Ліцей № 142 імені П'єра де Кубертена
 
.

 

 

 

 

 

 

 

Здоровий спосіб життя — що це?

Людина— продукт комплекса матеріальних і духовних цінностей. Ріст самосвідомості людей приводить до гострот інтересу до проблеми сво­го здоров'я з метою самовдосконалення і самоорганізації.

Поряд з основними компонентами соціального благополуччя, мате­ріального і духовного богатства, рівень життя людини залежить від рівня його здоров'я. Людина завжди прагнула до довголіття і до більш якісного його змісту. Розглядаючи у широкому аспекті соціальне життя, усі сторони життя і діяльності людини (виробничо-трудова, соціально-економічна, полі­тична, сімейна, духовна, проведення дозвілля, отримання освіти) переконує­мося, що все визначається станом здоров'я. В умовах НТР валеологічний аспект повинен обов'язково враховуватись при теоретичних обґрунтуваннях, як і при оцінці ефективності всіх соціально-економічних явищ і комплекса заходів соціальної і економічної політики держави.

Рівень життя, який визначається забезпеченістю людей матеріаль­ними, духовними і соціальними благами, формується на основі всієї сис­теми соціальних і економічних умов, суспільного процесу виробництва і розподілу.

Найважливішою складовою частиною науки про людину — наука про його здоров'я. Розгляд соціально-біологічного феномена здоров'я з позиції ціннісного, корисного підходу, дає найбільш яскраву уяву про його роль як одного з головних компонентів благополуччя.

Здоров'я— це природна, абсолютна життєва цінність, яка зай­має саму верхню ступінь на сходах цінностей. З ростом благополуччя населення, задоволення його природних первинних потреб — відносна цінність здоров'я в Очах людства все більш зростає. Добре здоров'я — величезне соціальне благо, тому що впливає на всі сфери життя людей, воно виступає як одна з необхідних і важливих умов активного, творчого і повноцінного життя людини в суспільстві.

Якісні характеристики здоров'я в значній мірі визначають образ і стиль, людського життя: рівень активності, ступінь міграції насе­лення, залучення до сучасного досягнення культури, науки, мистецтва, характер проведення дозвілля і відпочинку, у той же час спостерігається і зворотня залежність. Турбота про здоров'я — не тільки показник санітарно - гігієнічної підготовленості, а й загальної культури людини. Потреба у здоров'ї носить загальний характер, тому що вона притаманна як окремій особі, так і суспільству.

Виникає питання, як індивід повинен піклуватися про своє здоров'я, що означає збереження здоров'я, витрачення його? Яка поведінка людини задовольняє і людину, і суспільство, як це перегукується зі звичками, зразками поведінки та традиціями?

Гіпотези довгожителів: харчова, уповільненого біологічного розвитку, природно-екологічна, господарсько-трудова, соціально-психо­логічна та інші.

Дослідження селян на Кавказі (абхазці, азербайджанці) виділили ос­новну гіпотезу — соціально-психологічну, яка для літніх людей традиційно комфортна — етикет взаємин, звичаї взаємодопомоги, міцні родові зв'язки, антистресовий вплив при драматичних ситуаціях (наприклад, смерть близь­ких). Це підтверджує, що вищий соціальний рівень гурту підкоряє собі біологічний. У протилежність цьому населення в містах, які є соціально ізо­льованими після виходу на пенсію, усвідомлення самотньості, непотрібності скорочують життя.

Але виникає питання — чи можна керувати цим процесом — про­довженням віку людини? Особливу роль в цьому надавали фізичним вправам. Наприклад, у давній Елладі більше 2,5 тисяч років на скелі були вибиті слова: "Якщо хочеш бути розумним — бігай" з самого раннього дитинства від немовляти (правило скелетних м'язів — Аршавський).

