Науково-методичний проект «Еколого-економічна освіта учнів як передумова екологічно збалансованого розвитку майбутнього суспільства»

Основний постулат

школи № 142

еколого-економічного профілю:

Єдність трьох складових –

Екологія. Економіка. Здоров'я.

ТЕМА:  «Еколого-економічна освіта учнів  як передумова  екологічно збалансованого розвитку майбутнього суспільства»

  Учасники проекту: учнівський, педагогічний , батьківський і громадський активи  мікрорайону Фрунзенський

  Обґрунтування вибору проблеми

                                                          Существовала некогда пословица,

                                                                 Что дети не живут, а  жить готовятся,

                                                                 Но разве в жизни пригодится тот,

                                                              Кто жить готовясь, в детстве не живет.

Вислів дитячого письменника Самуїла Маршака

             Комунальний заклад освіти «Спеціалізована  середня  загальноосвітня  школа  №142 еколого-економічного профілю»  Дніпропетровської міської ради є експериментальним  навчальним закладом з проблеми: "Розробка   моделі  школи культури  здоров'я  в навчальних  закладах  України..." за темою  "Створення  системи еколого-валеологічного навчання та виховання в умовах  великого  промислового  міста",  працює над виконанням програми Всеукраїнського експерименту «Проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу» (наказ головного управління освіти і науки  №610 від 31.07.2009р.) та обласного проекту «Випереджаюча освіта для  сталого розвитку» за темою «Еколого-економічна освіта учнів  як передумова  екологічно збалансованого розвитку майбутнього суспільства»

             В школі створено й реалізуються мета і завдання:

• Програми розвитку школи еколого-економічного профілю;
• Програми  експериментального  навчального  закладу  обласного рівня  з  проблеми "Розробка  моделі  школи  культури  здоров'я  в  навчальних  закладах  України"  за  темою  "Створення   системи  еколого-валеологічного  навчання  та  виховання  учнів  в  умовах  великого  промислового  міста";
• обласного  проекту,  який  включає  в  себе  Міжнародні  проекти   "Рівний-рівному",  "Школа - проти  СНІДу", «Молодь на роздоріжжі»;
• роботи творчих груп, служб школи: «Високої педмайстерності», «Школа становлення вчителя», «Лабораторії невирішених проблем», служби зміцнення здоров’я,  еколого-економічної служби.

Здійснена робота з підготовки педагогічного колективу до усвідомлення необхідності змін та впровадження нововведень:

•  формування відповідного інформаційного поля на основі залучення педагогічного, учнівського  та батьківського колективів до різних форм співпраці (конференції, збори, семінари, наради, зустрічі з досвідченими вчителями, відомими науковцями);
• здійснення моніторингу якості освітніх процесів у навчальному закладі;
• оприлюднення кількісних і якісних показників.

Ми готуємо дітей до дорослого життя, як свідомих і самостійних людей, що не загубляться у вирії подій… 

       Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого розвитку суспільства, сталого майбутнього  через виховання свідомого ставлення до навколишнього середовища, поведінки та стилю  життя.

       Ліквідації глобальної екологічної кризи неможливе поза рамками екологічної культури, яка виступає необхідною передумовою оптимізації взаємовідносин суспільства та природи. Від рівня екологічної культури людства, залежить вирішення проблеми глобальної екологічної кризи, збереження природних умов існування цивілізації. Також необхідною складовою формування екологічної культури є :

• оволодіння екологічною етикою, об'єктом дослідження якої є екологічна мораль як форма суспільної свідомості;
• формування нової філософії життя та нової екологічної моделі поведінки, психологічної настанови на сприйняття екологічного світогляду та цінностей суспільства як особистісних;
• ставлення людини   до Природи як до об'єкта самоцінності;
• визначення людиною умов свого цивілізаційного існування;
• висока культура особистості в її екологічному розумінні  яка уможливить збереження рівноваги в суспільстві й суспільства у природі.

