Школа № 142 Амур-Нижньодніпровський район
 
.

 

 

 

 

 

 

 


П'єр де Кубертен

 

 

 

 

 

Ода спорту

П’єр де Кубертен

І. О Спорт! Ти — насолода!


Спливає час за віком вік.
Життя незмінне тріумфує.
Скрізь, де проходить чоловік,
Там завжди поруч спорт крокує.
Супутник нашого буття,
Одвічний дух його вирує,
Нам щирі радості життя
Душі і тілу він дарує.
Ожив з віків на новий лад,
Ти з краху встав, вогнем залитий,
І факели Олімпіад
Зумів нам знову запалити.
Слова знайти тобі які?
О Спорт — примирення і згода!
Ти — естафета всіх віків,
Безсмертна наша насолода!

ІІ. О Спорт! Ти — зодчий!


О Спорт, ти — зодчий, трудівник.
Формуєш нас, мов сталь гартуєш.
Невтомний майстер-будівник,
твориш характери й гуртуєш.
Виводиш нас у вищий клас,
А потім схрещуєш дороги,
Щоб у печаль повергнуть нас,
Або у радість перемоги.
Ти наш підносиш ідеал
Із поколінні в покоління,
Людина твій матеріал,
А рух — то засіб для творіння.
О Спорт, ти світові на суд
Дав докази не утопічні,
Дав силу, спритність і красу,
Тож ми твої всі підопічні.
Не всім дано було нести
Вінки лаврові чи із айстр.
Та всі пізнали, Спорт, що ти,
Гармонії найкращий майстер!

ІІІ. О Спорт! Ти — справедливість!


Дороги чесні і прямі
До цілі з нами ти торуєш,
І в справедливості своїй,
Ти нас полониш і чаруєш.
Де ти — там самозабуття,
Про це ти вчиш завжди і всюди.
О Спорт — безпристрасний суддя,
Що пристрасті суворо судить!
І справедливість то взірець,
Твоїм окресленим канонам.
О спорт, ти сам і є борець
За справедливість під законом!

IV. О Спорт! Ти — виклик!


Ти виклик кидаєш в лице
До боротьби зовеш, до бою.
Ми вдячні, спорт, тобі за це,
Що з нами ти, що ми з тобою.
Де ти — там гарт найвищий сорт,
Там м’язи сильні, вибухові.
Мов саме визначення — Спорт,
В короткому стрімкому слові.
Там досвід, сила, спритність, гарт.
Всі стали під твої знамена.
Усі шикуються на старт,
Між ними й мрія дерзновенна.
Безкомпромісний гряне бій!
Переможу себе, здолаю.
Сьогодні фініш буде мій!
О Спорт, я виклик твій приймаю!

V. О Спорт! Ти — благородство!


І рев трибун, овацій грім,
Погруддя лаврами обвито,
Сльоза непрошена і гімн,
Медалей блиск — рекорд побито!
Та ким поновлений рекорд,
Кому б не сяяли медалі,
Перемагаєш ти, о Спорт!
Хто б не стояв на п’єдесталі.
Акторам не скандують: «Біс»,
Важкі бої — прем’єри наші,
Твоя арена без куліс,
І твій театр не знає фальші.
Відкритість, чесність, доброта
Записані в твої скрижалі,
Як швидкість, відстань, висота —
На кожнім стадіоні, в залі.
О Спорт! Відкриємо тобі.
Ти — біль, ти — радість до юродства,
Ти вчитель наш у доброті,
Який навчає благородства!

 

 

VI. О Спорт! Ти — радість!


Окраса нашого життя,
О Спорт, сьогодні твоє свято.
Там пульс прискорює биття,
Де прапори твої піднято.
Пора досягнень і невдач
Прийшла за п’ять хвилин до старту.
Тут і стотисячний глядач
І честь поставлено на карту.
О Спорт, ти — радість на всяк час.
І на яву, і немов сон ти.
Ти до вершин підносиш нас,
І відкриваєш горизонти.
Ти — лікар і цілитель, Спорт!
Де ти — недуги там безсилі,
Межа можливості — рекорд,
А що під ним — нам не все по силі.
Нам радість завжди до лиця.
О Спорт, ти щедрою рукою
Розлий її по всіх серцях —
Тепла широкою рікою!

VIІ. О Спорт! Ти — плодотворність!


Ганебним вчинкам ти заслін.
Завдячні всі твоїй заслузі.
Низький, о Спорт, тобі уклін,
Що з недругів ти робиш друзів!
Посеред чорної біди
Червоним виділив курсивом,
Як власний біль перемогти,
Як стати сильним і красивим.
За вічне ствердження твоє,
О Спорт, уклін від мене новий.
Здорове тіло в кого є,
То в тому тілі й дух здоровий!