Стан здоров 'я  людей визначається не тільки умовами життя, побуту, але і образом його життєдіяльності. Образ життя визначає поведінку, основа якої спирається на високі моральні якості, передбача­ють свідоме поєднання особистих інтересів із суспільними, патріотиз­мом, гуманізмом. Образ життя залежить від спрямованості діяльності людини: засобів задоволення матеріальних і духовних потреб, форм участі людини в керівництві суспільством, пізнавальній діяльності, медико-педагогічній, яка спрямована на фізичний і духовний розвиток людини.

Величезне значення в покращенні здоров 'я населення має раціо­нальне використання природних ресурсів, їх експлуатація і охорона дов­кілля. Сьогодні особливо гостро стоїть питання боротьби з забруднен­ням середовища життєдіяльності, покращення умов проживання людей у великих містах. Все більше уваги в вирішенні загальних екологічних проблем мають регіональні заходи. За рік промислові підприємства ви­кидають у повітря, воду, грунт, декілька сот тисяч... вуглецю, хлорних, сірчаних і азотистих сполучень, аміаки, толуолу всього більше трьох­сот назв. Це серйозно впливає на здоров'я людей

Деякі проблеми вирішуються на міжнародному рівні (Генеральна Асамблея ООН).

Особливе місце займає образ життя сім'ї у створенні необхідних умов для покращення здоров'я дітей. Ось чому сім'я потребує система­тичного гігієнічного виховання і навчання. Особливо це стосується моло­дих сімей, які не мають ні знань, ні досвіду організації догляду за дітьми і вихованні. Останнім часом ця проблема стала ще більш актуальною, що пов'язано з пониженням віку вступу в шлюб.

Чоловіки вступають у шлюб до 24 років, а жінки — до 22 років. Таким чином, доглядом за дітьми і їх вихованням досить часто займа­ються молоді батьки, які не завжди усвідомлюють відповідальність за здоров'я дітей. Профілактика здоров'я дітей повинна проводитися до за­пліднення і включати охорону здоров'я майбутніх батьків, лікування їх, забезпечення умов для фізичного розвитку. За даними досліджень, така робота дозволяє знизити ризик народження дітей зі спадковими вадами розвитку більш ніж у 12 разів. Попередня профілактична робота знижує смертність на 25-30%, ранні пологи на 15-18%, 28-30%— самовільні викидання.

Сімейний стан також впливає на здоров 'я і смертність людей. За даними дослідника сім'ї А.Г. Волкова 23% шлюбів розпадаються через смерть жінки, 24% — через розрив шлюбу і 53% через смерть чолові­ка. Вчений також прийшов до висновку, що шлюб позитивно впливає на здоров'я і довголіття людини. Коефіцієнт смертності у чоловіків, які були сімейними, в 2,2 рази нижчий, ніж у несімейних. В доповнення до економічного фактора все більше починають відігравати фактори об­разу життя: гігієнічній поведінці різних груп населення, розповсюдженні серед них шкідливих звичок. Зараз стало особливо очевидним, що тільки сім'я зберегла потребу в боротьбі зі шкідливими звичками, що стримує негативні зміни показників здоров'я населення.

Значна частина факторів, які впливають на появу неінфекційних хвороб, залежить від поведінки, образу життя людини, стимулюючих розвиток деяких груп хвороб. Паління суттєво впливає на розвиток ішемічної хвороби серця, раку легенів, бронхіту, виразки шлунку. Смертність серед курців на 39-80% вища, ніж серед тих, хто не палить; рак легенів в 10 разів частіше. Незважаючи на це, ще вели­кою залишається армія курців в світі, це кожна п'ята людина. Відомо, що хворіють і люди, які знаходяться в оточенні курців — вони вди­хають до 80% диму. Незважаючи на боротьбу з палінням, реалізація табачних виробів не зменшується, а збільшується. Академік Є. Чезов зауважує, що непросто відмовитись від звичок, які закріплені роками. Ось чому так важливо формувати звички здорового способу життя з дитинства.