Концепція сталого розвитку ґрунтується на п`яти головних принципах:

1. Людство дійсно може надати розвитку сталого і довготривалого характеру, для того щоб він відповідав потребам людей, що живуть зараз, не втрачаючи при цьому можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби.
2. Обмеження, які існують в галузі експлуатації природних ресурсів, відносні. Вони пов'язані з сучасним рівнем техніки і соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення.
3. Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на більш благополучне життя. Без цього сталий і довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф — злидні, які стали у світі звичайним явищем.
4. Необхідно налагодити стан життя тих, хто користується надмірними засобами (грошовими і матеріальними), з екологічними можливостями планети, зокрема відносно використання енергії.
5. Розміри і темпи росту населення повинні бути погоджені з виробничим потенціалом глобальної екосистеми Землі, що змінюється

 Шляхи рішення глобальних проблем суспільства:

• Будівництво доріг, будівель має супроводжуватися відповідним зростанням зелених насаджень — щоб не погіршувати стан довкілля.
• Зростання виробництва зерна не повинно супроводжуватися виснаженням чи іншим погіршенням якості ґрунту.
• Видобування корисних копалин (наприклад металевих руд, вугілля) має супроводжуватися створенням підприємств, що не залежать від цього видобутку. Таким чином, щоб після вичерпання майбутні покоління (а часто й поточні) не мали економічних проблем.
• У приватному сенсі — заробітна плата повинна компенсувати витрати на відновлення здоров'я, погіршене через виконувану роботу.
• Медичні препарати та хірургічні операції повинні не лише вирішувати поточну проблему, але й не призвести до погіршення стану здоров'я пацієнта у майбутньому, часто це включає і здоров'я наступних поколінь.

     Роль школи в підготовці підростаючого покоління до розв’язання  глобальних проблем суспільства:

           Призначення сьогоднішньої школи – максимально якісно навчити дітей оволодіти значним об’ємом грунтовних знань, формування, розвиток і збереження неповторної індивідуальної особистості, а головне - підготувати дитину до життя в екологічно безпечному   середовищі.  Ми прагнемо до того щоб діти були не сторонніми спостерігачами бурхливого життя, а активними його учасниками, розвиваючі свої здібності і таланти. А найважливішим є хист… робити добрі справи. Наш бурхливий світ: кризові явища в країні, екологічні ситуації на планеті, у країні, регіоні, на місці проживання, засилля західного медіо-продукту чи агресивної реклами, інший напрям думок, інші авторитети констатують невтішне: вчать одного, а в житті навпаки. Одним розчерком пера, циркулярами або поодинокими правильними вчинками розв’язати невизначені цінності, втрачені ідеали, зруйновані устої суспільства і витікаючу з цього  проблему «Чому діти перестали творити красу, добро, чому вони стають  байдужими до людських цінностей?»і  вівідповідно  поліпшити ситуацію в вихованні особистості важко. Тож прищепити дітям стійкий моральний імунітет через еколого-економічну освіту можна тільки спільно з громадськими організаціями, батьками, послідовно, змалечку, системною роботою, реалізуючи маленькі і масштабні благодійні проекти, тільки  тоді  ціннісні орієнтири та моделі поведінки підростаючого покоління через навчання та виховання екологічної, економічної та соціальної культури  залишиться з людиною на все її життя, її  майбутнє, стане нагальною потребою ХХІ століття, необхідною складовою гармонійного, екологічно безпечного розвитку людства  в якому  спосіб  життя склав би основу довготривалого ощадливого розвитку людства

Нормативно-правова база:

           Національна система освіти, і, відповідно, нормативно-правова база Комунального закладу освіти «Спеціалізована середня загальноосвітня школа №142 еколого-економічногопрофілю» Дніпропетровської міської ради функціонує в правовому полі, що ґрунтується на міжнародних актах та документах, які стосуються освіти для сталого розвитку: Декларації тисячоліття Організації Об’єднаних Націй (2002 р.), Порядку денному на ХХІ століття (1992 р.), Доповіді регіональної наради міністрів СЕК ООН з підготовки до Всесвітнього саміту зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі (2001 р.), Проекті Стратегії СЕК ООН про освіту з метою сталого розвитку (2004 р.); на національних законодавчих актах та документах зі сталого розвитку: Рішенні Колегії МОН України «Про концепцію екологічної освіти в Україні» (2001 р.), наказі МОН України «Про затвердження Положення про Всеукраїнську науково-методичну раду з екологічної освіти та виховання» (2003 р.), Постанові Кабінету Міністрів України  «Про затвердження Комплексної програми реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку, на 2003-2015 роки» (2003 р.), проекті Постанови Верховної ради України «Про Концепцію переходу України до сталого розвитку», Програмі економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки; на регіональних актах та документах: Проекті «Новій Дніпропетровщині – новий стандарт освіти», Комплексній програмі «Освіта для сталого розвитку» на період  2009-2015 роки, Програмі дослідно-експериментальної роботи «Створення мережі шкіл випереджуючої освіти для сталого розвитку на базі закладів освіти Дніпропетровської області», Проекті «Дніпропетровський стандарт сучасної освіти». Вони спрямовані на вдосконалення національної системи освіти, забезпечення доступу до якісної освіти,  реалізацію принципу безперервної освіти, адаптацію її до соціально орієнтованої, глобалізованої економіки та інтеграції української освіти в європейський і світовий простір.

               Мета проекту школи

                             випереджаючої освіти :

            створення освітнього середовища, в якому  здоровий  спосіб життя  стане не тільки свідомою потребою кожної людини, а й мірилом її освіченості, загальної культури, шляхом розвитку загальної креативності учасників навчально-виховного процесу, методом активізація інтелектуального потенціалу, залучення до творчої діяльності, зростання рівня компетентності особистості

Проект дозволить:

•  сформувати особистість, яка здатна свідомо, активно, творчо впливати

на навколишній світ;

• сформування в учнів умінь і навичок ініціативи, самостійності, віри в

свої сили;

• сприятиме   виробленню активної життєвої позиції, прагненню до

здійснення громадських дій;

• забезпечить залучення учнів до практичної діяльності з розв’язанням

проблем поліпшення соціальних умов життя населення;

• виховання в учнів гуманістичної позиції, що ґрунтується на

загальнолюдських духовних цінностях – любові, доброті, доброчинності;

• активізацію у членів громади відповідальної позиції щодо вирішення

   проблем  збереження і покращення екосистеми.

            Завдяки освіті сталий розвиток перетворюється з філософської ідеї на інструмент повсякденного життя, пов’язується з відповідальністю кожного громадянина.

Завдання проекту:

• створення сприятливих умов  для розвитку та саморозвитку особистості:

• розвиток кожного учня як творчої особистісті, здатної до практичної

діяльності в галузі економіки;

• залучення кожного учня до активного пізнавального процесу;
• спрямування профільного навчання на формування ключових

компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності;

• формування екологічного світогляду та екокультури;
• залучення  до екологічного руху;
• прищеплення  навичок розумного ресурсно- та енергоспоживання;
• розвиток  правовової  культуру особистості;
• формування навичок  пошукової та дослідницької діяльності, розвиток

критичного мислення;

• сформованість в учнів цілісної картини світу;

вміння  грамотно працювати з інформацією (поглиблення знань нормативно-правової бази);

• виробленя навичок раціональнгоо поєднання теоретичних знаннь з їх практичним

застосуванням для вирішення конкретних життєвих проблем сучасності;

•       розвиток мислення, орієнтованого на стале майбутнє;
• виховування поведінки та стилю життя, необхідних для

забезпечення сталого майбутнього (свідомого життєвого ставлення до себе, довкілля, збереження свого здоров'я, гармонійних стосунків між людьми);

• організація практичної діяльності учнів спільно з представниками громади, спрямованої на розв’язання конкретних проблем місцевого рівня :

• поліпшення соціальних умов життя  через створення зони відпочинку біла каналу;
• очищення від сміття Лівобережного заповідника;
• насадження дерев в зоні заповідника;
• створення екологічих стежок;
• охорона зелених насаджень (ялинок, первоцвітів));

•  створення, спільно з представниками громади , дитячого  спортивного майданчика у зоні відпочинку мешканців Фрунзенського масиву.

