Проект концепції підготовлено Стратегічною дорадчою групою "Освіта" для надання консультативної та експертної підтримки Міністерству освіти і науки у розробці Дорожньої карти освітньої реформи.
Концепція охоплює п’ять основних напрямів розвитку освітньої галузі, реформування яких здійснюватиметься впродовж наступних років.
Автори концепції наголошують, що впродовж усього періоду існування незалежної України в освітньому секторі країни накопичувалися численні проблеми системного характеру, основними з яких є занепад матеріально-технічної бази, старіння педагогічних кадрів, низька заробітна плата, зниження соціального статусу працівників освіти.
Також проблемами освітньої системи є неефективна, надмірно централізована та застаріла система управління і фінансування, зростаюча нерівність у доступі до якісної освіти, надмірна комерціалізація освітніх послуг, корупція та "дипломна хвороба", зниження якості освіти і падіння рівня знань і умінь учнів, моральне старіння методів і методик навчання тощо.
Автори наголошують, що Україні потрібна системна реформа освіти, яка має бути предметом суспільного консенсусу, розуміння того, що освіта – це один з основних важелів цивілізаційного поступу та економічного розвитку.
Першим напрямом Концепції розвитку освіти є приведення структури освіти у відповідність до потреб сучасної економіки та інтеграції України в європейський економічний та культурний простір.
Зокрема, передбачається, привести у відповідність із типовими європейськими нормами загальну тривалість навчання в школі (12 років) та тривалість навчального року.
Перехід з одного рівня освіти на інший має здійснюватися лише із застосуванням зовнішнього незалежного оцінювання. Результати ЗНО при переході з І на ІІ ступінь освіти будуть враховуватися лише для моніторингу якості, з ІІ на ІІІ ступінь – для диференціації подальшої освітньої траєкторії: професійна школа, професійний ліцей, академічний ліцей, гімназія тощо.
Концепція пропонує передбачити з 2017 року повний перехід старшої школи на профільну підготовку, включаючи створення нових типів навчальних закладів ІІІ ступеня. Поступово виокремити ІІІ ступінь та заснувати окремі навчальні заклади, за винятком мистецьких, спортивних та деяких інших.
У вищій та професійній освіті пропонується перейти на трирічний бакалаврат у рік першого випуску 12-річної школи та передбачити в університетах "нульовий" курс для осіб, які здобули повну загальну середню освіту за іншими профілем. Перехід до дворічної магістратури передбачений у рік першого випуску трирічного бакалаврату.
Другим напрямом Концепції розвитку освіти є реформування змісту освіти. У цьому напрямку, зокрема, планується розробити і запровадити впродовж 2015 – 2017 років національний курікулум для 12-річної школи. Запровадити єдині стандарти/індикатори знань, умінь і навичок в галузі ІКТ для учнів та викладачів – сумірних з міжнародними показниками: PISA in computer skills, індустріальні міжнародні тести Microsoft Certified Educator тощо.
Також упродовж 2015-2017 років буде розроблене та запроваджене нове покоління стандартів вищої освіти на компетентнісній основі з урахуванням модельних стандартів Євробакалаврів та Євромагістрів, у 2020-2025 роках здійснюватиметься поступова відмова від стандартів вищої освіти.
Однім з пріоритетів Концепції розвитку освіти є забезпечення рівного доступ до якісної освіти усім громадянам України та перетворення освіти на соціальний ліфт.
Для досягнення цієї мети пропонується запровадити механізми заохочення сімей з низьким соціально-економічним становищем до участі їхніх дітей у дошкільній освіті та пристосування системи до потреб сімей.
Також автори концепції пропонують законодавчо легалізувати сімейну та індивідуальну освіту, спростити і чітко регламентувати процедури навчання в екстернаті, змінити принципи фінансування малокомплектних шкіл шляхом ваучеризації шкільної освіти.
Рівний доступ до освіти також буде забезпечено виконання норм закону про обов’язковість вступу до ВНЗ за результатами ЗНО.
З 2015 року буде здійснено перехід на систему відбору/замовлення підручників, навчальних посібників та інших навчальних засобів, що видаються коштом державного бюджету, безпосередньо школами та скасовано конкурси навчальної літератури.
Четвертим напрямом, визначеним концепцією, є реформування системи підготовки та перепідготовки педагогічних, управлінських кадрів в освітньому секторі та забезпечення високих соціальних стандартів для працівників освітньої сфери.
Концепція пропонує запровадити нові програми підготовки адміністраторів з питань менеджменту і лідерства в педагогічних вишах; розробити норми, стандарти, процедури атестації педагогічних працівників; запровадити стажування педагогічних працівників в навчальних закладах поза місцем постійної роботи.
