставитися до інших людей, відчувати їхній стан, поважати їхню, індивідуаль¬ність. Людина, яка за певних обставин у дитинстві була позбавлена батьківської любові, ніжності, турботи, росте замкнутою, некомунікабельною. У благополучній родині дитина - найбільша цінність для батьків, бабусь і дідусів, усієї рідні. Вони намагаються за будь-яких обставин зрозумі¬ти її, краще пізнати, ставляться до неї з повагою.
   Для поліпшення психологічного мікроклімату в сім'ї, побудови довірливих стосунків між батьками та дітьми подаємо низку рекомендацій, дотримання яких сприяти¬ме цьому. Зупинимося на їх характеристиці детальніше.
   1. Якщо дитина дійсно має потребу в спілкуванні з Вами, залиште всі свої справи, вислухайте її, поговоріть з нею.
   2. Завжди радьтеся з дитиною, не дивлячись на її вік.
   3. Визнавайте свої помилки, яких Ви припустилися у ставленні до неї.
   4. Якщо Ви в чомусь неправі, не бійтеся вибачитися.
   5. Частіше ставте себе на місце дитини.
   6. У своєму мовленні намагайтеся не вживати слова і вирази, які можуть ображати й травмувати Вашу дитину.
   7. Намагайтеся не піддаватися дитячим проханням і примхам, не реагуйте на сльози, якщо Ви впевнені, що це каприз, миттєва забаганка.
   8. Зберігайте самоконтроль навіть тоді, коли вчинок дитини дратує Вас, виводить із рівноваги,
   9. Виявляйте інтерес і зацікавленість до подій, які від¬буваються в житті дитини, радійте разом з нею її успіхам, підтримуйте в разі невдач.
   10. Пам'ятайте: "Дитина потребує Вашої любові саме тоді, коли найменше її заслуговує" (Ерма Бомбей).
Бажаємо взаєморозуміння з вашими улюбленими рідними дітьми!
 
Подобається