      Загальна культура учасників навчально-виховного процесу: учнів, вчителів, батьків, громадськості мікрорайону у питаннях природозбереження, відносини всіх учасників  значно покращаться, якщо система навчання та виховання в інтересах сталого розвитку зможе забезпечити культурологічний підхід до формування змісту випереджаючої освіти як цілісного педагогічного процесу з постійним підвищенням соціальної домінанти сталості у системі Природа – Суспільство – Людина.

             Допомогою в розв’язанні  комплексу навчально-виховних завдань  є впровадження Програми Всеукраїнського експерименту «Проектування особистісно-розвивального змісту навчально-вихового процесу в закладі освіти»  під керівництвом доцента кафедри психології Університету менеджменту освіти Академії педагогічних наук України, завідувача відділу проектування розвитку обдарованості Інституту обдарованої дитини Академії педагогічних наук України, кандидата педагогічних наук Киричука В.О. на термін 2009-2012 роки, де умови креативності створюються з урахуванням культурних, соціальних та економічних аспектів життєдіяльності дитини, особистісно-орієнтованого підходу, пріоритету гумано- та екоцентричних цінностей

  Характеристика проекту

• За остаточними результатом:   практичний-орієнтований

• За кількістю учасників:   колективний
• За тривалістю: довготривалий
• За ступенем самостійності :  експериментально-дослідний

Термін реалізації проекту         

 (2009-2015 н.р.)

 Прогнозований результат   

• розуміння і вміння  учнями, батьками, вчителями, громадськістю  розв'язувати економічні, соціальні та екологічні проблеми сьогодення    для забезпечення якісного рівня життя людини;
  •   впровадження зобов'язань нинішнього покоління, які  гарантують таке збереження природних, соціальних та економічних ресурсів, щоб  рівень добробуту наступних поколінь  лишався не нижчим за сучасний,  випереджаючого  розв'язання проблем соціального та духовного розвитку;
  •    збереження і відновлення природних екосистем та їхньої здатності до самовідтворення;
• створення школи, яка б відповідала   еколого-економічному профілю, вирізнялася з-поміж інших яскравою індивідуальністю, викликала б бажання працювати чи навчати тільки в ній (імідж школи).
• створення моделі  школи «Розвитку освіти  на засадах сталості» з

включенням у неї компоненту «Освіта для сталого розвитку» по темі: «Еколого-економічна освіта учнів  як передумова  екологічно збалансованого розвитку майбутнього суспільства»;

• отримамання нового статусу  Комунального закладу освіти  

«Спеціалізована середня загальноосвітня школа еколого-економічного профілю» як школи випереджаючої освіти для сталого розвитку;

• створення авторських  програм особистісної компетенції для сталого

 розвитку

Напрямки  реалізації проекту:

• оновлення змісту самоосвітньої діяльності вчителів;
• підвищення рівня освіченості педагогів, учнівської молоді у питаннях сталого розвитку;
• продовження впровадження курсу за вибором «Основи споживчих

знань»,   «Основи екології»  в 1-7 класах;

• впровадження інтеграції освіти для сталого розвитку в навчальні дисципліни;
• впровадження  в  навчально-виховний процес факультативів:

• «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета»  для учнів 3-4 класів;
• «Уроки для стійкого розвитку» для учнів 8 класів.

• Моніторинг  :

• володіння педагогами сутності проблематики сталого розвитку в Україні, концепції освіти для сталого розвитку, методів та принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку;
• виховання екологічної компетентності, екологічного світогляду та екологічної культури  учнів та їх батьків;. 