Слід підкреслити, що на одне з перших місць зміцнення здоров 'я, його довголіття, час активного життя виходить фізична активність поряд з раціональним харчуванням, стриманістю в палінні, відмовою від зловживань спиртними напоями. Фізична культура — важливий елемент здорового способу життя. Стан здоров'я людини в значній мірі залежить від рівня її рухової активності. Наукові дослідження підтверджують, що обмежена фізична активність підвищує хворобливість і смертність. Це пов'язано з тим, що малорухомий спосіб життя, відсутність достатнього фізичного навантаження викликають атрофію м'язової і кісткової ткани­ни. Зменшується життєва вмісткість легенів, а головне — порушується діяльність серцево-судинної системи, тісно пов'язаної з роботою скелетних м'язів.

Ці положення людство знає давно. Давньогрецький філософ Платон вважав рух "цілющою частиною медицини". На це також звертали увагу російські вчені. Наприклад, М. Ломоносов у відомому листі "Про збереження і розмноження Російського народу" звертає увагу на необхід­ність серйозного розвитку фізичної культури і спорту, поряд з розвитком медичного обслуговування в Росії. Отже можемо напевно говорити, що людство розуміє необхідність активного рухового режиму, але в умовах НТР, коли все більше розвивається механізація і автоматизація виробництва, всіляких видів транспорту, зменшується доля фізичної праці, одночасно значно знижує фізичну рухову активність, збільшує гіподинамію Щоб перебороти ці негативні тенденції, необхідно розробити і здійснити довгострокову програму розвитку фізичної культури і спорту, починаючи зі шкільного віку. Одночасно треба звернути увагу на виховання у людей потреби в здоровому способі життя.

 Здоровий спосіб життя несумісний заживанням спиртного, пияцтвом і алкоголізмом. Вживання алкогольних напоїв відноситься до факторів ризику виникнення різних захворювань. За даними ВОЗ, показники смертності серед алкоголіків в 2-4 рази вищі, ніж серед населення в цілому. Від 30 до 50% усіх дорожно-транспортних пригод зі смертельним наслідком пов'язані із вживанням спиртних напоїв. Алкогольний цироз печінки — одна з головних (з п'яти) причин смерті у віці від 25 до 64 років. Алкоголізм скорочує життя на 15-20 років від середньої і не перевищує, як правило, 45-50 років, 75% тих, хто помер від нещасних випадків.

 Останнім часом збільшилась кількість жінок, які зловжива­ють алкогольними напоями, особливо в молоді роки, у віці від 20-29 років (співвідношення дорівнює 1 : 6, а в підлітковому віці — 1:4). Пияцтво дівчат, молодих жінок сприяє формуванню сімейних форм алкоголізму, а в період вагітності негативно впливає на запліднений плід, збільшує дитячу смертність, лікування жінок від алкоголізму набагато складніше, ніж чоловіків, вона швидше звикає до спиртного, у них прискорено настає деградація особистості, частіше настають алкогольні психози.

Отже, здоровий спосіб життя є загальновизнаним, надійним, дієвим засобом збереження і зміцненням здоров 'я школярів.

За період навчання у школі кількість здорових учнів зменшується в чотири рази. За даними НАН України абсолютно здорових стар­шокласників на сьогодні лише 5%.

Основою первинної профілактики захворювань, найбільш ефек­тивною формою їх запобігання є здоровий спосіб життя. Сьогодні до компонентів здорового способу життя (ЗСЖ) дослідники відно­сять: фізичну підготовку, загартування, особисту гігієну, раціональне харчування, гігієнічно обґрунтований режим дня, аутогенне тренування, усунення шкідливих звичок.

Відповідальність за здоров'я школярів, а відтак формування у них здорового способу життя (ЗСЖ), покладається на вчителя фізичної культури. Як показали результати вивчення стану фізкультурно - оздоровчої роботи школи, перед жодним предметом школи, крім предмета фізичної культури, спеціально не ставляться оздоровчі завдання. Ця робота потребує вдосконалення в усіх формах: урочній, позакласній, позашкільній, що виконати один учитель фізичної культури не в змозі потрібна допо­мога учнівського, батьківського і педагогічного колективів.

Подобається