Також буде демонополізовано та урізноманітнено систему післядипломної педагогічної освіти, запроваджений ваучер професійного розвитку учителя, забезпечивши цим самостійний вибір місця підвищення кваліфікації.
Упродовж 2015-2020 років пропонується запровадити комплекс заходів, спрямованих на системне заохочення наукової та професійної активності викладачів, їх міжнародної та внутрішньої академічної мобільності, розширення практик творчих відпусток та стажування, у т.ч. за кордоном.
Концепцією розвитку освіти пропонується добитись до 2020 року поетапного запровадження участі іноземних викладачів у навчальному процесі українських університетів, опанування вітчизняними викладачами новітніми інтерактивними, індивідуалізованими, командними та проектними навчальними технологіями.
Також вказано на необхідність проведення реформи оплати праці педагогічних працівників: на 2020 рік встановити середню величину річної заробітної плати вчителів на рівні, не меншому ніж річний ВВП на душу населення.
Концепція передбачає законодавче забезпечення укладання обов’язкового письмового трудового контракту з усіма педагогічними працівниками за результатами незалежної сертифікації або атестації, введення надбавок за використання прогресивних методик і технологій навчання, врахування результатів ЗНО учнів, врахування усіх видів роботи тощо.
Запропоновано змінити систему оплати праці вчителів та керівників шкіл, відмовившись від "поурочної" оплати праці вчителів, перейти на оплату повного робочого дня вчителя, здійснити поетапний перехід до нової системи оплати праці вчителів, яка міститиме стимулюючу складову.
П’ятим напрямом Концепції розвитку освіти на 2015-2025 роки є реорганізація системи управління, фінансування та менеджменту освіти шляхом децентралізації, дерегуляції, запровадження інституційної, академічної та фінансової автономії навчальних закладів, дотримання принципу відповідальності навчальних закладів за результати освітньої та виховної діяльності.
Для цього пропонується запровадити принцип субсидіарності. Перегляд обсягу і меж повноважень центральних і місцевих органів управління освітою, скорочення контрольно-наглядових функцій, жорстка і чітка регламентація процедур і повноважень інституцій, пов’язаних з контролем і наглядом.
Автори концепції наголошують, що має бути чітко визначений обсяг контрольно-звітної та облікової документації навчального закладу та зведення його до мінімуму.
У містах з районним адміністративним поділом школи пропонується вивести з підпорядкування районних управлінь освіти (у 2015 – 2016 рр.).
До 2017 року запропоновано реорганізувати районні управління та відділи освіти у сервісні центри, а також залучити громадські, батьківські та наглядові ради до функцій контролю за дотриманням запланованого розвитку, надати їм повноваження для ініціювання відкликання керівництва навчального закладу.
На законодавчому рівні мають бути чітко визначені межі компетенції навчальних закладів, заборона будь-яким державним органам вимагати від шкіл виконання функцій, які не підпадають під ці компетенції.
Також пропонується запровадження школоцентричного (school-based) менеджменту, перенесення "центру ваги" у процесі прийняття рішень на операційний рівень (рівень школи). Призначення директорів шкіл має відбуватися на конкурсній основі за 5-річним контрактом, а повноваження атестації педагогічних працівників мають бути передані до ЗНЗ.
Автори концепції пропонують змінити підхід до фінансування навчальних закладів від принципу утримання навчальних закладів (фінансування стін) до принципу формування їх бюджетів, виходячи із чисельності контингенту та стандарту вартості навчання одного учня, студента (гроші йдуть за дитиною). Запровадження економічного стимулювання якісної освітньої діяльності через систему державних грантів, контрактних відносин тощо. Також передбачається внесення змін в Бюджетний кодекс щодо школи як розпорядника коштів.
Автори концепції наголошують на необхідності збільшення питомої ваги витрат на загальну середню освіту до середньоєвропейських показників ( не менше 70% від загальних витрат на освіту).
Разом з тим, концепцією передбачено створення національної системи якості освіти та запровадження єдиної системи статистики і параметрів вимірювання якості освіти. У 2015 році пропонується прийняття на національному рівні: національних індикаторів якості освіти та національних індикаторів ефективності освіти. У 2017 р. – включення України в Education at a Glance.
Також запропоновано законодавче закріплення участі України в міжнародних моніторингових дослідженнях таких як, PISA, TIMSS, PEARLS. Створення незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, делегування ним частини повноважень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, сприяти міжнародній акредитації освітніх програм українських університетів.