• організація пошуково  - дослідницької роботи учнів;
• реалізація  еколого-економічних та соціальних проектів ,  до розв’язання яких  залучити зацікавлених спонсорів, посадових осіб, керівників підприємств, громадських організацій, що допоможуть реалізувати проекти за темами:

• Шабельник Н.В. - практико-орієнтований проект «Бережливі та економні»;
• Ващенко Світлана Петрівна -  дослідно-пошуковий проект «Школа

           людяності»;

• Шило Неля Петрівна -  дослідно-пошуковий проект «Місточок здоров’я»;
• Бондаревська Інна Миколаївна -  дослідно-пошуковий проект «Від рослини до людини»;
• Кононенко Інесса Михайлівна – практико-орієнтований проект «Успіх у навчанні»;
• Бур'ян Інесса Георгіївна –креативно-лідерський проект «Формула успіху»;
• Полішко Людмила Іванівна  -  особистісно-орієнтований проект «Жити, щоб творити добро»;
• Іллічова Наталія Борисівна – практико-орієнтований проект «Самостійна робота учнів, як засіб ефективного застосування набутих знань, вмінь і навичок»;
• Куліда Ольга Петрівна - практично-орієнтований проект «Мандруємо  Україною»;
• Остроуменко Алла Олексіївна – особистісно орієнтований проект «Добрик-Всесвіт»;
• Касьяненко Наталія Василівна - літературно-журналістський проект шкільної газети «Педагогічна поема»;
• Іванова Світлана Анатоліївна - особистісно орієнтований проект «Творча обдарованість»;
• Григорєва Любов Петрівна - особистісно орієнтований проект «Технологія діагностування і корекція мовленевого розвитку дітей молодшого шкільного віку в умовах логопедичного пункту»;
• Кучерявець Володимир Іванович - практико-орієнтований проект «Спортивно-масова і оздоровча робота школи»;
• Кутовий Ігор Вікторович  - практично-орієнтований проект «Розвиток шкільного спортивного майданчика.

• реалізація, складання еколого-економічних та соціальних проектів ,  до розв’язання яких  залучити зацікавлених спонсорів, посадових осіб, керівників підприємств, громадських організацій, що допоможуть реалізувати проекти за темами:

• Сідей В. - особистісно-орієнтований проект «Казка як сходинка до навчання»;
• Савенко І..В. - дослідно-пошуковий проект «Самостійність як шлях розвитку творчої особистості»;
• Грущак Н.М.– інформаційно-дослідницький проект «Знай, люби, бережи»;
• Довгай А.А. – особистісно-орієнтований проект «Крок у майбутнє»
• Коваль Л.І. –особистісно-орієнтований проект «Добро врятує світ»;
• Синенок І.П. - особистісно-орієнтований проект «Учень. Людина. Громадянин»;
• Козачок Ю.Л. – практико-орієнтований проект «Громадянин»;
• Проценко Ю.Г. - практико-орієнтований проект «Спортивно-масова та гурткова робота школи»;
• Алексєєва С.М. - практично-орієнтований проект ««Твоє здоров’я у твоїх руках, тож бережи його щоднини».

• Узагальнити та розповсюджувати досвід роботи з теми:

• Воропай Н.В. -  «Компетентісний підхід у навчанні молодших школярів»;
• Сідей В. -   «Адаптація першокласників до шкільного життя»;
• Савенко І..В. - «Впровадження інтерактивних методів на уроках хімії» ;
• Грущак Н.М. - «Формування екологічної свідомості молодших школярів»;
• Довгай А.А. –  «Екстремальні задачі в елементарній математиці»;
• Коваль Л.І. – «Добро врятує світ»;
• Козачок Ю.Л. – «Методика діяльності класного керівника в сучасній системі виховання»;
• Алексєєва С.М. - «Виховання культури здоров’я молодшого школяра»;
• Проценко Ю.Г. - «Організація занять з футболу в школі».   
• Здреник Ірина Павлівна – «Взаємозв’язок класного та позакласного

читання»;

