Наочний довідник. Природознавство 5-6 клас

Церковная история народа англов
Беда – один из выдающихся богословов и ученых Британии. Он написал большое число комментариев и мартиролог, то есть календарь святых, по древнехристианскому образцу. Его главный труд – завершенная в 731 г. «Церковная история народа англов». Беда воссоздает картину союза народов Англии и объединяет различные группы народностей под именем «gens Anglorum» – английская нация. Это предполагает, что народности британских островов станут единой нацией, приведенной Богом на эту землю, как некогда Бог привел народ Израиля в землю обетованную. Англосаксонские королевства, по мнению Беды, призваны искупить языческие грехи предков и в то же время создать новый народ, послушный Богу. Епископов Беда уподобляет ветхозаветным пророкам. «История Церкви» Беды полна анекдотов и рисует живую картину Церкви, зарождающейся на острове. Беда посвятил это произведение своему любимому королю Нортумбрии Освальду. Из-под пера Беды помимо «Церковной истории...» вышли светская хроника и незаконченный англосаксонский перевод Евангелия от Иоанна. Беда не уставая призывал своих братьев и духовных лиц заучивать наизусть и записывать важнейшие христианские формулы и молитвы на англосаксонском языке.

Гандбол у школі
Гандбол, у нинішньому його вигляді, придумали датські футболісти на рубежі ХІХ і ХХ століть — як заміну футболу, для гри в зимовий час. У гандбол грають руками, а кожна команда складається всього лише з 6 гравців і воротаря. Згадки про «прабатьків» цього виду спорту — стародавні ігри з м'ячем руками — зустрічались ще в «Одіссеї» Гомера та у працях давньоримського лікаря Клавдія Галена. Датою зародження спортивної гри з м'ячем, зареєстрованої в міжнародній спортивній класифікації за назвою «гандбол» (ручний м'яч), прийнято вважати 1898 р, коли викладач фізичного виховання реального училища датського міста Ордруп Гольґер Нільсен[en] ввів в уроки фізичної культури жіночих груп гру з м'ячем, названу «гаандболд» («гаанд» — рука і «болд» — м'яч), у якій на невеликому полі змагалися команди з 7 чоловік, передаючи м'яч один одному і прагнучи закинути його у ворота. Сучасні дослідження дозволяють віднести дату зародження гандболу до більш раннього періоду. У 1890 р. у Чехії одержує поширення народний варіант гри з м'ячем, названий «газена»[cs] (кидати). Гра зводилася до нерегламентованого перекидання та лову м'яча у змішаних групах без єдиноборства. Цього ж року в Німеччині, у Кеніґсберзі, вчитель гімнастики Конрад Кох створив спортивну гру з м'ячем «raffball» («хапати м'яч»), тако ж відому під назвою «konigsbergerball» («кеніґсберзький м'яч»), елементи якої згодом були використані при формуванні німецького варіанту гандболу. У 1917 році берлінець Макс Гейзер із двох ігор склав нову гру для жінок за назвою «ручний м'яч». Ніхто не уявляв собі, що ця гра знайде таке поширення в усьому світі. У 1918 р. на міжнародній спортивній карті чітко позначилося дві протиборчі течії гри: чеська газена (на сході) та німецький гандбол (на півночі й заході). Вже у 1920 році в Берліні відбулися перші ігри на Кубок і першість Німеччини з ручного м'яча. А в 1923 р. ввели нові правила змагань. Зменшення розмірів м'яча, уведення правила «трьох секунд» і «трьох кроків» значно сприяло підвищенню техніки гри. У 1925 р. відбулася перша міжнародна зустріч Німеччини з командою Австрії. Німеччина програла з рахунком 5:6. У листопаді 1926 року в Кельні відбулося перше робоче засідання комісії, що вибрало керівних діячів нового міжнародного органу. Президентом став Ф. Ланґ, до керівництва увійшли представники Австралії, Англії, Австрії, Ірландії та Франції. Одночасно відбулося розділення гандболу на дві його різновиди: гандбол 7×7 та 11×11. Було створено комісію з підготовки міжнародних правил 11×11. Визнання гандболу міжнародним видом спорту в 1926 р. дало поштовх до розвитку гри в ряді країн. З'явилися клуби, що культивують гандбол у Люксембурзі, Швейцарії, Іспанії й інших країнах.

Індивідуальний план
.