VIІІ. О Спорт! Ти — прогрес!


О Спорт, загальний інтерес
До тебе всім відомий здавна.
Ти руху джерело — прогрес
Лише сторінка твоя славна.
Високі вимоги твої
Дисциплінують нас, навчають.
І від надмірностей своїх
Де стримують, коли й лишають.
За штрихом штрих, за шаром шар
Ти без утоми щохвилини,
Немов художник і різьбяр
Твориш статуру для людини.
Закон твій вимагає, Спорт,
Спостерігає краєм ока,
Щоб уживалися рекорд,
Здоров’я і мораль висока.
Фізичний розвиток — процес,
Що в парі з кодексом моралі,
З ім’ям прекрасним — Спорт — прогрес
Виводить нас у нові далі!

ІХ. О Спорт! Ти — мир!


Несеш ти радість, щастя й мир
Немов ріка — весняні води.
Під покривалом твоїх крил
Племена дружать і народи.
На ґрунті дружби і змагань
Фонтаном б’ють джерела чисті.
І п’ють ту воду без вагань,
І немічні і мускулисті.
То ж на вустах твоє ім’я
У місті, в чумі і в наметі.
О Спорт! Ти — мир й надбання
Усіх народів на планеті!


http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=6177

 

 

Ode To Sport

Georges Hohrod, & M. Eschbach

(Pseudonym Pierre de Coubertin)

Awarded a prize in the sports literature

competition in the V Olympiad - Stockholm 1912

 

I.

Oh Sport, pleasure of the Gods essence of life, you appeared suddenly in the midst of the grey clearing which writhes with the drudgery of modern existence, like the radiant messenger of a past age, when mankind still smiled.

 And the glimmer of dawn lit up the mountain tops and flecks of light dotted the ground in the gloomy forests.

II.

O Sport, you are Beauty! You are the architect of that edifice which is the human body and which can become abject or sublime according to whether it is defiled by vile passions or improved through healthy exertion.

There can be no beauty without balance and proportion, and you are the peerless master of both, for you create harmony, you give movements rhythm, you make strength graceful and you endow suppleness with power.

Ill.

O Sport, you are Justice! The perfect equity for which men strive in vain in their social institutions is your constant companion. No one can jump a centimetre higher than the height he can jump, nor run a minute longer than the length he can run.

The limits of his success are determined solely by his own physical and moral strength.

IV.

O Sport, you are Audacity! The meaning of all muscular effort can be

summed up in the word ‘dare’. What good are muscles, what is the point of feeling strong and agile, and why work to improve one’s agility and strength, unless it is in order to dare? But the daring you inspire has nothing in common with the adventurer’s recklessness in staking everything on chance.

Yours is a prudent, well-considered audacity.

V.

O Sport, you are Honour! The laurels you bestow have no value unless

they have been won in absolute fairness and with perfect impartiality. He who, with some shameful trick, manages to deceive his fellow competitors feels guilt to his very core and lives in fear of the ignominious epithet which shall forever be attached to his name should his  trickery be discovered.

VI.

O Sport, you are Joy! At your behest, flesh dances and eyes smile; blood

races abundantly through the arteries.

Thoughts stretch out on a brighter, clearer horizon. To the sorrowful you can even bring salutary diversion from their distress, whilst the happy you enable fully to savour their joie de vivre.

VII.

O Sport, you are Fecundity! You strive directly and nobly towards perfection of the race, destroying unhealthy seed and correcting the flaws which threaten its essential purity.

And you fill the athlete with a desire to see his sons grow up agile and strong around him to take his place in the arena and, in their turn, carry off the most glorious trophies.

VIII.

O Sport, you are Progress! To serve you, a man must improve himself

both physically and spiritually.

You force him to abide by a greater discipline; you demand that he avoid all excess.

You teach him wise rules which allow him to exert himself with the maximum of intensity without compromising his good health.

IX.

O Sport, you are Peace! You promote happy relations between peoples,

bringing them together in their shared devotion to a strength which is controlled, organized and self-disciplined. From you, the young worldwide learn self-respect, and thus the diversity of national qualities becomes the source of a generous and friendly rivalry.

 

http://patricianeelydorsey.blogspot.com/2012/07/olympic-poetry-1912-winner.html

 

http://www.humankinetics.com/acucustom/sitename/Documents/DocumentItem/14941.pdf

 

http://olympic-museum.de/art/ode_au_sport.htm