• Шабельник Наталія Василівна – «Технологія критичного мислення»;
• Ващенко Світлана Петрівна - «Виховання моральних цінностей

 молодших школярів»;

• Шило Неля Петрівна - «Впровадження інноваційних технологій навчання в початкових класах»;
• Бондаревська Інна Миколаївна  -  «Екологічне виховання в початкових класах»;
• Кононенко Інеса Михайлівна -  «Проблемно-пошуковий метод навчання на уроках зарубіжної літератури»;
• Григорєва Любов Петрівна  - «Методичні рекомендації по усуненню вад писемного мовлення і читання в учнів шкільного віку загальноосвітньої школи»;
• Бур'ян Інесса Георгіївна -  «Збірник сценаріїв шкільних заходів та

ігрових конкурсних програм»;

• Іллічова Наталія Борисівна – «Самостійна робота учнів на уроках історії як один із шляхів розвитку особистості»;
• Іванова Світлана Анатоліївна - «Система роботи з обдарованими учнями»;
• Кучерявець Володимир Іванович -  «Інтерактивні форми діяльності учнів на уроках фізичної культури»;
• Кутовий Ігор Вікторович - «Технічна і тактична підготовка баскетболіста»

Узагальнити та розповсюджувати досвід роботи з теми:

•  Воропай Н.В. -  «Компетентісний підхід у навчанні молодших школярів»;
•  Сідей В. -   «Адаптація першокласників до шкільного життя»;
•  Савенко І..В. - «Впровадження інтерактивних методів на уроках хімії» ;
•  Грущак Н.М. - «Формування екологічної свідомості молодших школярів»;
•  Довгай А.А. –  «Екстремальні задачі в елементарній математиці»;
•  Коваль Л.І. – «Добро врятує світ»;
•  Козачок Ю.Л. – «Методика діяльності класного керівника в сучасній системі виховання»;
•  Алексєєва С.М. - «Виховання культури здоров’я молодшого школяра»;
•   Проценко Ю.Г. - «Організація занять з футболу в школі».     

• практична робота (провести трудові десанти, прибрання Лівобережного заказника, зони відпочинку на каналі );
• соціологічне опитування населення;

• збори мешканців громади;
• батьківська конференція;
• засідання шкільного парламенту;
• трудові десанти;
• листівка-звернення  до мешканців житлового масиву;
• консультації зі спеціалістами (медичні працівники, головний архітектор, працівники комунального господарства, юристів).

Етапи та завдання проекту

І етап: діагностико-концептуальний (2009-2011роки)

1. Теоретико-практичне оволодіння педагогічним колективом

знаннями, вміннями і навичками за проектом випереджаючої освіти для сталого розвитку.

2. Розуміння значення сталості як основи збереження довкілля та

покращення умов життя людини.

3. Вивчення соціально-економічних можливостей школи.
4. Аналіз проблем та потенційних можливостей учасників навчально-

виховного процесу.

5. Здійснення роботи з підготовки педагогічного колективу до

усвідомлення необхідності змін та впровадження нововведень.

6. Формування відповідного інформаційного поля на основі залучення

педагогічного, учнівського  та батьківського колективів до різних форм співпраці.

7. Здійснення моніторингу якості освітніх процесів у навчальному закладі.
8. Оприлюднення кількісних і якісних показників.
9. Комплексне дослідження рівня освіченості вчителів, їх творчого

потенціалу, здатності в сучасних соціально-економічних умовах вирішувати завдання експерименту.

10.  Розробка Концепції моделі Школи випереджаючої освіти для Сталого розвитку як запорука стабільності майбутнього суспільства
11. Вивчення системи ціннісних орієнтирів учасників НВП та формування моделі поведінки підростаючого покоління   та суспільства загалом

ІІ етап: Формувальний  (2011-2014 роки)      

1. Розробка, теоретичне  обґрунтування, експериментальна перевірка

концептуальних засад  науково-виховної експериментальної моделі Школи випереджаючої освіти для сталого розвитку як стабільне майбутнє України.

2. Створення цілісної системи планування роботи школи на основі

навчально-виховних проектів по темі «Еколого-економічна освіта учнів – як передумова  екологічно збалансованого розвитку майбутнього держави».

3. Удосконалення системи управлінської діяльності  навчального закладу з

врахуванням впровадження в повсякденну практику системи освіти для сталого розвитку:

•     комплексний підхід до формування екологічної культури педагога з

метою перетворення кожного вчителя у провідника системи освіти для сталого розвитку;

•     перепідготовка педагогічних кадрів у царині освіти для сталого

 розвитку;

•     науково-методичне забезпечення процесу впровадження принципів

сталості у НВП.

4. Участь в апробації експериментальних навчальних програм МОН

України, в складанні і апробації авторських освітніх програм з проблем сталого розвитку  для загальноосвітніх шкіл.

5. Продовження проведення моніторингу якості освітніх процесів у

навчальному закладі.

6. Проведення коректування системи роботи:

• ефективності проведених психолого-педагогічних досліджень

розвитку особистості і формування екоантропоцентричного світогляду;

• волонтерського руху серед однолітків;
• рівня освіченості вчителів, їх творчого потенціалу, здатності в

сучасних соціально-економічних умовах вирішувати завдання експерименту;

• корекція і опрацювання створеної моделі.

           Освоєння (апробація) моделі Школи випереджаючої освіти для сталого розвитку як стабільне майбутнє України передбачає:

- врахування людського чинника (мотивація, стреси, функціональна невизначеність, вчасна поінформованість, не контрольованість ситуацій) в інноваційному процесі;

-  створення комфортних умов для роботи всіх учасників інноваційної діяльності;

-     мотивування учасників  НВП;      

-     проведення індивідуальної роз’яснювальної роботи;

-     збір наробленої інформації для:

• проведення диспутів, круглих столів, зустрічей з цікавими людьми;
• поповнення фонду бібліотеки необхідною навчально-методичною літературою (підручниками, робочими зошитами, словниками, методичними посібниками, журналами, газетами);
• створення в загальношкільній газеті  «Педагогічна поема» рубрик «Цікава економіка», «Екологічні проблеми людства»;
•  поєднання теоретичного навчального матеріалу з практичним його застосуванням та реальними умовами господарювання в Україні;
• проведення консультацій з питань розробки презентацій, курсових, економічних та творчих екологічних проектів в рамках роботи МАН;
• участі в олімпіадах, бізнес-турнірах, економічних іграх, міжнародних екологічних проектах.

ІІІ етап:   узагальнювальний  (2014-2015 роки)

1. Дослідження по вивченню стану розробки і впровадження

методології та технологій випереджаючої освіти для сталого розвитку.

2. Експериментальна перевірка ефективності моделі школи випереджаючої  освіти для сталого розвитку
3. Накопичення досвіду з науково-методичного досвіду забезпечення

випереджаючої світи для сталого розвитку.

4. Системне оцінювання очікуваних результатів експерименту:

• створення порівняльної характеристики цільових показників  протягом експерименту;
• науково-практичне подання ( конференція, опис досвіду).

5. Оцінка дієвості науково-практичної моделі «Школи випереджаючої

освіти для сталого розвитку» та вироблення пропозицій щодо впровадження в масову шкільну практику.

6. Оформлення та описання ходу експерименту, підготовка буклету з

представленням результатів експериментальних досліджень.

7. Участь в семінарах-практикумів районного, міського, обласного рівнів відповідно до напрямку роботи  «Школи випереджаючої освіти для сталого розвитку».

Впровадення проекту «Еколого-економічна освіта для учнів як передумова екологічно збалансованого розвитку майбутнього сустпільства»  зможе тільки висококваліфікований професіонал, мудрий наставник, майстер і новатор, талановитий вчитель, який :

• орієнтується на: особистісно-професійний розвиток, вікову динаміку творчої продуктивності, високу духовну культуру, компетентність;
• прагне вдосконалення творчості «Я - творец